У хорватському Загребі 25 жовтня відбудеться перший Парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи, в якому мають взяти участь парламентські делегації з понад 50-ти країн світу.
Польщу на саміті планують представити голови обох палат парламенту країни. В ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу маршалок нижньої палати парламенту (Сейму) Елжбєта Вітек розповіла про свої очікування від саміту, а також про те, чи має Варшава намір визнати росію державою-терористом і яким чином має відбуватися підтримка України.
ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ САМІТ КРИМСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ – ЩЕ ОДИН СИЛЬНИЙ ГОЛОС МІЖНАРОДНОЇ СПІЛЬНОТИ У СПРАВІ УКРАЇНИ
- Це перший саміт Кримської платформи у форматі голів парламентів. Які очікування Польщі у контексті цієї події?
- Ми дуже раді, що така зустріч відбудеться, адже докладаємо багато зусиль для посилення парламентської дипломатії та голосу парламентів у міжнародній політиці. В останні роки спостерігається явне зростання зацікавленості до такого виду співпраці, що, на мій погляд, дуже необхідно. Збагачення форматів міжнародних зустрічей, таких як Кримська платформа чи Ініціатива трьох морів, парламентським виміром робить депутатів носієм дискусій, що мають стратегічне значення для нашого регіону. Це дуже важливо. На участь у парламентському саміті Кримської платформи зголосилися численні делегації з Європи та світу. Після цієї зустрічі ми, як Польща, очікуємо на ще один сильний голос міжнародної спільноти у справі України та припинення російської неоімперської політики. Судячи із зацікавлення, яке викликає ця подія, можна буде виробити такий голос.
- Що, на вашу думку, має бути у висновках цієї зустрічі? Які важливі ініціативи в контексті допомоги Україні можуть бути підтримані парламентами західних країн?
- Я думаю, що ключовим питанням є збереження міжнародної підтримки України в усіх вимірах: від політичних декларацій через гуманітарну допомогу до військової підтримки. Тільки ці три складові разом дають повноцінну, солідарну допомогу нашому сусідові, саме тому ми не можемо відмовитися від жодної з них.
Політична підтримка допомагає будувати імідж України як дуже важливої країни з точки зору стабільності регіону. Гуманітарна допомога абсолютно необхідна з огляду на хвилю міграції – найбільшу з часів Другої світової війни. Своєю чергою, військова підтримка є фундаментом для оборони території України та всього регіону Центрально-Східної Європи. Якщо українські війська вже зараз здатні вести ефективний контрнаступ на сході своєї країни, то наскільки ефективними були б їхні дії, якби всі країни НАТО підтримували Україну в обсязі, який відповідає реальним можливостям їхнього ВВП і потенціалу, як це роблять країни Балтії, Чехія чи Польща.
ЦІНА НЕЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РОСІЇ СТАЛА ВИЩОЮ, ЇЇ ВСІМ ТРЕБА ЗАПЛАТИТИ
- росія жорстоко атакує українські міста, навмисно завдає ударів ракетами та безпілотниками по житлових будинках, населених пунктах, об'єктах критичної інфраструктури. Кілька днів тому парламент Естонії оголосив Росію терористичним режимом. На вашу думку, чи Росію потрібно назвати країною-терористом і чи планує польський Сейм розглянути питання про визнання російської федерації країною, яка діє як терористична організація?
- Польща виступає рішуче проти злочинних дій росії в Україні, особливо щодо невинних мирних жителів. Парламентська асамблея Ради Європи, членом якої є Польща, нещодавно ухвалила резолюцію, в якій назвала росію “терористичним режимом”. Ми належимо до тих країн, які голосно говорять про необхідність покарання російських солдатів, які порушують положення Женевської конвенції. Польський парламент увесь час тісно співпрацює з цього питання з урядом і президентом. Якщо потрібно буде ще чіткіше висловити своє ставлення до росії, Сейм обов'язково приєднається до таких дій.
- На рівні ЄС триває дискусія про запровадження чергового, дев'ятого пакету санкцій проти росії за війну, розв'язану проти України. Деякі країни запевняють, що санкції не працюють і що необхідно відмовитися від введення нових або послабити введені раніше санкції. Яка ваша думка з цього приводу?
- Польща, як і країни Балтії, задовго до початку війни попереджала своїх партнерів по ЄС про імперські амбіції Кремля і необхідність ставати незалежними від російських поставок енергоносіїв. На той момент нашу позицію не підтримували, а з володимира путіна намагалися робити надійного, стратегічного партнера. 24 лютого у міжнародної спільноти відкрилися очі, уряди багатьох країн наголошували, що засвоїли уроки з минулого. Тому мушу визнати, що мене дивують голоси, які демонструють давню позицію. Пом'якшення санкцій означає не лише піддатися на енергетичний тиск Москви, але й погодитися на відновлення економічної співпраці з репресивною країною, яка від міжнародної торгівлі отримує кошти для фінансування імперської політики, спрямованої проти європейських народів. Оскільки Польщі не вдалося раніше переконати своїх партнерів ставати незалежними від економічних зв'язків із Росією, то зараз ціна цієї незалежності стала вищою. Але її треба заплатити, оскільки це питання безпеки для всіх нас.
ПОЛЬЩА ГОТОВА НАДАЛІ ДОПОМАГАТИ УКРАЇНЦЯМ, МІГРАЦІЮ ЯКИХ МОЖУТЬ ПОСИЛИТИ ЗВІРЯЧІ АТАКИ РОСІЇ
- Польща належить до країн, які найбільше підтримують Україну на цьому складному повороті історії всього нашого регіону. Проте на Заході помітною є втома від теми війни, країни борються з внутрішніми проблемами, наприклад високою інфляцією, зростанням цін на енергоносії. Чи в такій ситуації не слабнутиме підтримка України у країнах ЄС, зокрема і в Польщі, чого так хоче путін і його оточення?
- Звичайно, в перспективі інфляції та зростання цін на енергоносії є така загроза. На щастя, ми це прекрасно розуміємо і можемо запобігати цим небезпечним тенденціям. Це можна робити у різні способи. Передусім ми повинні постійно дбати про достовірність подачі інформації про все, що відбувається в Україні. Ми дуже добре бачимо, наскільки активним елементом дій росії є інформаційна війна, яку вона веде і яка має розпалювати суспільні настрої в наших країнах, звинувачуючи українських біженців у нинішній економічній кризі. Тому ми повинні постійно стежити за тим, щоб у публічному дискурсі домінував месидж про те, хто насправді винен у хвилі міграції та зростанні цін. А винен у цьому володимир путін і його імперська політика. Важливо також демонструвати солідарність з українським народом, і ми, політики, маємо в цьому питанні значне поле для маневру.
Я особисто акцентувала увагу на міжнародній арені щодо необхідності допомоги біженцям з України, особливо жінкам і дітям. Я започаткувала ініціативу зустрічей жінок-голів парламентів країн ЄС, у квітні представниці парламентів відвідали польсько-український кордон і пункти допомоги біженцям. Цей візит справив величезне враження на моїх колег. Ми вирішили продовжити цей формат співпраці у вигляді циклічних зустрічей, щоб він був постійно присутній у міжнародній дискусії. Нещодавно у нас була ще одна дуже плідна зустріч, цього разу в Європарламенті. Інтерес до цієї ініціативи з боку моїх колег-жінок, а також і політиків-чоловіків, показує, що такі зустрічі важливі й потрібні.
- Польща прийняла найбільшу кількість українських громадян, які втекли від війни в перші місяці повномасштабного вторгнення росії проти України. Значна їх частина поки що залишається в Польщі. Після нещодавніх атак на об'єкти критичної інфраструктури та житлові будинки частіше говорять про чергову хвилю українців, які можуть рятуватися від війни, виїжджаючи за кордон. На вашу думку, яка ймовірність цієї другої хвилі та чи готова Польща знову прийняти велику кількість українців?
- Польща бачить цей виклик та, як і на початку війни, здатна допомогти всім тим, хто потребуватиме допомоги. Ми не приховуємо того, що це велике навантаження на наш бюджет, який потерпає від економічних наслідків пандемії. Однак у ситуації, коли життя і здоров'я невинних людей перебуває під загрозою, ми не можемо відповісти по-іншому, крім солідарності і підтримки. Тому ми й надалі допомагатимемо Україні та її громадянам усіма доступними засобами.
Звірячі атаки росії на цивільне населення, безсумнівно, є фактором, який може посилити хвилю міграції, але ми це брали до уваги в умовах наближення зими та енергетичного шантажу кремля. Незалежно від того, які подальші жорстокі дії путін здійснюватиме проти України, війну можна виграти солідарністю, і саме з такою позицією ми маємо намір будувати мир у нашому регіоні.
Юрій Банахевич, Варшава