Литва стала брендом в Україні, який не потребує представлення. Попри невелику територію та населення, ця балтійська країна є одним із лідерів за обсягами допомоги Україні на душу населення і відіграє ключову роль у протистоянні російській агресії.
Про внесок Литви у відсіч нападу рф, розміщення наших громадян та культурну співпрацю Укрінформ поспілкувався з Надзвичайним і Повноважним Послом Литовської Республіки в Україні Вальдемарасом Сарапінасом.
З ПОЧАТКУ ВІЙНИ ЛИТОВСЬКІ КОМПАНІЇ НАРОЩУЮТЬ ВИРОБНИЦТВО В ОБОРОННІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ
- Міністр оборони Литви Анушаускас наприкінці грудня повідомив, що в цьому році на військову допомогу Україні буде виділено 40 млн євро. На що підуть ці кошти? Наскільки при цьому будуть враховані нагальні потреби України, якими, за словами глави МЗС України, є ППО, зенітні установки, ПЗРК, артилерійські снаряди та броньована техніка?
- Литва продовжить надавати військову підтримку обороні України, зосереджуючись на пріоритетних напрямах, визначених Збройними силами України. Матеріальне забезпечення, яке Збройні сили Литви вже передали зі своїх запасів, включало сучасні системи протиповітряної оборони (Stinger), броньовану техніку (M113), міномети, артилерійські системи та боєприпаси.
Як ви могли помітити, перед останньою зустріччю в Рамштайні 20 січня міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас оголосив про новий пакет підтримки Україні, який включає транспортні гелікоптери та артилерію ППО. Його орієнтовна вартість становить 85 млн євро. Ще 40 млн євро виділено з поточного оборонного бюджету Литви на закупівлю обладнання та техніки для ЗСУ, а також на підтримку військової підготовки.
- В опитуванні Укрінформу з нагоди 300 днів від початку війни ви зазначили, що оскільки за перший рік війни запаси озброєнь на Заході суттєво скоротилися, західній військовій промисловості доведеться прискорити виробництво озброєнь і боєприпасів для України. Яким може бути внесок Литви у вирішення цього питання?
- Оборонна промисловість Литви – відносно невелика, і для більшості оборонного обладнання наші Збройні сили покладаються на іноземних постачальників. Небагато литовських оборонних компаній відомі поза спільнотами спеціалістів, якщо взагалі відомі. Водночас я з гордістю зазначаю, що кілька литовських виробників, наприклад, NT Service і Brolis Semiconductors, стали основними постачальниками для Збройних сил України. Їхня продукція – системи боротьби з дронами, оптика та тепловізійне обладнання користуються дуже високим попитом. Тому з початку війни ці компанії нарощували виробництво якомога швидше.
Ми також спостерігаємо, як зростає кількість литовських компаній, що створюють потужності з виробництва дронів. Я впевнений, що швидше раніше, ніж пізніше, їхні продукти знайдуть своє застосування українськими операторами безпілотників. Ще одним гарним прикладом того, що литовська промисловість працює на підтримку українських військових, є литовські текстильні компанії, які вже постачали високоякісне зимове спорядження десяткам тисяч українських захисників.
– Литва організувала ремонт пошкоджених на полі бою в Україні гаубиць, станом на початок грудня у Литві було відремонтовано шість гаубиць PzH2000 німецького виробництва, група українських механіків також пройшла навчання у вашій країні. Чи планується розширювати ремонтну і навчальну базу з огляду на те, що Україна просить у партнерів збільшити поставки цих озброєнь?
– Дійсно, у Литві здійснювався ремонт кількох українських гаубиць PzH-2000. Наші військові надали допомогу з перевезенням гаубиць з України та назад. При цьому важливо зазначити, що всі ремонтно-технічні роботи виконувалися німецькими виробниками PzH-2000 (Krauss-Maffei Wegmann і Rheinmetall Defence), які мають необхідні ремонтні потужності в Литві. Ступінь використання цих потужностей у майбутньому залежатиме від Федерального уряду Німеччини та його промислових партнерів.
Я розумію, що західні союзники України працюють над створенням комплексної системи матеріально-технічного забезпечення, яка б, серед іншого, вирішила потреби в обслуговуванні обладнання. Зважаючи на інтенсивність війни, є вагомі аргументи для розміщення таких об’єктів технічного обслуговування ближче до українського кордону, скажімо, у Польщі чи Словаччині. Це зменшить потреби в транспортуванні та прискорить повернення критично важливого обладнання на поле бою.
– Командувач Збройними силами Литви Вальдемарас Рупшис на початку грудня повідомив, що у рамках нової місії допомоги Україні з боку Європейського Союзу Литва має намір навчити батальйон українських військових, а загалом Литва заявляла про плани навчити у 2023 році 1,5 тисячі українських військових, з яких 1100 — на території Литви. Чи ці навчання вже проводяться? Чи можете ви повідомити щось про специфіку цієї підготовки?
- Справді, Литва продовжуватиме підтримувати навчання Збройних сил України стільки, скільки буде потрібно. Конкретні навчальні формуватимуться так, щоб відповідати найнагальнішим вимогам ЗСУ. Торік литовські інструктори провели широкий спектр навчальних заходів: від навчання базовим військовим навичкам для новопризваних українських піхотинців до індивідуальних програм із розмінування, кібербезпеки чи обслуговування обладнання, і до курсів для операторів ССО та ППО з високими вимогами.
Як зазначив командувач Збройними силами Литви, генерал-лейтенант Вальдемарас Рупшис, у 2023 році кількість українських стажистів, які прибудуть до Литви, збільшиться до понад 1000 військових. Крім того, Литва надаватиме спеціалістів для багатонаціональних навчальних ініціатив, подібних до тієї, яку зараз координує Велика Британія. Крім того, з цього року ЄС візьме на себе координаційну роль у підтримці військової підготовки України. Вірю, що це дасть змогу ще більше підвищити як масштаб, так і якість навчання, яке надають союзники ЗСУ.
– В «Інтернаціональному легіоні» разом із представниками інших країн за звільнення України воюють і литовці. Чи можете ви повідомити, скільки їх, хто ці люди, які завдання вони виконують?
– Це правда, що з початку російського вторгнення 24 лютого кілька громадян Литви зв’язалися з українським посольством у Вільнюсі та приєдналися до Інтернаціонального легіону в Україні. Таким чином вони стали невід’ємною частиною Збройних сил України, діючи під командуванням ЗСУ. Тому лише українська влада має право коментувати цифри, передісторію чи завдання, які виконували ці особи.
Ми знаємо, що деякі з них уже повернулися до Литви. Деякі навіть поділилися своїми історіями з литовськими ЗМІ, надавши особисті розповіді про головні битви цієї війни, як-от оборона Києва та Сєвєродонецька чи звільнення Ізюма та Херсона. Інші продовжують служити в складі Інтернаціонального легіону. Посольство Литви в Києві готове надати їм будь-яку консульську допомогу в разі потреби (як і кожному громадянину Литви в Україні).
КРАЇНИ-ЧЛЕНИ ЄС СЕРЙОЗНО СПРИЙМАЮТЬ ПРОПОЗИЦІЇ КУЛЕБИ ЩОДО САНКЦІЙ
- Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс назвав дев'ятий пакет санкцій ЄС проти росії «втраченою можливістю» і висловив жаль з приводу того, що стільки часу довелося витрачати на обговорення відступів, а не посилення санкцій. У цьому контексті, за вашим прогнозом, наскільки складним буде процес ухвалення санкцій проти російської ракетної програми, про що неодноразово просила Україна?
- Усі країни-члени бачили пропозиції України, оскільки Жозеп Боррель поділився листом Дмитра Кулеби з пропозиціями для всіх країн-членів. Я знаю, що ці пропозиції були сприйняті серйозно, і країни-члени працюють над ними (аби викласти їх юридичною мовою та винести на розгляд, щоб вони були погоджені консенсусом. Я хочу бути обережним оптимістом).
– Литовські волонтери зібрали в листопаді 750 тисяч доларів на придбання трьох морських безпілотників для України і обрали їм промовисті імена Peace Дец, Peace Да і Peace Дюк, а до цього збирали кошти на дрон Bayraktar для України. Якими проєктами допомоги вони опікуються зараз?
– Як ви, напевно, знаєте, є низка литовських громадських організацій, які з перших днів війни працюють на підтримку Збройних сил України та надання гуманітарної допомоги українцям. Помітні проекти, про які ви згадуєте, – купівля Bayraktar і трьох військово-морських безпілотників – були запущені та реалізовані Laisvės TV (ТБ Свободи) та його засновником Андрюсом Тапінасом. Я не сумніваюся, що у 2023 році будуть інші ініціативи на підтримку України від Андрюса та його надзвичайно креативної, високопатріотичної команди.
Користуючись нагодою, я хотів би згадати ще кілька литовських неурядових організацій, які невтомно працюють над збором коштів та наданням підтримки Україні: Blue Yellow є найбільшою та найдосвідченішою НУО, що працює в Україні. Очолювана невтомним Йонасом Охманом, організація постачає різноманітне обладнання для ЗСУ з 2014 року; 1K Paramos Fondas (Фонд підтримки 1K), заснований Олегасом Шураєвасом, популярним стендап-коміком з українським корінням, уже зібрав понад 3 млн євро Україні з початку війни; Stiprūs kartu (Сильні разом) – це неймовірна команда, яка підтримала десятки тисяч українських біженців у Литві, а нещодавно доставила в Україну сотні електрогенераторів. Lietuvos Šaulių Sąjunga (Союз литовських стрільців), Iki pergalės (До перемоги), Gedimino legionas (Легіон Гедиміна), LDK palikuonys (Нащадки Великого князівства Литовського), Sakalo skrydis (Соколиний політ) – це ще деякі литовські організації та приватні ініціативи, які протягом року надавали безцінну допомогу Україні.
На основі того, що я бачив минулого року, я впевнений, що литовський народ підтримуватиме своїх українських братів і сестер стільки, скільки буде потрібно, щоб перемагати у цій війні.
БІЛЬШЕ ПОЛОВИНИ ПРАЦЕЗДАТНИХ УКРАЇНЦІВ, ЩО ПРИЇХАЛИ В ЛИТВУ ЧЕРЕЗ ВІЙНУ, ЗНАЙШЛИ РОБОТУ
- Станом на липень минулого року, кожний третій українець працездатного віку, який прибув до Литви після повномасштабного вторгнення росії в Україну, вже працевлаштувався, ще третина – шукали роботу. А яка ситуація з працевлаштуванням українців зараз? Чи збільшився потік українських біженців до Литви у зимовий час після посилення російських атак на критичну інфраструктуру України?
- Литва прийняла понад 70 000 біженців війни з України. Українці почуваються в нашій країні соціально та економічно захищеними. З початку війни в Литві працевлаштовано понад 22 тисячі українців. Вони працюють у всіх муніципалітетах Литви.
За даними Єврокомісії, Литва добре справляється з набором українців порівняно з іншими країнами ЄС. Понад 53% українців працездатного віку – зайняті в нашій країні. Ця оцінка підтверджує, що концентрована підтримка литовських інституцій та неурядових організацій надає реальні можливості українцям, які втекли від війни, інтегруватися та постояти за себе. Українці намагаються скористатися цими можливостями і дуже швидко інтегруються на ринок праці, з нетерпінням чекають повернення додому.
Ми не бачимо збільшення потоку українців до Литви в холодні зимові місяці.
- Ви за першою спеціальністю – інженер-будівельник. Зараз багато їздите Україною. Як оцінюєте рівень руйнувань? Якою, на вашу думку, могла би бути стратегія відновлення?
- Не треба бути інженером-будівельником, щоб зрозуміти величезну шкоду, яку путінська росія завдала Україні. Повний масштаб руйнувань буде відомий лише після закінчення війни, оскільки росія щодня знищує міста України та їх критичну інфраструктуру. Але очевидно, що витрати на реконструкцію будуть колосальними, обійдуться в сотні мільярдів євро.
Але я не сумніваюся, що Україна дуже швидко відновлюватиметься після війни. Світ буде з вами, і росія повинна буде заплатити значну частину реконструкції. Ми чуємо, що ЄС і низка західних країн вже працюють над створенням правових механізмів для передачі Україні заморожених активів росії. Це дуже складне та безпрецедентне завдання, але з часом воно буде виконане.
СПІЛЬНА ІСТОРІЯ ВІДІГРАЄ ОСОБЛИВУ РОЛЬ У ПІДТРИМЦІ УКРАЇНИ
- Ця війна йде і за збереження української ідентичності. Литва з Україною тісно співпрацюють і в сфері культури, мистецтва. Що зараз реалізовується в цій царині? Які є плани на рік, що наступив?
– Торік з ініціативи перших леді Литви та України Діани Науседене та Олени Зеленської у Вільнюсі було відкрито Український культурний центр, який став чудовим прикладом співпраці між нашими країнами. Це місце, куди кожен українець може звернутися за всім – від допомоги до спілкування та спільного часу.
Ми також підтримуємо українських кінематографістів та фінансуємо їхні проєкти. Сьогодні я віддаю належне литовському режисеру-документалісту Мантасу Кведаравічюсу, який загинув у Маріуполі з камерою в руках, щоб зафіксувати та показати світові злочини, скоєні росіянами.
Наша країна також фінансує проєкти українських митців, надає гранти на їхні ініціативи, працевлаштовує велику кількість українських професіоналів мистецтва та культури. Я радий продовженню співпраці між Національним музеєм Литви та українськими музеями. Ми обов’язково побачимо плоди цієї співпраці пізніше цього року.
Тому я переконаний, що активна співпраця між литовськими та українськими мистецькими та культурними інституціями продовжиться, буде реалізовано ще не один спільний проєкт.
- Деякі одеські краєзнавці пропонують встановити на місці прибраного пам’ятника Катерині II – пам’ятник Вітовту Великому, за правління якого з’явився порт в поселенні, що передувало Одесі (Коцюбіїв, пізніше – Хаджибей). Як ви ставитеся до такої ідеї?
- Кому в місті вшановувати пам’ятники – вирішувати українському народові та жителям моєї улюбленої Одеси. Ми в Литві плекаємо наші історичні зв’язки з Україною, вшановуємо нашу давню та нещодавню боротьбу проти спільних ворогів. Вітовт Великий і ціла династія Гедимінів, Костянтин Острозький та багато інших представників литовської знаті відіграли важливу роль в історії України. Як послу Литви мені надзвичайно приємно відвідувати різні місця в Україні та знаходити добре збережені залишки нашої спільної історії, наприклад, замок Любарта в Луцьку чи «Вітовтову вежу» на Херсонщині. Я впевнений, що наша спільна історія відіграє особливу роль, коли йдеться про підтримку України Литвою. Люди в Литві щиро поділяють ваш біль і продовжуватимуть надавати всю необхідну допомогу для остаточної перемоги.
Іван Косякін, Київ