Візит Зеленського до Варшави. Чого очікувати?
У середу, 5 квітня, відбудеться офіційний візит Президента України Володимира Зеленського до Польщі. Варшава буде п’ятою столицею, яку глава Української держави відвідає після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. До цього були Вашингтон, Лондон, Париж та Брюссель.
З чим Зеленський їде до Польщі, що почує від польських колег, на які домовленості можна очікувати і про що обов’язково потрібно поговорити?
ОДНОДЕННИЙ ОФІЦІЙНИЙ ВІЗИТ
Польська сторона переконує, що візит матиме особливий характер. Він буде не таким, як усі попередні поїздки Зеленського за кордон під час повномасштабної війни.
У чому ж його унікальність? Передовсім, він матиме статус офіційного, чого не було під час попередніх візитів, про які весь світ довідувався, коли Президент України вже перебував за кордоном і його вже зустрічали на порозі чи то Білому Домі, чи на Даунінг стріт, 10. Цього разу про візит повідомлено заздалегідь – за два дні, що в умовах воєнного часу в Україні уже можна вважати безпрецедентним ходом, зокрема і з міркувань безпеки. Натомість натяки про цей візит з’явилися у польському публічному просторі, щоправда без вказання дати, ще наприкінці березня.
Офіційний статус означає, що він відбудеться за всіма дипломатичними канонами – з почесною вартою, оркестром, вітанням з дипкорпусом, акредитованим у Польщі. Унікальність цього закордонного візиту полягає ще й у тому, що Президента України супроводжуватиме перша леді Олена Зеленська, чого не було під час попередніх візитів за останні кілька місяців.
Програмою візиту передбачаються зустрічі Зеленського з польським колегою Анджеєм Дудою віч-на-віч, потім у ширшому колі. Президент України також проведе зустріч із главою польського уряду Матеушем Моравецьким. Планується зустріч Президента України у Королівському замку з пересічними поляками та українцями, зокрема з тими, хто прибув до Польщі після 24 лютого. На площі перед замком буде встановлено телеекрани, на яких висвітлюватиметься зустріч з українцями та поляками.
Очікується, також зустріч Президента України з польським бізнесом.
Між Києвом і Варшавою під час візиту, ймовірно, буде підписано двосторонні угоди, що визначатимуть співпрацю у найбільш актуальних сферах, насамперед оборони, політичної та економічної співпраці.
ІНТЕНСИВНІ КОНТАКТИ
Складно знайти іншу країну, де на найвищому рівні відносини з Києвом у період повномасштабної агресії росії були б настільки інтенсивними. Статистика говорить сама за себе: упродовж минулого року Зеленський і Дуда майже 30 разів розмовляли по телефону, декілька разів спілкування було у форматі відеоконференції. Польський лідер торік чотири рази побував в Україні: у лютому, перед самим вторгненням росії в Україну, аби засвідчити союзницьку підтримку Києву, коли вже було очевидно, що російської агресії не уникнути; а згодом – у квітні, травні, серпні, а також у січні вже цього року.
Український та польський лідери зустрічалися також і на польській землі, утім Зеленський не приїжджав безпосередньо до Варшави. Перед війною, у січні минулого року, президенти зустрічалися у резиденції польського лідера у Віслі, на півдні Польщі. Ще двічі – у грудні минулого року та лютому цього року – спілкування відбувалося у неформальній обстановці у Жешуві, коли Зеленський транзитом через Польщу повертався в Україну після трансатлантичного візиту і європейського турне. Однак, ці контакти на польській землі, при всій їх важливості, аж ніяк не можна назвати візитами. Скоріше, це просто зручна нагода поговорити, обмінятися найсвіжішою інформацією.
Активними були контакти і на рівні глав урядів, що можна вважати доволі унікальним явищем. Тут важливо звернути увагу на специфіку українсько-польських відносин на найвищому рівні. Контакти на рівні Президентів України і Польщі упродовж понад 30-ти років взаємин обох держав, за винятком кількох нетривалих періодів, завжди були дуже інтенсивними. Натомість відносини на рівні глав урядів ніколи не були пріоритетними. Вони були доволі хаотичними. Прем’єри обох країн завжди перебували у тіні президентів. У цьому контексті достатньо звернути увагу на те, що польський прем’єр Моравецький за понад чотири роки урядування – з грудня 2017 по лютий 2022 року – жодного разу не був з візитом у сусідній Україні.
Війна усе змінила. Від початку повномасштабної російської агресії Моравецький уже шість разів побував в Україні. Зокрема, він разом з колегами із Чехії та Словенії 15 березня 2022 року здійснив, без сумніву, історичний візит до Києва. Тоді три іноземні лідери вперше після повномасштабного вторгнення прибули до ще оточеного окупантами з кількох сторін Києва, продемонструвавши особисту відвагу та єдність з Україною у важку хвилину, заохочуючи інших західних лідерів більш активно підтримати українську владу. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль також від початку війни декілька разів відвідав Польщу. Дуже інтенсивними були й контакти на рівні міністрів обох країн, зокрема оборони, закордонних справ, інфраструктури чи аграрної політики.
Це переконує, що скрутна хвилина призвела до небаченої раніше близькості та союзницького характеру відносин між Україною й Польщею.
ПОЛЬСЬКА ПІДТРИМКА
Польські лідери люблять повторювати, що, допомагаючи Україні, вони, насамперед, дбають про безпеку Польщі. Але ніхто не може дорікнути керівництву Польщі й пересічним полякам, що допомога, яку вони надали і продовжують надавати Україні, була нещирою і суто холодним розрахунком. Це твердження було би неправдивим і навіть образливим для польської сторони.
У перші дні війни саме Польща, з одного боку, стала головним хабом для надання військової та гуманітарної допомоги Україні, а з іншого – відкрила свої кордони для мільйонів українських жінок, дітей, літніх людей, які масово рятувалися від російського варварства. Невипадково польське місто Жешув указом президента України отримало статус “міста-рятівника” України. На летовище цього міста “Ясьонка” нескінченим потоком від початку війни прибували і продовжують прибувати вантажні літаки з різних країн світу, які передають допомогу Україні. Звідси ці вантажі вже наземним шляхом перевозяться в Україну.
Коли розпочалося масштабне, з трьох напрямів, збройне вторгнення росії в Україну, пересічні українці намагалися рятуватися у сусідній Польщі. І попри те, що Польща є членом ЄС і входить до Шенгенської зони, де по відношенню до громадян третіх країн діють доволі жорсткі правила в’їзду, Варшава, після узгоджень з Єврокомісією, пішла на безпрецедентний хід: громадянам України було надано можливість в’їжджати без віз і навіть без закордонних паспортів. До Польщі за перші кілька тижнів війни в’їхали кілька мільйонів українців, які отримали прихисток у сотнях тисяч польських сімей, котрі часто самі виїжджали на кордон, аби забрати додому біженців з України. Значна більшість українців вже повернулися додому, але приблизно мільйон громадян України, які приїхали до країни над Віслою після 24 лютого, все ще там залишаються.
Польща не лише стала головним містком для надання західної допомоги Україні, вона й сама є серед лідерів надання військової та гуманітарної допомоги Україні. За обсягами військової допомоги Варшава поступається лише Вашингтону. Від початку війни Польща передала Україні озброєння не менше ніж на 2,2 млрд євро. Польські самохідні артилерійські гаубиці Krab, гвинтівки MSBS Grot, переносні зенітно-ракетні комплекси Piorun, ударні безпілотники Warmate допомагають ЗСУ знищувати ворога на сході та півдні України.
Польща передала Україні близько 350 танків: крім техніки старшого покоління Т-72 і PT-91, ще й більш сучасні Leopard 2. В українському небі вже виконують бойові завдання ще донедавна польські МіГ-29, яких Варшава має передати Києву близько двох десятків. Днями стало відомо про домовленість щодо купівлі Україною у Польщі 100 колісних бронетранспортерів Rosomak. На польських підприємствах ОПК також буде розгорнуто додаткові можливості для виробництва більшої кількості снарядів, які так потрібні на фронті українським ППО та артилерії.
Складно не помітити і політичних зусиль Польщі щодо підтримки України на міжнародній арені. Введення нових пакетів санкцій проти росії та білорусі в межах ЄС відбувається за дуже активного лобіювання Польщі. Варшава також надає Києву підтримку в розслідуванні воєнних злочинів росіян в Україні і підтримує створення міжнародного спецтрибуналу щoдо засудження російських воєнних злочинців.
Польща також хоче бути серед головних контрибуторів з післявоєнної відбудови України. Майже 1,8 тис. польських компаній задекларували готовність долучитися до відновлення України після війни. Варшава вже й зараз це активно робить, наприклад, активно долучаючись до будівництва в різних регіонах України модульних містечок для внутрішньо переміщених осіб.
ОЧІКУВАННЯ ВІД ВІЗИТУ
У Польщі віддавна чекають на візит Зеленського до Варшави, про що останнім часом багато говорилося у публічному просторі.
Враховуючи велику кількість візитів польських лідерів до України за рік війни, візит Зеленського до Польщі до певної міри можна вважати жестом у відповідь. Зі зрозумілих причин Президент України до останнього часу не здійснював міжнародних подорожей, тож ця поїздка буде певним вирівнюванням балансу двосторонніх візитів.
Очевидно, у цей візит закладається декілька стратегічних сенсів. По-перше, вдячність. Зеленський бажатиме особисто подякувати усім полякам на польській землі за неймовірну підтримку, яку ця країна та її народ надали і продовжують надавати Україні й українцям. Очевидно, що ці слова подяки звучатимуть у всіх виступах Президента України, але особливо – на Королівському замку, де відбудеться зустріч Зеленського з пересічними поляками й українцями.
Під час візиту, напевно, прозвучать заяви про подальше поглиблення співпраці між Києвом і Варшавою у політичній, економічній, безпековій та гуманітарній сферах. Імовірно, в його рамках між Києвом і Варшавою буде підписано угоди, що стосуватимуться, зокрема, співпраці в оборонній сфері, післявоєнного відновлення української інфраструктури чи поглиблення співробітництва на міжнародній арені. Між Україною і Польщею готується новий договір про добросусідство і дружні відносини, адже попередній, укладений ще в 1992 році, очевидно, є вже морально застарілим. Не виключено, що під час візиту буде оголошено його основні положення.
Візит Зеленського до Варшави буде також доброю нагодою поговорити і про проблемні питання, які також усе ще залишаються у двосторонніх взаєминах. Останнім часом у Польщі значних масштабів набула проблема з експортом українського збіжжя через Польщу в треті країни. Через масштабні протести польських аграріїв, у зв’язку з напливом українських зернових на польський ринок, уряд країни розглядає можливість відновлення мита на українську агропродукцію, яке було скасовано Єврокомісією від початку повномасштабного вторгнення рф, аби таким чином підтримати Україну. Очевидно, що ця ініціатива навряд чи до вподоби Україні, а тому цей візит буде доброю нагодою зняти гострі кути у цій проблематиці.
Питання складної історії також залишається на порядку денному двосторонніх взаємин. російська пропаганда намагається активно використовувати тематику Волинської трагедії, аби посварити чи принаймні погіршити клімат у відносинах між Києвом і Варшавою. Дуже важливо не чекати на провокації з нагоди наближення в липні 80-річчя трагедії на Волині, а намагатися звести до мінімуму ризики їх проявів. Для цього потрібними є чергові кроки щодо історичного примирення. Дозволи на проведення ексгумацій польських жертв в Україні, спільне вшанування жертв цих трагічних подій, облаштування нових місць пам’яті можуть бути тими діями, які роззброять арсенал російської пропаганди і не даватимуть їй, а також адептам “русского міра” в Польщі вносити розбрат у відносини між українцями й поляками.
Відносини між двома країнами зараз є найкращими за весь час існування України і Польщі як незалежних держав. Цей доробок у жодному разі не можна втратити. Наступні покоління обох народів цього просто не вибачать своїм предкам.
Юрій Банахевич, Варшава
Перше фото: Офіс Президента
