Принципова G7, поворот у Сіані та розбалансоване тріо
Сі Цзіньпін під час саміту у Сіані показав, хто господар у Центральній Азії. Події минулого тижня остаточно поховали «Асоційоване тріо».
Хоча G7, попри численні ярлики, не є «світовим урядом», зневажати зустрічі лідерів провідних економік та демократій світу не варто. Тому візит Володимира Зеленського до Хіросіми був виправданий, адже він підкреслював вагомість російсько-української війни для ситуації в світі на сучасному етапі. Запропонована українським президентом формула миру здобула публічну підтримку «Групи семи», суттєвий поштовх отримала і «коаліція винищувачів» - тепер про підготовку українських пілотів для F-16 говорять представники одразу кількох країн, включаючи Сполучені Штати. Зеленський провів переговори практично з усіма учасниками саміту, разом з Фуміо Кісідою вшанував пам’ять жертв ядерного бомбардування Хіросіми. Цей крок, зауважу, має особливе значення у контексті публічної маячні секретаря російського Радбезу Патрушева про радіоактивну хмару, яку несе з України до сусідніх з нею країн Європи. Зустрічі президентів США та України сприймаються без зайвого ажіотажу, проте переконливо свідчать, що «українське питання» буде вагомо звучати під час президентських перегонів за океаном. У Хіросімі Зеленський не зустрівся з президентом Бразилії Лулою да Сілвою, проте реальних підстав вважати цей факт надто драматичним немає.
Доки лідери демократичного світу обговорювали новітні глобальні виклики, у китайському місті Сіані голова КНР Сі Цзіньпін переконливо продемонстрував, хто тепер господар у Центральній Азії. П’ятьом лідерам республік регіону, який звикли вважати сферою впливу Росії (вони, нагадаю, 9 травня побували на параді у Москві), у Сіані запропонували фінансову допомогу, розвиток інфраструктурних проєктів та допомогу у переозброєнні їхніх армій. У цій ситуації Путіну залишається хіба що публічно обговорювати вміст жіночих статевих гормонів у чеському пиві.
Втім, Південний Кавказ залишається місцем помітного тиску Кремля. Грузія, яка разом з Україною та Молдовою створила кілька років тому «Асоційоване тріо» для прискорення європейської інтеграції, минулого тижня відновила авіаційне сполучення з Росією. Протести занепокоєних геополітичними кульбітами громадян Грузії влада звично проігнорувала, до того ж вчергове продемонструвала зневажливе ставлення до президентки Саломе Зурабішвілі. Стає все більш очевидним, що «Грузинська мрія» може втілитися в життя лише з Росією. Тим більш показовими на цьому тлі стали 80-тисячні Національні збори на підтримку євроінтеграції, які зібрали у Кишиніві Мая Санду. Тональність її заяв щодо Росії стає все більш рішучою, а плани приєднатися до ЄС – амбітними.
Євген МАГДА, Інститут світової політики
