Сейм Польщі виступив проти розподілу мігрантів з півдня, Качинський ініціює референдум
Лідер правлячої партії “Право і Справедливість” (PiS) Ярослав Качинський заявив, що поляки не погодяться на пропозицію Єврокомісії щодо розподілу біженців, зазначивши, що у Польщі буде проведено референдум з цього приводу, передає власний кореспондент Укрінформу.
Під час дискусії в Сеймі Качинський зазначив, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Польща прийняла 1,5-2 млн біженців з України, але ЄС надав Польщі лише незначну фінансову допомогу, що в перерахунку на одного біженця становить лише 100 євро. Натомість зараз Єврокомісія хоче, аби країни, які відмовляються приймати нелегальних мігрантів з півдня, платили за одну людину 22 тис. євро. Лідер PiS назвав це “знущанням над Польщею, надзвичайно нахабною дискримінацією”.
“Тому ми на це не погодимося, як і польський народ, це має бути предметом референдуму. І ми організуємо цей референдум”,- заявив Качинський.
За резолюцію проти розміщення в Польщі нелегальних мігрантів з півдня проголосували 242 депутати Сейму, 34 депутати – утрималися, шестеро – проти.
У документі зазначається, що Сейм Польщі виступає рішуче проти спроби запровадження механізму примусового переміщення нелегальних мігрантів на рівні ЄС.
Речник уряду Польщі Пьотр Мюллер заявив, що терміни проведення референдуму визначатимуться, але уряд хоче, щоб саме прості поляки визначилися з цього приводу.
Як повідомлялося, країни ЄС нещодавно під час зустрічі глав МВС досягли домовленості у справі розселення мігрантів між країнами Спільноти, попри спротив Польщі й Угорщини. Для прийняття цього рішення достатньо було кваліфікованої більшості. Згідно з пропозицією Шведського головування в ЄС, країни Спільноти матимуть змогу або прийняти біженців, або заплатити штраф в еквівалентів 20 тис. євро за одну особу.
Ліберальний польський уряд Еви Копач у вересні 2015 року зобов'язався прийняти близько 7-ми тисяч мігрантів з півдня. Після перемоги на виборах в листопаді того ж року право-консервативної партії PiS новосформований уряд Беати Шидло відмовився виконувати рішення попередників, посилаючись на міркування безпеки.
