Китай та російська війна проти України. Динаміка червня 2023

Проблематика російсько-української війни посідала помітне місце в офіційних комунікаціях Китаю та Заходу. Політична комунікація між КНР, з одного боку, та РФ і РБ, з іншого боку, дещо сповільнилася, але активізувалася після заколоту ПВК «Вагнер» в Росії. У сфері українсько-китайських відносин окремо зазначимо зустріч міністрів оборони, першу за останні 10 років.

4 червня Верховний представник ЄС із зовнішніх справ Жозеп Боррель на полях безпекового форуму «Діалог Шангрі-Ла» в Сінгапурі зустрівся з міністром оборони КНР Лі Шанфу. Серед обговорюваних питань була зазначена й «війна Росії проти України». За словами Ж.Борреля дискусія була «конструктивною». Своєю чергою, Лі Шанфу під час виступу на форумі зазначив, що «Китай продовжуватиме консультації з іншими країнами, щоб сформувати спільне бачення міжнародним співтовариством шляхів вирішення кризи».

18-19 червня Пекін, вперше з 2018 р., відвідав державний секретар США. Спочатку Ентоні Блінкен провів п'ятигодинні переговори з міністром закордонних справ Цінь Ганом. А потім зустрівся з керівником канцелярії комісії з закордонних справ ЦК Компартії Китаю Ваном Ї. Далі відбулася не анонсована зустріч із Сі Цзіньпіном (згідно з публікаціями у західній пресі, американська делегація була повідомлена про неї за 45 хвилин, а самі переговори тривали 35 хвилин).

Напередодні візиту Е.Блінкена до КНР американська сторона заявляла, що тема агресивної війни РФ проти України, включаючи «мирні пропозиції» Пекіна та недопущення підтримки російських сил, посяде одне з центральних місць у переговорах. А вже за їх підсумками, Е.Блінкен заявив: «Під час зустрічей ми активно обговорювали регіональні та глобальні виклики, у тому числі з агресивної війни РФ проти України. Я наголосив, що ми вітали б план та конструктивну роль Китаю разом з іншими країнами у зусиллях щодо досягнення справедливого миру, заснованого на засадах Статуту ООН». За його словами, китайська сторона запевнила, що «не надає і не надаватиме летальної допомоги Росії для її застосування в Україні». Е.Блінкен зазначив, що у Вашингтоні вважають це важливим зобов'язанням з боку Пекіна і не бачать жодних ознак, які б могли вказувати на протилежне. Однак, як зазначив глава Держдепу, у США стурбовані ймовірною взаємодією окремих китайських компаній з росіянами: «І ми попросили китайський уряд бути дуже уважним у цьому відношенні». Нарешті, Е.Блінкен заявив, що на зустрічах у Пекіні він наголосив на важливості збереження зернової угоди. 20 червня Е.Блінкен на зустрічі в Лондоні поінформував міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу про результати обговорення російсько-української війни під час візиту до Пекіна. Додаткових деталей не повідомлялося.

Одночасно з візитом Е.Блінкена до Пекіна, прем'єр Держради Китаю Лі Цян здійснював європейське турне (з 18 по 23 червня), під час якого відвідав Німеччину та Францію. У Берліні тема вторгнення Росії в Україну та його наслідки порушувалася як на двосторонніх переговорах Лі Цяна з канцлером Олафом Шольцем, так і на міжурядових консультаціях. Глава уряду Німеччини знову закликав Пекін використати свій вплив на Москву та не допустити встановлення несправедливого миру. Він також наголосив на важливості того, щоб Китай продовжував триматися лінії щодо непостачання зброї Росії. О.Шольц згадав свій торішній візит до Пекіна, коли він та Сі Цзіньпін заявили про неприпустимість використання ядерної зброї та навіть погроз її використання. За словами канцлера, ця вимога залишається актуальною і Берлін вдячний Пекіну за таку позицію. Водночас Лі Цян у своїй публічній заяві за підсумками переговорів у Берліні взагалі не згадав про Україну, але говорив про багатополярність та світову економіку.

23 червня на полях паризького саміту з нового глобального фінансового пакту відбулися переговори Лі Цяна та президента Франції Еммануеля Макрона, на яких також обговорювалися російсько-українська війна та глобальна продовольча безпека. Подробиці дискусій не повідомлялися.

Протягом червня Китай публічно не проявляв значної активності навколо російсько-українського врегулювання. При цьому Пекін підтримав ініціативу лідерів низки африканських країн відвідати Київ та Москву з метою перезапустити процес мирних переговорів. 12 червня відбулася телефонна розмова Сі Цзіньпіна з президентом ПАР Сирілом Рамафосою. Останній зазначив, що ПАР підтримує позиційний документ Китаю щодо політичного рішення «кризи» і сподівається, що Україна та Росія зможуть відновити переговори якнайшвидше. У свою чергу, лідер Китаю схвалив африканську місію і заявив при цьому: «Сподіваюся, миролюбні країни світу, які відстоюють справедливість, зможуть висловити раціональні голоси за мир і переконати в необхідності переговорів». Пізніше, 20 червня, вже після африканського візиту до України та Росії, офіційний представник МЗС КНР Мао Нін зробила таку заяву: «Китай готовий до взаємодії з усіма зацікавленими сторонами, включаючи африканські країни, щоб створювати сприятливі умови для політичного врегулювання української кризи».

Дещо несподіваними стали слова, висловлені 27 червня в інтерв'ю ЗМІ представником КНР у Євросоюзі Фу Цунем, що Китай може підтримати прагнення України відновити свою територіальну цілісність у межах 1991 року, включаючи Крим. Зокрема, у відповідь на питання про підтримку цілей Києва, у тому числі повернення українських регіонів, які нині окуповані Росією, китайський дипломат зазначив: «Не розумію, чому б і ні». І далі сказав: «Ми поважаємо територіальну цілісність усіх країн. Тому, коли Китай встановив відносини з колишнім Радянським Союзом, ми на це й погодилися. Але, як я вже сказав, це історичні питання, які мають бути обговорені та вирішені Росією та Україною, і саме за це ми виступаємо».

У червні відбулася перша, як мінімум, за останні 10 років зустріч міністрів оборони України та Китаю. Це сталося 3 червня на полях Азійського безпекового саміту «Діалог Шангрі-Ла» у Сінгапурі. За словами заступника міністра оборони Володимира Гаврилова, Олексій Резніков на зустрічі з Лі Шанфу прагнув поглибити розуміння Пекіном ситуації на місцях. Він також зазначив, що китайська сторона продемонструвала готовність до «спілкування для розширення контактів між військовим керівництвом України та Китаю» і додав: «Сподіваюся, після зустрічі ми побачимо якусь динаміку».

У свою чергу, сам О.Резніков в інтерв'ю ЗМІ, вже після зустрічі з Лі Шанфу, зазначив, що Україна готова прийняти Китай посередником у переговорному процесі лише в тому випадку, якщо Пекін змусить Москву вивести свої війська з усіх захоплених нею українських територій. При цьому міністр сказав: «Відповідно до мого сприйняття, Китай став старшим братом, а Росія молодшим братом. Старший брат може переконати молодшого брата припинити кровопролитну війну».

7 червня у Києві відбулася зустріч Генерального прокурора Андрія Костіна з послом КНР в Україні Фань Сяньжунем. Генпрокурор подякував за підтримку суверенітету та територіальної цілісності України з боку КНР, а також поінформував посла про роботу Офісу Генерального прокурора. Основну увагу було приділено розслідуванню російських військових злочинів, таких як підрив греблі Каховської ГЕС.

20 червня посол України в Китаї Павло Рябікін вручив копії вірчих грамот директору протокольного департаменту МЗС КНР Хун Лею. У повідомленні на сайті українського посольства в Китаї зазначалося: «У ході зустрічі Посол України акцентував увагу на особливій ролі Китаю у вирішенні викликів сьогодення та важливості надання підтримки Україні на міжнародній арені». У свою чергу Хун Лей повідомив про налаштованість китайської сторони на подальший розвиток двостороннього політичного діалогу до поглиблення практичної співпраці з Україною.

Звернімо увагу на бачення Києвом місця Китаю, яке було сформульовано В.Зеленським у програмній промові з нагоди Дня Конституції перед парламентом 28 червня, присвяченій стратегічним перспективам розвитку України. У ній КНР була згадана передусім як економічний партнер поряд з іншими країнами Глобального Півдня: «Ми будемо розвивати співпрацю та економічні відносини з усіма глобальними гравцями, зокрема з Індією, Африкою, Латинською Америкою, арабським світом, з Китаєм, з усіма».

22 червня в Офісі Президента відбувся брифінг для послів G7 та низки інших країн, включаючи Китай, щодо подальших кроків з імплементації української «формули миру». Водночас наголосимо, що на брифінгу для дипломатичного корпусу країн Глобального Півдня (пройшов в ОП 2 червня), присвяченому санкційним пріоритетам України, а, по суті, протидії обходу Росією міжнародних санкцій через треті країни, китайського представника не було.

Китайська взаємодія з РФ була однією з точок напруги в українсько-китайських відносинах. 5 червня Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло двох китайських виробників та постачальників обладнання для відеоспостереження Hikvision та Dahua Technology до переліку міжнародних спонсорів війни. А 23 червня НАЗК внесло до переліку й китайську автомобільну компанію Zhejiang Geely Holding Group, відому як Geely. Російські пропагандистські ЗМІ у зв'язку з цими діями НАЗК намагалися спровокувати медіа-скандал. Так, ТАСС звернулася зі спеціальним запитом до прес-служби МЗС КНР, яка начебто дала таку відповідь: «Китай виступає рішуче проти внесення своїх компаній до таких списків і вимагає від української сторони негайно виправити помилку, щоб уникнути негативного ефекту». Надалі російські ЗМІ намагалися безуспішно подати цю ситуацію, як конфлікт між КНР та Україною.

Китайсько-російський офіційний діалог дещо знизив свою інтенсивність. Сторони компенсували це увагою до формальних дат. 12 червня посольство РФ організувало державний прийом у Пекіні з нагоди дня Росії. Найвищим китайським гостем був заступник голови Постійного комітету Всекитайської ради народних представників Ван Дунмін. 15 червня Володимир Путін надіслав Сі Цзіньпіну привітання з нагоди 70-річного ювілею, традиційно назвавши його «дорогим другом». Вслід за В.Путіним привітав китайського лідера голова партії «Єдина Росія», заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв.

Зазначимо, що російські офіційні спікери постійно у позитивному ключі висловлювалися про китайську миротворчу активність. 5 червня заступник глави МЗС РФ Андрій Руденко зазначив, що Москва, на відміну від західних країн, дає високу оцінку мирній ініціативі Пекіна щодо ситуації навколо України. 14 червня помічник президента РФ Юрій Ушаков запевнив, що Кремль надає дуже великого значення китайській ініціативі з «українського врегулювання», але пояснив це не змістом ініціативи, а тим, що КНР «це найавторитетніша країна».

Струнку російську пропагандистську риторику про антизахідну основу китайсько-російського співробітництва порушив успішний візит Е.Блінкена до Пекіна. У зв'язку з цим прессекретар Кремля Дмитро Пєсков висловлював надію, що «вибудовування передбачуваних відносин між Китаєм і США» не буде спрямоване проти Росії.

Інтенсифікував російсько-китайську комунікацію заколот 23-24 червня ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина. Реагуючи на нього, 25 червня МЗС КНР заявило: «Це внутрішня справа Росії. Як дружній сусід Росії та всебічний стратегічний партнер для координації нової ери, Китай підтримує (support) Росію у підтримці (maintaining) національної стабільності та досягненні розвитку та процвітання». На цьому тлі у низці соцмедіа пройшла інформація, що відбувся екстрений телефонний дзвінок В.Путіна Сі Цзіньпіну. В офіційній хроніці Кремля він не згадувався. У свою чергу, представник МЗС Китаю Мао Нін на відповідне запитання журналіста відповіла так: «Китай і Росія підтримують щільне та гарне спілкування на всіх рівнях. Що стосується конкретного телефонного дзвінка, про який ви згадали, то я не маю інформації для поширення» (тобто, скоріше, дзвінок був).

25 червня у Пекін прилетів заступник міністра закордонних справ РФ Андрій Руденко. Обидві сторони докладали зусиль, щоб показати, що цей візит не носив екстреного характеру. Вочевидь візит дійсно був плановий, але почався раніше через необхідність пояснити китайській стороні ситуацію із заколотом. Вже 25 червня А.Руденко провів переговори з Цінь Ганом та його заступником Ма Чжаосюєм. За підсумками, він заявив, що Пекін висловив підтримку заходам російського керівництва щодо стабілізації внутрішньої ситуації у зв'язку з подіями 24 червня і «підтвердив зацікавленість у зміцненні єдності та подальшому процвітанні Росії».

У повідомленні китайського МЗС, між іншим, вказувалося, що «сторони також обмінялися думками щодо української кризи та інших міжнародних та регіональних питань, що становлять спільний інтерес». Пізніше, 27 червня А.Руденко детальніше зупинився на тому, як обговорювалося «мирне врегулювання»: «Ми відчули, що з китайського боку зберігається інтерес до продовження миротворчих зусиль. Які вони будуть, ми подивимося найближчим часом». За його словами, цього разу в Пекіні було продовжено обмін думками на теми, які обговорювалися наприкінці травня під час візиту спеціального представника уряду КНР у справах Євразії Лі Хуея до Москви: «З більшості питань наші позиції збігаються або дуже близькі. Це стосується ситуації у світі, трансформації, яка відбувається у глобальному масштабі, оцінки багатьох регіональних криз, у тому числі кризової ситуації в Україні, її причин, генези». А.Руденко наполягав, що ні Росія, ні Китай не сприймають «українську проблему» виключно як конфлікт між РФ та Україною: «Це конфлікт глобального виміру, тому, справді, що мене найбільше вразило та потішило – ми (з китайською стороною, – ред.) говоримо майже спільною мовою».

У контексті реакції Пекіна на заколот ПВК «Вагнер» звернемо увагу на багатозначні натяки координатора у справах регіонів Індійського та Тихого океанів у Раді національної безпеки Білого дому Курта Кемпбелла, зроблені під час виступу в Центрі стратегічних та міжнародних досліджень: «Думаю, буде справедливо сказати, що недавні події у Росії стривожили китайське керівництво. Думаю, на цьому я закінчу [свою відповідь]». Крім того, додамо, що, за повідомленням західних ЗМІ, ряд китайських компаній (серед них виробники одягу, автозапчастин та обладнання) вирішили призупинити відправку своїх товарів до Росії під час заколоту.

На відміну від політичного треку, комунікація між КНР та РФ у військовій і військово-технічній сфері була інтенсивною якраз до заколоту ПВК «Вагнер». 9 червня відбулася телефонна розмова члена Центральної військової ради КНР, начальника Об'єднаного штабу Центральної військової ради КНР Лю Чженлі з начальником генштабу ЗС РФ Валерієм Герасимовим. Останній у ході спілкування заявив: «Координація зусиль Росії та КНР на міжнародній арені надає стабілізуючий вплив на обстановку у світі». Він також зазначив, що практика проведення спільної оперативної та бойової підготовки збройних сил Росії та Китаю має залишатися важливим напрямом діяльності.

20 червня у Москві пройшли перші російсько-китайські консультації у міжвідомчому форматі з питань забезпечення біологічної безпеки. Сторони обговорили «військово-біологічну діяльність США» та зміцнення Конвенції про заборону біологічної та токсинної зброї (КБТО).

27 червня в Москві відбулися російсько-китайські консультації з питань протиракетної оборони. МЗС РФ повідомило, що «відбувся ґрунтовний обмін думками щодо різних аспектів даної проблематики, включаючи її глобальні та регіональні виміри».

Зазначимо й китайсько-російські військові заходи. 6 червня літаки Повітряно-космічних сил РФ та ВПС Народно-визвольної армії Китаю здійснили спільне повітряне патрулювання над акваторіями Японського та Східно-Китайського морів. До авіагрупи увійшли російські Ту-95МС та китайські «Хун-6к». Спільний політ тривав близько восьми годин. Прикриття здійснювалося російськими Су-30СМ та Су-35С, а також китайськими «Цзянь-11б». У ході патрулювання було виконано посадку та зліт російських літаків з аеродрому в КНР.

Білорусько-китайський діалог протягом майже всього червня залишався на низькому рівні інтенсивності. 15 червня Олександр Лукашенко нагадав про себе, привітавши Сі Цзіньпіна із 70-річчям. Сплеск активності в офіційній комунікації спостерігався наприкінці місяця: 26 червня секретар Ради безпеки Білорусі Олександр Вольфович зустрівся з послом Китаю в Білорусі Се Сяоюном. Згідно з офіційним повідомленням, «сторони обмінялися думками щодо актуальних подій міжнародної та регіональної безпеки, обговорили поточний стан білорусько-китайського співробітництва та перспективний порядок денний взаємодії в усіх напрямках разом із перспективою розвитку стратегічних китайсько-білоруських відносин у сфері безпеки». Однак, швидше за все, ця зустріч була присвячена ситуації, що склалася у зв'язку з заколотом ПВК «Вагнер» та ролі О.Лукашенка у її врегулюванні.

Читайте огляд травневих подій китайської політики за посиланням.

Володимир Головко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства