Зернові пристрасті, реверанси фон дер Ляєн та брудершафти диктаторів
Урсула фон дер Ляєн розповіла Європейському Парламенту про перспективи розширення ЄС. Путін провів зустрічі з Кім Чен Ином та Лукашенком.
Європейська Комісія 15 вересня скасувала заборону на імпорт українського зерна, на якій кілька місяців тому наполягли держави-члени ЄС, які межують з Україною. Проте Польща, Угорщина та Словаччина запровадили ембарго в односторонньому порядку, і їх мало хвилюють погрози українського прем’єра Дениса Шмигаля звернутися до ГАТТ/СОТ. Очікувати подібного арбітражного розгляду можна протягом тривалого часу, а парламентські вибори у Словаччині та Польщі пройдуть 30 вересня та 15 жовтня відповідно. Невипадково польський прем’єр Матеуш Моравецький власний «зерновий вердикт» оформив у вигляді відеоролика – не лише наочно, але і показово. Зауважу, що Румунія не поспішає приєднуватися до членів Вишеградської четвірки у цьому питанні, проте вимагає від українського уряду інформації про заходи регулювання експорту зерна, адже у цій країні вже наступного року пройдуть парламентські вибори.
Суперечки навколо українського зерна помітно дисонують з тональністю виступу перед Європейським Парламентом президента Європейської Комісії. Урсула фон дер Ляєн зробила низку реверансів в бік України, наголосивши на її успіхах в якості кандидата на вступ до ЄС та пообіцявши продовження підтримки України, зокрема, через фінансову допомогу та нарощування виробництва боєприпасів. Президентка ЄК підкреслила, що Євросоюз може бути ефективним і після того, як кількість країн-членів перетне позначку 30. Цей виступ означає не лише курс домінуючої нині в Європарламенті Європейської народної партії на розширення лав ЄС, але і фактичний старт виборчої кампанії, яка завершиться на початку червня 2024 року.
Передвиборчий характер носить і резолюція Європарламенту стосовно причетності Олександра Лукашенка до російської агресії проти України з закликом до Міжнародного кримінального суду видати ордер на його арешт. Рішення ЄП не носять обов’язкового характеру, вони радше демонструють політичну позицію, ніж спроможність притягнути до відповідальності «останнього диктатора Європи». У даному випадку куди цікавіше виглядає рішення прикордонних з Росією країн-членів ЄС закрити в’їзд на свою територію автомобілям з російською реєстрацією.
Владімір Путін побував на Далекому Сході, де зустрівся з Кім Чен Ином. Оскільки глава КНДР пересувається власним бронепоїздом, вояж Путіна до Владивостока та космодрому «Східний» виглядає виправданим щонайменше з огляду на логістику. Щоправда, кремлівський господар на Далекому Сході відзначився низкою вже традиційних гучних заяв, які складно списати на різку зміну часових поясів. Принагідно нагадаю, що і Сєргєй Лавров в наприкінці минулого тижня наголосив, що США ведуть війну проти Росії. 5-годинна зустріч лідерів Росії та КНДР пройшла у високотехнологічному космодромному інтер’єрі, який не зміг приховати зацікавленості Росії у постачанні Північною Кореєю боєприпасів. Візит Лукашенка до РФ з пропозицією активізувати відносини у трикутнику Росія – КНДР – Білорусь надав ситуації помітного опереткового відтінку, адже мова може йти про трикутник підсанкційних країн.
Євген МАГДА, Інститут світової політики
