Головні вибори в Європі, пожежа на Близькому Сході та чорноморська активність
Вибори до парламенту Польщі та референдум з чотирма питаннями пройшли у Польщі 15 жовтня. Референдум, який можна оцінювати як прагнення партії «Права і справедливість» мобілізувати електорат, не отримав легітимного результату, оскільки у ньому взяли участь лише біля 40% виборців (бар’єром легітимізації у цьому випадку є 50%). Проте явка на парламентських виборах склала 72,9%, що стало рекордом для новітньої історії країни. «ПіС» набрала, за даними екзитполів, понад 36% голосів виборців, більше 31% отримала «Громадянська коаліція» на чолі з Дональдом Туском. І ще про дві сенсації: блок «Третій шлях» зумів заручитися підтримкою 13% виборців, тоді як радикальна «Конфедерація», у збереженні якою парламентської прописки практично не було сумнівів з початку кампанії, зуміла набрати лише 6% на свою підтримку. Експерти прогнозують, що президент Анджей Дуда віддасть право формувати уряд переможцеві виборів – «ПіС» - та радять дочекатися їхніх офіційних результатів: після закриття дільниць для голосування стало зрозумілим, що важливим буде кожен депутатський мандат.
Ізраїль оговтався від шоку, який завдала йому атака ХАМАС 7 жовтня, провів мобілізацію резервістів, розпочав повітряні атаки по Сектору Гази та точкові ліквідації керівників ХАМАС. Дії Беньяміна Нетаньягу, на якого значна частина ізраїльтян покладає провину за успіх атаки терористів, підтримують представники Заходу, а кадрові висновки у владі Ізраїлю будуть зроблені лише після завершення бойових дій. США зусиллями Ентоні Блінкена намагаються не допустити розростання конфлікту на регіон, тоді як Путін відверто зловтішається «провалом американської політики на Близькому Сході». При цьому регулярні контакти на офіційному рівні Кремля та ХАМАС давно не є секретом. Знищити повністю інфраструктуру терористів Ізраїль навряд чи зможе, проте жертви серед мирного населення потребують від політичного керівництва країни та ЦАХАЛ рішучих і показових дій.
Україна помітно активізувалася на чорноморському напрямі. Днями в Одесі пройшли переговори Володимира Зеленського з прем’єром Нідерландів Марком Рютте, який зарекомендував себе послідовним союзником нашої країни. Відзначимо також зустріч президентів Румунії та України в Бухаресті, де обговорювалися питання чорноморської безпеки та транзиту українського зерна. Попри тривалий непростий період у двосторонніх відносинах та навіть можливі провокації, які унеможливили виступ Володимира Зеленського у парламенті Румунії, діалог Києва та Бухареста стає все більш змістовним. Його динаміку необхідно буде нарощувати. Сприятиме цьому і рішення чорноморських країн НАТО (Болгарія, Румунія, Туреччина) створити групу з розмінування акваторії Чорного моря.
Україна останніми тижнями реалізує проєкт власного морського коридору, без участі ООН та Туреччини. Російський ЧФ змушений притиснутися до портів, найбільш боєздатні військові кораблі залишили Севастополь та передислоковані в інші військово-морські бази. Відновлення експортного потенціалу морських портів сьогодні – одне з свідчень суб’єктності України як держави, її спроможності не лише покладатися на допомогу союзників, але і поповнювати валютні резерви за рахунок експорту зерна, а трохи згодом – інших товарів, які чекають у світі. Війна з Росією закінчиться не завтра, і вона складається не лише з військового компоненту.
Євген МАГДА, Інститут світової політики
Перше фото: Anadolu Agency/Anadolu/Getty Images
