Журнал The Economist випустив обкладинку-ребус із «прогнозом» на 2024 рік
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на допис видання у соцмережі Х.
«Життя змінюється з приголомшливою швидкістю. Ми готові допомогти. Ласкаво просимо до The World Ahead 2024», - йдеться у дописі.
В центрі обкладинки можна побачити скриньку, схожу на ту, що використовують для бюлетенів на виборах. Над нею розміщений пісочний годинник, по обидва боки від якого зображені персони, схожі на Президента України Володимира Зеленського і лідера РФ Володимира Путіна, які дивляться одне на одного. Під скринькою – зображені дві півкулі, за якими розміщені лідери США Джо Байден і Китаю Сі Цзіньпін, які дивляться в різні сторони.
У матеріалі видання пропонує ознайомитися з темами, на які слід звернути увагу наступного року.
Однією з тем є вибори у різних державах у 2024 році. Видання зазначає, що наступного року відбудеться понад 70 виборів у країнах, де проживає приблизно 4,2 мільярда людей — більше половини населення світу. «Однак, незважаючи на те, що кількість виборців зараз більша, ніж будь-коли, демократії у світі не стане більше: багато виборів не будуть ані вільними, ані справедливими», - йдеться у публікації.
Також видання звертає увагу на «глобальний вибір Америки». «Виборці та суди винесуть свій вердикт Дональду Трампу, який має один шанс із трьох знову стати президентом (США – ред.). Результат можуть визначити кілька десятків тисяч виборців у декількох штатах, що «вагаються». Але наслідки будуть глобальними та вплинуть на все – від кліматичної політики до військової підтримки України. Справді фальсифікація виборів у Росії може призвести до того, що доля Володимира Путіна більшою мірою залежатиме від американських виборців, ніж від російських», - йдеться у матеріалі.
Ще однією темою стане допомога Європи для України. «Європа має зробити крок уперед і надати Україні військову та економічну підтримку, необхідну для тривалої боротьби, одночасно проклавши шлях до можливого членства в ЄС. Це правильне рішення, а також гарантія від ризику, що Трамп повернеться до влади та відмовиться від підтримки», - зазначають автори.
Наступною темою є заворушення на Близькому Сході. Як пише видання, напад ХАМАСу на Ізраїль і заходи Ізраїлю у відповідь сколихнули регіон і відкинули уявлення про те, що світ може продовжувати ігнорувати «тяжке становище палестинців». «Чи стане цей конфлікт більш широким регіональним конфліктом чи дасть новий шанс на мир? Для Америки, перевантаженої наддержави, це також перевірка, чи зможе вона адаптуватися до більш складного та загрозливого світу», - йдеться у публікації.
Також видання звертає увагу, що план США зосередитися на суперництві з Китаєм, був зірваний війною в Україні, а тепер і в секторі Гази. Росія також «відволікається і втрачає вплив». «Заморожені конфлікти тануть, а локальні холодні війни розгоряються у всьому світі. Нестабільність у Сахелі зростає. Світ готується до нового конфлікту зараз, коли «момент однополярності» Америки закінчився», - пишуть автори.
The Economist також пише, що оскільки економічне зростання Китаю сповільнилося, напруженість навколо Тайваню росте, а США продовжують обмежувати доступ Китаю до передових технологій, риторика про «нову холодну війну» стає все жорсткішою. Проте західним компаніям, які намагаються знизити залежність своїх ланцюжків поставок від Китаю, набагато легше сказати, ніж зробити, пишуть автори. «Тим часом обидва табори будуть добиватися прихильності держав глобального Півдня, не в останню чергу за їхні «зелені» ресурси», - йдеться у повідомленні.
Серед інших тем - конкуренція різних країн за «зелені» та інші ресурси, економічна невизначеність, вплив штучного інтелекту на світ та ідеологічні розбіжності.
Як повідомлялося, у виданні The Economist вийшов матеріал головнокомандувача ЗСУ Залужного, в якому він зазначив, що Україна зупинила набагато сильнішого ворога, однак зараз війна переходить на новий етап.
Фото: Patrick McMullan / Getty Images
