Обмеження на в'їзд росіян – це необхідність: В Естонії не хочуть повторення Криму
Один із найвідоміших та одіозних політиків Естонії Тармо Круузім'яе розповів Укрінформу про проблеми «естонських росіян», які проживають у його країні. Повномасштабна війна в Україні призвела до того, що переховуватися під гаслами: «Я поза політикою» чи «Естонія мені подобається, але мій президент – путін» уже неможливо.
ПІКЕТ НЕ ДЛЯ ГІННЕСА
Незважаючи на акцент і деякі труднощі з російською мовою, Тармо чудово вимовляє: «Слава Україні! Героям слава!» та «путін – х…о!».
Перше наше знайомство з естонським політиком відбулося влітку 2022 року, коли ми знімали те, що відбувається навколо посольства росії в Таллінні.
Завдяки щасливому випадкові ми опинилися на акції протесту проти чинної політики кремля, що відбувалася перед входом до будівлі посольства.
Численні плакати різними мовами, якими посольство буквально оточене, висять тут ще з кінця лютого минулого року.
І, як з'ясувалося, тут же, щочетверга, ще з 1 жовтня 2014 року проходить акція протесту.
Хоча насправді, за словами Тармо, пікети розпочалися ще в лютому 2014 року. Коли 18 лютого в Києві відбулися сутички між мітингувальниками та міліцією, були загиблі та поранені, наступного дня за ініціативи Круузім’яе люди прийшли до посольства України в Таллінні та запалили свічки.
А в березні того ж, 2014-го, року відбувся великий пікет біля посольства росії, пов'язаний уже з окупацією Криму.
І ось з жовтня 2014 року, щочетверга, о 16-й годині за місцевим часом акція протесту щотижня відбувається перед входом до посольства кремля в Естонії.
Скандування, прапори, плакати. Посольство розташоване в центрі старого міста, яке внесено до списку спадщини ЮНЕСКО. Тут щодня бувають тисячі туристів з усіх країн світу. І всі вони дивляться, фотографують та діляться побаченим у соцмережах.
Поруч чергує наряд поліції, мета якого, найімовірніше, – охороняти пікетувальників та журналістів. Так, під час наших перших літніх зйомок минулого року, побачивши камеру, до нас підійшли люди, що цікавилися, для якого видання ми знімаємо. Дізнавшись, що працюємо для Укрінформу, вони почали блокувати нашу роботу.
Ці особи робили все, щоб ми не змогли зафіксувати те, що відбувалося, буквально лізли в об'єктив камери, за спиною вигукували лайливі слова. Головний із «блокувальників» намагався спровокувати пікетувальників, і внаслідок цього мало не зав'язалася бійка з Тармо Круузім'яе, довелося втрутитися поліції.
Не бажаючи брати участі у провокації, ми пішли від посольства і близько години ходили старим містом, знімаючи на відео численні українські прапори на будинках, посольствах різних країн та у вікнах домів.
Перебуваючи від посольства росії на відстані понад кілометр, під час зйомки до нас з-за спини підійшла жінка і, проходячи повз, сказала: «Сволоти продажні, американські підстилки!» – і швидко пішла вулицею. Ми впізнали цю жінку, адже бачили її неподалік російського посольства.
З цього зробили висновок, що, найімовірніше, за нашим пересуванням стежили противники антикремлівського пікету.
Повернувшись до посольства, ми зробили ще кілька записів із коментарями пікетувальників.
Поліцейські, що чергували поруч, зацікавившись тим, для якого видання працюємо, порадили «бути обережними», знімаючи перед посольством.
Проте дати коментарі на камеру відмовилися.
Перед наступною акцією протесту біля будівлі російського посольства, закликаючи людей минулого тижня, 23 листопада, Тармо написав на своїй фейсбук-сторінці:
«Приходьте й ви, вимагайте притягнення країни-терориста до відповідальності. Російське посольство поки що не порожнє, там щось роблять. Ось чому ми повторюємо наш заклик: “імперія зла” має бути знищена, і для цього Україні потрібна наступальна зброя.
Щодня та дуже багато.
Посольства зла мають бути відправлені назад у пекло!».
Естонському політикові вже кілька разів пропонували зафіксувати рекорд для Книги рекордів Гінесса – акція протесту триває дев'ятий рік. Однак Тармо відмовляється, заявляючи, що не хоче, щоб добровільна політична акція протесту була в одному ряду з різними божевільними рекордами, які зробили не зовсім психічно здорові люди.
ІНТЕРВ’Ю В ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ
У нещодавній поїздці до країн Балтії ми запропонували Тармо зустрітися з нашою знімальною групою.
Тармо погодився. Незважаючи на вихідний, політик запросив нас до офісу його партії ISAMAA. Як з'ясувалося згодом, день зйомок збігся з днем народження Тармо. Але про це ми дізналися лише тоді, коли вимкнули камеру після закінчення інтерв'ю.
Тармо – особистість дуже яскрава.
Почати можна з того, що він рок-музикант. З 1982 року був учасником кількох панк-груп, виступаючи під псевдонімом «Kojamees».
1984 року виступав і як бас-гітарист. Нині співає та грає у групі «Mustad Kolonelid».
1994 року Тармо брав участь у складі журі під час відбору кандидата на Євробачення від Естонії.
З 2001 до 2013 року він був членом ради правління естонської організації футбольних уболівальників (досі багато промов на акціях протесту біля посольства росії мають «стадіонний формат»).
У 2010 році брав участь в естонському аналогові шоу «Танці із зірками», але перший залишив конкурс.
Політичною діяльністю Тармо почав займатися ще на заході радянського союзу, з 1988 року, ставши членом Естонської національної партії незалежності.
З 2005 до 2017 року Тармо був депутатом Талліннських міських зборів. У 2017 році його обрали до естонського парламенту (Рійгікогу), де він працював у комісії з економічних питань.
Уявити цього енергійного, абсолютно живого й зовсім не стереотипно-депутатського на вигляд чоловіка в косусі в ролі державного діяча спочатку дуже складно. Але це, можливо, щось дуже естонське.
За свої стійкі антикремлівську позицію та діяльність Тармо постійно є героєм «викривальних» кремлівських публікацій.
Наприклад, у квітні 2021 року, коли засідання естонського парламенту відбувалися дистанційно через епідемію коронавірусу, Тармо заявив про своє бажання виступити під час обговорення теми: «Кліматична нейтральність в Естонії до 2035 року».
Очікування слова затяглося, а коли парламент вивів Тармо в етер, виявилося, що депутат лежить удома в ліжку і слухає голосно увімкнену музику. Через це Тармо не почув, що його вивели в етер, і далі мовчки дивився на екран монітора, «покурюючи електронну сигарету», як тоді висловилися «кремлівські медіавикривачі».
За цю ситуацію Тармо кілька днів був у топах російських ЗМІ, які виходили під заголовками на кшталт «Естонський депутат-русофоб спалився», «Депутат сконфузився» тощо.
Причому в самій Естонії цій події не присвятили майже ніякої уваги.
Уже кілька років Тармо виступає за ліквідацію всіх радянських пам'ятників у Естонії. Незважаючи на те, що перенесення так званого Бронзового солдата (пам'ятника на місці поховання радянських солдатів часів Другої світової війни) у 2007 році спричинило тоді масові заворушення та затримання, естонська влада у 2022 році ухвалила рішення про знесення 244 радянських пам'ятників. Велику роль у просуванні цього рішення відіграв і Тармо.
Нагадаємо також, що Естонія є світовим лідером із питомої допомоги Україні. Кожен громадянин країни від початку повномасштабного вторгнення росії витратив на це 200 $ лише державних коштів, окрім власних.
Президент Володимир Зеленський заявив, що «Естонія – серед тих, чия допомога нашій обороні – найшвидша та найбільша з огляду на співвідношення обсягу допомоги та ВВП країни».
Протягом трьох місяців від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Естонія передала Україні третину свого військового бюджету.
Великою проблемою як для Естонії, так і для всіх країн Балтійського регіону є питання про «місцевих росіян».
«Він – громадянин Естонії, прожив тут багато десятків років, але й досі не вивчив естонської мови. Вони кажуть: "Так, нам подобається жити в Естонії, але путін – наш президент"», – розповідає Тармо.
ЕСТОНСЬКІ-РОСІЙСЬКІ
Росіяни в Естонії – найбільша національна меншість. Згідно з переписом населення 2021 року, кількість росіян становить 315 252 особи, це майже 24 відсотки від загального населення країни.
Відповідно до того ж перепису естонською мовою володіє 84 відсотки населення, для 67 відсотків – це рідна мова, для 17 відсотків – іноземна.
За словами Тармо, багато росіян, що проживають в Естонії, ідентифікують себе навіть не «російськими», а «радянськими», принципово не інтегруючись у нинішню незалежну державу.
«Вони скучають за СРСР, люблять росію та путіна, але їхати в росію не хочуть», – розповідає політик.
З-поміж росіян, які проживають в Естонії, 40 відсотків не володіють жодною іншою мовою. Серед естонців показник людей, які не володіють, окрім рідної, жодною іноземною мовою, становить 19 відсотків.
Естонія стала першою країною ЄС, яка обмежила в'їзд росіян ще в серпні 2022 року. Деякі росіяни в Естонії почали скаржитися на утиски їхніх прав, – тепер до них не можуть приїхати їхні родичі чи друзі з росії.
За словами Тармо, після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну вже неможливо «всидіти на двох стільцях» – жити в Європі та підтримувати кремль. І нинішні обмежувальні заходи для власників російських паспортів – необхідні.
«Ми їм кажемо: "Якщо твій президент путін – їдь з Естонії в росію, до свого президента"», – розповідає естонський політик.
«Обмеження на в'їзд росіян – це потреба. Ми не хочемо повторення Криму, коли несподівало одного дня виявилося, що це не просто російські туристи, а "жаби" (тобто "зелені чоловічки", – ред.)», – каже Тармо.
За його словами, тепер, у зв'язку з тим, що відбувається в Україні, усі країни, особливо невеликі, які мають «складну історію» з росією, повинні дбати про свою безпеку, використовуючи всі доступні способи.
За даними опитувань, переважна більшість населення Естонії висловлює підтримку Україні та допомагає українським біженцям.
Проте вже 2023 року серед українських біженців естонці почали розрізняти «справжніх українців» і тих, хто просто має український паспорт.
«Українці за той короткий час, що живуть в Естонії, уже хоч трохи вивчили естонську мову. Їхні діти можуть принаймні трохи говорити. Але є й такі, що приїхали з "ДНР"/"ЛНР", вони кажуть: "Ми теж українці", але водночас, живучи тут, не вивчили жодного слова місцевою мовою. Я б радив їм поважати місцеву культуру та мову, інакше вони нічим не відрізняються від тих росіян, які тут 50 років живуть і навіть вітатися по-естонськи не вміють. Такі "ватники" нам тут не потрібні.
Якщо ти хоча б почав вивчати естонську, – це дуже похвально, це означає, що ти – свій, ти – наш, за Естонію, за Україну», – каже естонський політик Тармо.
Нагадаємо, що в березні 2022 року ЄС активував Директиву про тимчасовий захист, що використовується у виняткових випадках масового прибуття біженців. До березня 2023 року механізмом скористалися майже чотири мільйони осіб з України, з яких до Естонії прибуло 39 815.
Цифри зростають, станом на 30 липня за тимчасовим захистом звернулися 47 374 особи. Є й ті, хто від неї відмовився, що становить підсумкову цифру 42031.
Наприкінці літа цього року міністр освіти та науки Естонії Крістіна Каллас підписала наказ про виділення майже 1,5 млн євро для продовження освіти українських дітей та молоді.
ЗАКОНОДАВЧЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ
Естонія далі приймає українських біженців.
А ось деяким категоріям росіян, незважаючи на тривалість проживання в Естонії, незабаром може загрожувати депортація.
Річ у тому, що з 26 жовтня в росії чинний закон, згідно з яким охочі можуть отримувати російське громадянство за спрощеною процедурою на пільгових умовах.
Сюди входять і ті, хто нині проживає за кордоном, але «має тісні чи споріднені зв'язки з колишніми громадянами СРСР чи російської імперії».
2 листопада міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметс заявив, що жителеві Естонії, який прийме громадянство росії, буде анульовано посвідку на проживання в Естонії.
«Я працюю над тим, щоб таких осіб депортували з країни», – сказав естонський міністр внутрішніх справ.
РОСІЙСЬКОМУ ПОСОЛЬСТВУ – ВАЛІЗА, ВОКЗАЛ, МОСКВА
Росіяни у країнах Балтії проблеми мали завжди. За радянських часів це була державна політика – депортація та переселення народів. Так і в Естонії опинилося багато росіян. Вони живуть тут уже не перше покоління, проте дуже багато з них від часу повернення незалежності країни відмовляються інтегруватися або вивчати естонську мову.
І якщо колись цю проблему намагалися не сильно зачіпати, то тепер у зв'язку з діями росії в Україні це питання постало дуже гостро.
«Будь-яка країна, тим паче, та, що межує з росією, а не дуже велика й поготів, має дбати про свою безпеку. Уже не до популізму, настала пора називати все своїми іменами. Любиш путіна – їдь у росію», – заявив в інтерв'ю Укрінформу Тармо Круузім'яе.
За його словами, тепер він також працює над тим, щоб придумати законні важелі для повного закриття посольства росії в Естонії.
«Путіне, нам непотрібне тут твоє посольство – забирай назад», – каже політик.
Звернувшись до путіна в нашому інтерв'ю, Тармо сказав: «Ось дивлюся я на тебе... Хто тебе придумав? Дерев'яний долбо..б. Адже весь світ знає, що путін – ху..о».
Подробиці – у відеорепортажі з Таллінна.
Дмитро Флорін