БРІКС: Що по той бік «стіни» та з якої цегли її складено
Сьогодні поговоримо про БРІКС.
Є дві нагоди. По-перше, з першого січня це формування збільшилося вдвічі. А по-друге, з першого січня у БРІКС головує Російська Федерація. Спробуємо подивитися, що по той бік стіни, а також розібратися, з чого зроблені цеглини, які формують БРІКС.
БРІКС набув нібито нової якості з першого січня. Чи це так? Будемо дивитися, спостерігати. І називати це утворення далі старою абревіатурою вже не вдасться, оскільки до Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південно-Африканської Республіки приєдналися ще п'ять країн. Це Єгипет, Ефіопія, Іран, Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати. Отже, відтепер це буде БРІКС-плюс.
Запросили ці нові країни до організації, чи точніше до формування, ще влітку 2023-го року. Тоді ж запрошення отримала і Аргентина, шостий можливий новий член об'єднання. Але наприкінці грудня новообраний президент Аргентини Хав'єр Мілей офіційно повідомив Росію та ПАР (тоді – діючий та наступний головуючі) про те, що Аргентина відмовляється від участі в БРІКС. Разом з тим, Аргентина вже давно приєдналася до китайської ініціативи «Один пояс, один шлях» і вже встигла отримати додаткове інвестування в розмірі 23 мільярди доларів на декілька проектів.
Після розширення БРІКС організація об'єднує країни з більше, ніж третиною світового ВВП, нараховують вони 45% населення світу. Учасники мають також майже 45% запасів світової нафти.
Більшість членів офіційно дотримується “нейтральної” позиції у війні Росії з Україною та не підтримують спроб країн Заходу ізолювати Москву на міжнародній арені.
Реальна економічна взаємодія в цьому формуванні та її ефективність на даний момент невисокі. Це скоріше клуб, та власне і створювався БРІКС як клуб для дискусій та обговорення спільних проблем.
Варто підкреслити, що з розширенням цієї організації для Росії особливо цікавою стала участь двох країн – Саудівської Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратів. Вони входять до ОПЕК+, Організації країн-експортерів нафти, яка є для Російської Федерації дуже важливою.
Варто нагадати історію появи БРІКС, точніше, спочатку це був БРІК. Це не зовсім типова історія, навіть унікальна. Як колись астрономи вирахували наявність двох планет Сонячної системи, яких ще ніхто не бачив в телескопи (це Нептун та Уран), так само БРІК спочатку виник як науковий акронім. Автором цього акроніму був відомий фінансовий і інвестиційний аналітик Джим О’Ніл, який створив та пустив цю абревіатуру в обіг ще у 2001 році. Приводом було те, що, аналізуючи темпи економічного розвитку, економіст передбачив, що в найближчі 50 років ці країни зможуть зайняти лідируючі позиції і стати провідними економіками світу.
Це був науковий прогноз, теоретичне передбачення. Але країни, які були об'єднані в цю групу, поступово також почали говорити про необхідність і можливість спільної роботи, принаймні спільних зустрічей і спільного обговорення. Найбільш ініціативними були політики і керівники Російської Федерації. Їм треба було створити новий майданчик там, де вони хотіли бачити себе на головних ролях.
Таким чином, лише у 2009 році, через вісім років після появи самої назви, відбувся перший саміт БРІК. Оскільки ініціатором була Росія, цей саміт пройшов у місті Єкатеринбург в Росії, коли в Російській Федерації був тимчасовий президент Дмітрій Мєдвєдєв.
Іронія долі полягає ще й в тому, що цей саміт прийняв дві заяви: спільну заяву лідерів країн БРІК та другу заяву (увага!), яка стосувалася глобальної продовольчої безпеки, тобто саме того, що дуже сильно зруйнувала Російська Федерація, розпочавши агресивну війну проти України.
У 2011 році до групи приєдналася Південно-Африканська Республіка, і таким чином БРІК перетворився на БРІКС, відповідно до назви цієї країни англійською мовою.
Функціонує БРІКС як неформальний клуб, платформа для своїх членів, щоб, серед іншого, також протиставити себе зі своїми ідеями щодо створення нового, іншого світового порядку, ніж той, де нібито домінують Сполучені Штати Америки і де, як ми вже звикли бачити це в російській пропаганді, об'єднався весь західний світ, “колективний Захід”.
В БРІКС немає ніяких постійних органів, БРІКС не має штаб-квартири. Кожна країна головує в цій організації по одному року, і механізм роботи – це консультації з широкого кола питань, серед яких головне місце займають питання фінансові та економічні. Але останнім часом також до порядку денного включаються питання, з якими стикається світове співтовариство, починаючи від техногенних катастроф та зміни клімату до боротьби з захворюваннями, станом охорони здоров'я та боротьби з бідністю.
Попри те, що клуб дискусійний, все ж таки одну установу в рамках БРІКС було створено в 2014-му році, коли почав функціонувати Новий банк розвитку, саме з такою назвою – Новий банк розвитку. Очолює цей банк колишня президентка Бразилії Ділма Русеф. За десять років існування інвестиції банку були досить скромними, це 33 мільярди доларів, приблизно третина того, що Світовий банк інвестує за один лише рік. Але банк існує і продовжує працювати.
На момент останнього, 15-го саміту БРІКС, який відбувся минулого року в Йоганнесбурзі, в Південній Африці, вже 23 держави офіційно подали заявки на приєднання до цього об'єднання. І коло таких зацікавлених країн зростає. На сьогодні їх уже більше сорока. Тобто перша хвиля розширення, скоріш за все, не є останньою. Але наскільки це ефективно? Будемо дивитися.
Нас сьогодні більше цікавить, що там робить, яку позицію займає Російська Федерація, з чим вона зараз виступає в БРІКС і з чим розпочала своє головування.
По-перше, сама російська агресія, звичайно, нікого не залишила осторонь. І з початку великої війни проти України відбулося вже два саміти БРІКС. Перший з них був у червні 2022-го року під головуванням Китаю, це був віртуальний саміт. Минулого року, восени в Йоганнесбурзі відбувся саміт, коли лідери країн-членів БРІКС, крім одного, крім російського диктатора, змогли прибути і зустрітися разом в столиці Південно-Африканської Республіки.
На Пекінському віртуальному саміті БРІКС була прийнята декларація. У Пекінській декларації є окремий розділ “Захист миру та безпеки”, і російсько-українська війна стоїть на першому місці безпекового порядку денного, хоча цій проблемі присвячений лише один пункт. Це дуже важливо, оскільки рішення там приймаються консенсусом. Отже, інші країни-учасниці змусили Російську Федерацію погодитись на те, щоб такий пункт був включений. Там ми можемо прочитати: держави БРІКС висловили зобов'язання поважати суверенітет і територіальну цілісність усіх держав, підкреслили відданість мирному врегулюванню розбіжностей і суперечок між державами шляхом діалогу та консультацій та висловили підтримку прямих переговорів між українською та російською сторонами, які мають враховувати резолюції Генеральної Асамблеї ООН.
Як відомо, і як можна було прогнозувати і очікувати, все залишилось на папері, як і всі заклики в численних резолюціях Генеральної Асамблеї ООН. Як і ті заклики, що звучали під час засідань Ради Безпеки ООН на цю тему. Отже, питання є. Лідери країн-учасниць БРІКС не можуть уникнути цієї ситуації і далі будуть приділяти їй увагу.
На саміті в Йоганнесбурзі головною інтригою була участь чи неучасть Путіна, оскільки на той час уже був ордер Міжнародного кримінального суду. А Південно-Африканська Республіка ратифікувала статут, отже була б зобов'язана затримати російського диктатора у разі, якби він туди прибув.
Так і не наважився в результаті виїхати за межі своєї імперії Путін, і тому саміт пройшов без нього. Він звертався до лідерів БРІКС віртуально. І це також було однією з прикмет того часу і саміту.
Які питання розглядалися в Йоганнесбурзі? Це традиційні питання, які переходять майже з усіх резолюцій та декларацій в рамках БРІКС. Передусім це реформування ООН. Справедливо, і не тільки в цьому форматі, питання реформування ООН визначається як одне з найбільш нагальних, оскільки робота цієї універсальної організації не відповідає вимогам часу.
Тому лідери БРІКС, які представляють зараз ще більше населення і ще більше впливових країн, постійно нагадують собі і всьому світові про те, що треба збільшити представництво і ефективність роботи Ради Безпеки ООН за рахунок нових членів.
І це було б адекватною відповіддю на глобальні виклики і підтримки амбіції країн Африки, Азії та Латинської Америки. Безумовно, ми розуміємо, що йдеться передусім про ті країни, які з самого початку були у складі БРІКС: Бразилію, Індію і Південну Африку.
Другий пункт, на який звернули увагу лідери БРІКС, це сприяння використанню місцевих валют у міжнародній торговій торгівлі та фінансових операціях. Це теж постійна тема, яка завжди фігурує під час дискусії в цьому форматі, і особливо важливою під час агресивної війни проти України ця тема стала для Росії. Ми бачимо, з чим стикається російська економіка, коли торгівля, наприклад з Індією, була переведена на індійську валюту і що з цього виходить.
Як і під час попереднього саміту, в Йоганнесбурзі не була залишена осторонь тема війни в Україні. Як і раніше, країни БРІКС закликали до мирного вирішення конфлікту, як вони називають агресію Росії проти України. В цілому можна сказати, що позиція БРІКС ідентична тій позиції, яку відносно російської агресії займає Китай. І очевидно, що це буде продовжуватися, така «нейтральність».
Разом з тим, учасники саміту привітали миротворчу місію африканських лідерів, яку вони здійснили до Києва, де запропонували шлях до миру. Також ми знаємо, що цей шлях до миру поки що нікуди не привів, він не дав результату, як і інші ініціативи, з якими так чи інакше пробують виступати лідери різних країн і різні об’єднання.
Другий сюжет, на який варто звернути увагу, це розширення БРІКС. За рахунок яких нових членів, хто далі висловив бажання і як до цього ставляться країни-організатори? Слід сказати, що тут нема єдиного підходу, немає точки зору, яка б об’єднала лідерів усіх країн БРІКС, тому що дві країни, а саме Китай та Російська Федерація, активно виступають на користь розширення, тоді як інші досить стримано ставляться до того, що кількість країн збільшиться, і це створить додаткові складнощі не тільки в обговоренні, але й в тому, щоб наближатися до якихось спільних підходів, не говорячи вже про спільні рішення.
Крім того, Індія, Бразилія не бажають, підтримуючи Росію і Китай в цьому напрямку, погіршувати свої відносини із Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом. Це ж можна сказати і про Південно-Африканську Республіку.
Немає у цих трьох країн наміру і бажання перетворювати БРІКС на організацію, яка б протиставила себе Сполученим Штатам Америки та Заходу. Навпаки, вони висловлюються за те, щоб БРІКС і Велика сімка, чи Група семи, колись організували зустріч і обговорили свої підходи з тим, щоб намітити щось спільне.
Чому Російська Федерація очолила в цьому році БРІКС? Згідно з порядком, який існує в цій організації, у 2024 році головування мало б належати Бразилії, оскільки після Південно-Африканської Республіки за алфавітом знову приходить черга Бразилії. Проте Бразилія нібито звернулась до Росії з такою пропозицією, мало не з проханням (я не можу виключати, що це прохання було Москвою й ініційоване), щоб уступити свою чергу Росії. Бразилія мотивувала це тим, що в цьому році вона головує в Групі 20-ти, і тому було б обтяжливо і не дуже просто головувати одразу в двох великих організаціях, які проводять свої заходи, свої саміти та міністерські зустрічі.
Чому це треба Росії? Подивимося, з чим прийшла Росія до створення БРІКС, чого вона досягла, де вона зараз є, які наміри виношує на цей рік, рік свого власного головування.
Варто нагадати відоме висловлювання російського диктатора. У 2016 році він на церемонії вручення премії російського географічного товариства відзначився тим, що сказав, що Росія не закінчується ніде. Це він так прокоментував,точніше відповів на питання, де закінчуються кордони Росії. Правда, він потім додав, що це був жарт, але не такий вже це й жарт, бо Росія спить і бачить себе, і особливо Путін із своїми амбіціями та своїми прагненнями, на чолі всього світу.
І тому намір Російської Федерації в цьому плані абсолютно послідовний, чіткий і прозорий: зібрати якомога більше країн в БРІКС, розширити за рахунок тих країн, які традиційно відносяться до Глобального Півдня, і тим самим вирішити два завдання, як вони вважають. По-перше, розширити коло свого спілкування, оскільки міжнародна ізоляція є дуже неприємною, обтяжливою штукою для російського лідера. По-друге, створити те, з чого можна було б російській пропаганді зробити групу країн, які протиставлені Заходу, “колективному Заходу” на чолі із Сполученими Штатами Америки.
Все це робиться під традиційними пропагандистськими гаслами створення багатополярного світу, відходу від гегемонії, відходу від принципів холодної війни, від розподілу на демократії і не демократії, з метою створення нового світоустрою. Але брудними, кривавими руками новий світоустрій не будується.
Тому амбіції Росії зрозумілі, і ці амбіції будуть і далі поширюватися в російській пропаганді і переходити з одного ЗМІ до іншого, вони будуть шукати і знаходити канали і можливості для того, щоб це все поширювати.
Офіційно проголошені Росією пріоритети на своє головування всі акценти мають на економічних питаннях: знову розрахунки в національних валютах, знову адаптація нових членів БРІКС до наявних і створених раніше форматів співпраці і вмонтування їх в архітектуру багатостороннього співробітництва. Це те, що декларується, насправді цілі інші, насправді буде спроба створити щось навколо себе.
Але так не буде, хоча б з тієї причини, що лідером БРІКС є вже давно не Російська Федерація, а Китай, який має свої амбіції і свої цілі. Ці цілі також включають розширення організації чи цього формування, але не у такому плані, як це бачить Російська Федерація. Головування у БРІКС для Росії є, як це вже подається російською пропагандою, мало не головною подією не тільки року, а взагалі новою ерою у міжнародних відносинах, коли буде сформовано основи, фундамент нового світового порядку.
Навряд чи це так буде, точніше, так точно не буде, оскільки всі наміри зводяться до дуже примітивних і простих – вийти усіма можливими засобами з тієї ізоляції, в яку сама себе поставила Росія війною в Україні. Подивимось, що буде далі.
В усякому разі, крім Росії і частково Китаю, такі амбіції і такі плани не підтримують інші учасники, вони не хочуть протистояння, не хочуть створювати глобальну противагу, не хочуть підривати чи погіршувати свої відносини з іншими центрами сили. І, скоріш за все, їхня точка зору буде домінуючою.
Диктатор Путін хоче бути глобальним лідером, він хоче бути лідером будь-де, точніше там, де зараз це можливо. Можливо це тільки там, де йому дають можливість. От він не може виїхати за межі своєї імперії, тому наступна можливість буде створюватися саме там.
Саміт БРІКС у цьому році буде в жовтні, в Казані, як це вже було оголошено, і це не випадково. У цьому зв’язку хотів би нагадати ще одну історію, пов’язану з «великим істориком» Путіним. Він похвалив свого часу Олександра Невського за те, що той їздив до Монголії, щоб відкупитися від Орди. Російський диктатор переконаний, що для Москви Золота Орда була завжди кращою, ніж “західні завойовники”. Ну, просто як зараз: Захід, весь колективний Захід прагне зруйнувати і завоювати Росію, але чомусь Росія воює на території України і вбиває українців.
Звісно, Казань – це не Монголія, але теж символічно, бо теж була важливим центром Золотої Орди. Та й купити друзів з БРІКС низькими цінами на свою сировину теж можна. Путін, таким чином, йде «шляхом Олександра Невського» і поїде в Казань, бо за кордон своєї імперії не вийшло поїхати, і зустрінеться із своїми партнерами з БРІКС, вклониться Великому Сі, і спробує отримати підтримку, щоб далі ефективно протистояти «навалі Заходу», як він це називає, продовжуючи злочинну і криваву війну в Україні.
Навряд чи це вдасться. Лідери розширеного БРІКС-плюс вперше зберуться разом в Росії, а чи буде розширюватись група далі і чи стане вона успішною, покаже історія. Але вже зараз можна сказати, що в будь-якому складі – первинному, розширеному чи ще ширшому в майбутньому, – серед учасників є один дуже проблемний і токсичний. Навряд чи будуть почувати себе комфортно високі гості вдома у диктатора з ордером Міжнародного суду.
Щоправда, не зовсім у Путіна вдома, це ж не в Москві й не в Петербурзі. Це в Казані, в столиці Татарстану, одного з дуже специфічних суб’єктів (поки що) Російської Федерації. Напевно, дискомфорт учасників, які приїдуть в Казань, компенсується щедрими дарами і вигідними контрактами, компенсується спілкуванням з нормальними колегами. Проте важко уявити, як будуть учасники шукати спільні знаменники по ключових питаннях.
Серед них найголовніше – як бути з державою-терористом і диктатором-злочинцем. Подивимося.
Ігор Долгов, український дипломат
Повну відеоверсію цього блог-проєкту дивіться на каналі Ukrinform TV
Читайте й дивіться інші випуски проєкту "Блог Ігоря Долгова":
● Глобальний Південь: що це таке, як з цим жити і куди рухатися далі
● Геополітичний вимір Євросоюзу: Як змінюється ЄС і як на це впливає Україна
● Що показав досвід нейтралітету Фінляндії і Швеції
● Державний тероризм. Шлях злочинця
реклама