«Київська площа» в Берліні: чим завершилися дебати
За 5 хвилин до півночі 31 січня у районній раді берлінського району Фрідріхсхайн-Кройцберг завершилися дебати щодо перейменування однієї з наразі безіменних площ на «Київську площу» – Kyiv-Platz.
Скажу чесно, я не слідкувала за іншими засіданнями цього місцевого органу, але склалося враження, що таких емоційних обговорень ці стіни навряд чи бачили.
Українські активісти з різних організацій (а таких у Берліні чимало) почали збиратися одразу після 18:00, хоча наше питання було одним з останніх у дуже довгому порядку денному. Чисельність «групи підтримки» на гостьовій трибуні наближалась до 40, тоді як власне законодавців було 35. Наші прийшли не просто так: вони розгорнули 10-метровий прапор України, який бачив Майдан у славетні дні Революції Гідності, заспівали гімн столиці «Як тебе не любити, Києве мій!» і загалом жваво, але виключно коректно реагували на те, що відбувається.
ДЕБАТИ ПІД ГІМН КИЄВА
А відбувалося наступне.
Саму заявку на перейменування подав ще у жовтні 2022 року на той момент член районної ради району Фрідріхсхайн-Кройцберг від партії Християнсько-демократичний союз, а зараз депутат у Палаті депутатів Берліна Тімур Хусейн. Пропонувалося назвати на честь української столиці безіменну площу в парку Елізи Тільзе. Після цього подання було передане на подальший розгляд у різні комітети й комісії: з питань культури, з питань історичної пам’яті тощо.
Безпосередньо на засіданні Ян Томас Альтер (ХДС) закликав підтримати пропозицію своєї партії та заявив, що «йдеться про більш ніж просто символізм, а про цінний знак солідарності з нашими європейськими братами та сестрами в Україні, важливий знак Надії, який не буде коштувати дорого».
Він також зачитав лист Альянсу українських організацій, який активісти направили районній раді напередодні дня розгляду. У ньому вони називають доречним перейменування (чи скоріше іменування), адже Фрідріхсхайн-Кройцберг підтримує після повномасштабного вторгнення Росії в Україну партнерські відносини міста-побратима з Дарницьким районом Києва.
Підписанти листа висловили вдячність за допомогу в рамках цього міського партнерства й українцям, які шукають (і багато хто знайшов) захист у районі. Вони наголосили на важливості послати та зробити публічним сигнал солідарності з народом України, людьми, які власним життям захищають наш спільний європейський мир.
Після цього виступили ще кілька депутатів, і всі очевидно були вражені тим, у якій атмосфері проходив розгляд.
По суті пропозицію підтримали депутати-консерватори та соціал-демократи.
Проти виступили представники Лівої партії та «Зелених».
Депутатка від «Зеленої» партії Оля Котерева заявила, що хоча й походить «з іншого культурного середовища», з розумінням сприймає ситуацію загалом, запевнила українців у повній підтримці, у тому, що надзвичайно зворушена перебігом розгляду питання за присутності активістів, зізналась, що ніколи такого не бачила, але… констатувала, що її фракція з превеликим жалем і розбитим серцем голосує «проти». Названа причина мала би слугувати «втішенням»: обрана до перейменування площа надто непрезентабельна, аби називати її на ім’я такого чудового міста, як Київ.
«Саме це місце не є правильним… Це було би не правильним знаком», – ледве не з вибаченням сказала Котерева, додавши, що це унеможливить назвати інше, краще місце ім’ям столиці України. Отже, екологічна партія вважає це неправильним. Але загалом проти вона не є і пропонує «продовжувати шукати», навіть якщо «Київська площа» буде не в їх районі, а в якомусь іншому.
Про невідповідність місця запропонованій назві говорила й представниця Лівої партії, відомої своїми проросійськими сентиментами, Регіне Зоммер-Веттер. Щоправда, в менш дружніх тонах, хоча від присутності великої кількості українців їй, схоже, було незатишно. Вона також запевнила, що район і так проявляє солідарність, але виглядало це так, що на думку депутатки, аж занадто. А ще вона заявила, що ніякого справжнього співробітництва з Києвом у району й немає.
БЕРЛІНСЬКИЙ РАЙОН ДОПОМАГАЄ КИЇВСЬКИМ ШКОЛАМ
Участь у дискусії бургомістерки району Клари Геррманн скоріше всього не планувалась. Але, по-перше, вона прийшла на засідання, а по-друге – вирішила вийти на трибуну та була відчутно розчулена та ніби вибачалася за очікуване негативне рішення законодавців (тим більше, що сама вона є членкинею партії «Зелених», які рішення не підтримували).
Вона закликала вести дебати з «повагою та серйозністю» з огляду на чутливість питання. Політикиня нагадала, що мова йде не про будь-яке місто, а те, що пережило від початку війни 1017 годин повітряних тривог.
Геррманн заперечила «лівій» депутатці, запевнивши, що у району склалося «солідарне партнерство» з районом Дарниця Києва. Це, до слова, також була ініціатива фракції ХДС.
Підтримують контакт відповідні інституції обох районів, бургомістерка особисто провела дві відеоконференції з керівником Дарниці.
«Це чіпляє персонально, коли чуєш, що означає жити в місті в умовах війни», – поділилась вона враженнями від спілкування.
Конкретно очільниця району доповіла, що сторони працюють над проєктами з посилення захисту киян. Зокрема, на 250 тисяч євро Фрідріхсхайн-Кройцберг у Дарниці обладнав укриття в школах, щоби учні та вчителі під час подекуди 5-годинних тривог могли продовжувати процес навчання. Здійснюються чи проробляються також інші проєкти з урахуванням того, що потребують люди на місці.
«Це війна, в якій Україна бореться та захищає також нашу демократію та нашу свободу. Фрідріхсхайн-Кройцберг стоїть на боці України. Ми цю війну та українців не повинні забувати», – підкреслила Геррманн. І нагадала, що окрім солідарного партнерства з Дарницею жителі району відкрили свої серця та двері своїх домівок для українських шукачів притулку. Ця солідарність триває й до сьогодні, запевнила бургомістерка.
За приблизними даними, в цьому районі Берліна мешкає близько 4500 українців.
Заклики представників інших партій і бургомістерки (принаймні, я розцінила це так) не вплинули на Лівих і «Зелених», які навіть попросили перерву посередині засідання, що досить незвично. В підсумку 21 голосом проти 14 рішення дати ім’я Києва маленькій площі було провалено.
УКРАЇНЦІ ПРОДОВЖАТЬ БОРОТИСЯ
Укрінформ попросив прокоментувати ситуацію учасників подій.
Голова правління Альянсу українських організацій, членкиня Ради федеральної землі Берлін Олександра Бінерт назвала те, що відбулось, історичною подією.
«Ми показали нашою великою присутністю в парламенті Кройцберга єдність українців у Берліні. Парламентарії були під відчутним тиском та враженням.
Аргументи, які були названі при відхиленні (рішення), не є логічними: «не гарна площа», «є ще інші війни», «ми і так багато що робимо для українців тут»... Було відчутно, що бракувало політичної волі для прийняття позитивного рішення. Але ми боротимемося далі», – пообіцяла Бінерт.
Вона зауважила, що німці тривалий час бачили Україну через російські імперіалістичні окуляри.
«Ми налаштовані рішуче, будемо й надалі працювати, щоб деімперіалізувати цей погляд. І в Берліні обов'язково постане в майбутньому площа чи вулиця, названа на честь українського міста або української діячки чи діяча», – запевнила активістка.
Членкиня Альянсу Наталія Пригорницька своєю чергою підкреслила: «Для нас це важливо, оскільки символічно, це величезна підтримка для України, розуміння того, що Україна є суб’єктною, що вона бореться за спільні європейські цінності, на захист усіх країн ЄС. Така видимість дуже важлива».
Прийшла підтримати як українців, так і членів своєї партії депутатка Палати депутатів Берліна Лілія Усік (нині німецька політикиня, членкиня партії ХДС, є родом з Донеччини). Вона в розмові зауважила, що відхилення заяви мало ідеологічний характер, адже це було подання Християнсько-демократичного союзу.
Усік також зазначила, що оскільки члени української діаспори, які активні й як громадянське суспільство, і як члени або друзі різних демократичних партій у Німеччині, а відтак не є представниками якоїсь однієї політичної сили, їх об’єднують саме українські теми, це робить для «Зелених» і Лівих неможливим аргумент, що дане питання просуває якась одна партія.
«Отже, працюватимемо далі. Це – черговий крок у боротьбі, і ця підтримка Берліном України має величезне значення як для українського, так і для німецького суспільства», – підкреслила Усік.
ОДЕСА ТА ХАРКІВ УЖЕ «ПРОПИСАЛИСЯ» В БЕРЛІНІ
Слід зауважити, що в столиці ФРН уже є прецеденти появи українських топонімів: 16 січня 2023 року в районі Ліхтенберг була урочисто відкрита «Одеська площа» – Odesaplatz, а в районі Штегліц-Целендорф є «Парк Харкова» (Charkiw Park).
«Кампанія» була запущена в липні 2022 року тодішньою правлячою бургомістеркою Берліна Францискою Гіффай (вона займала цю посаду не так уже довго, бо було проведено повторні вибори). Тоді всім районам Берліна було запропоновано визначити вулиці та площі, які можна було би перейменувати на честь міст України, які особливо постраждали внаслідок російської війни. Згодом «хвиля» дещо вщухла, але нові назви на карті німецької столиці будуть точно.
Попри пізню годину, на слухання прийшли представники Альянсу українських організацій (об’єднання організацій громадянського суспільства з українською міграційною історією в Німеччині. Альянс, який наразі об’єднує 17 дійсних і асоційованих членів, діє у сферах політичної участі, гуманітарної допомоги, допомоги біженцям, освіти, дітей та молоді, культури, політики та політичної освіти), Центральна спілка українців у Німеччині, СінеМова, «Червона калина», PlusUkrDe – Positive Ukrainer in Deutschland e.V., Адлера, Dakh, KUL’TURA e.V. тощо.
Близько півночі українські активісти залишили залу та заспівали Гімн України. Депутати його точно чули. Голос українців у Берліні буде ще гучнішим.
Ольга Танасійчук, Берлін
