Найбільші навчання з часів Холодної війни: НАТО готується стримувати потенційну агресію Росії
У першому півріччі цього року в Європі та на Атлантиці тривають безпрецедентні за масштабами й кількістю задіяного особового складу й техніки військові маневри НАТО «Steadfast Defender» («Стійкий захисник»).
Війська країн НАТО вперше після розпаду СРСР намагаються здійснювати реальні, а не на папері, масштабні військові маневри поблизу кордонів потенційного противника, а Росія, зв’язана війною в Україні, не може на це адекватно відповісти. Однак чи не мають ці маневри своїх недоліків і як тут може стати в пригоді Україна?
МАСШТАБНІ МАНЕВРИ ПО ВСІЙ ЄВРОПІ
Навчання «Steadfast Defender-24» розпочалися наприкінці січня і триватимуть до кінця травня. Це найбільші навчання НАТО з часів Холодної війни: у них беруть участь приблизно 90 тисяч військових із усіх 32-х країн Альянсу.
Військові маневри НАТО спрямовані на запобігання ймовірній загрозі з боку Росії. За словами організаторів навчань, вони мають стати демонстрацією єдності, сили та рішучості Альянсу захистити будь-якого члена військово-політичного блоку, який може зазнати нападу, відповідно до 5-ї статті Вашингтонського договору про колективну оборону членів НАТО.
По суті, йдеться про першу масштабну перевірку нової моделі розгортання сил НАТО у разі зовнішньої агресії. Перша частина військових маневрів передбачає перекидання військ із Північної Америки (США, Канади) через Атлантику до Європи. Цей етап містить військово-морські навчання з елементами десантування в Північній Атлантиці та Арктичному морі. Другий етап складається з навчань різних типів військ по всій Європі: від Норвегії на півночі – до Румунії на півдні Європи. У маневрах НАТО вперше беруть участь війська нових членів Альянсу – Фінляндії, яка торік приєдналася до НАТО, і Швеції, що стала членом Альянсу вже цього року.
Фактично «Steadfast Defender-24» є серією окремих навчань, які проводяться на території різних країн НАТО, але їх об’єднує спільний замисел – протидія імовірній агресії з боку РФ. Наприклад, військові навчання на півночі відбуваються під умовною назвою «Nordic Response-24» («Північна відповідь-24»). Раніше щороку вони проводилися під умовною назвою «Cold Response» («Холодна відповідь») лише на півночі Норвегії. Але з приєднанням до НАТО двох інших скандинавських країн – Фінляндії і Швеції – навчання були розширені на всю Скандинавію, і залучено до них понад 20 тис. військових з 13-ти країн НАТО.
Значні за масштабами навчання відбуваються також у інших регіонах Європи. Наприклад, у Польщі в межах «Steadfast Defender-24» відбулися навчання «Dragon-24» («Дракон-24»).
ПОЛЬЩА – МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ НАЙБІЛЬШИХ У ЄВРОПІ НАВЧАНЬ
З кінця лютого до середини березня у Польщі тривали найбільші в цьому році в Європі навчання сухопутних військ «Dragon-24». У них взяли участь понад 20 тис. військовослужбовців з 10-ти країн НАТО, зокрема 15 тис. – з Польщі, 3,5 тис. одиниць військової техніки. Навчання мали оборонний характер. Їхньою метою була демонстрація здатності протистояти агресивній політиці та провокаційним діям Росії.
Як зазначали у польській армії, в межах навчань перевіряли взаємодію та виконання бойових завдань на землі, у повітрі та на морі, а також у кіберпросторі. Маневри, в яких бойову основу становили підрозділи 11-ї бронекавалерійської дивізії ЗС Польщі, проводили в різних регіонах Польщі, зокрема і на сході країни, що межує з Калінінградською областю Росії та Білоруссю.
За словами організаторів, навчання стали перевіркою здатності польської армії реагувати на «потенційну багатовимірну кризу збройного характеру, сприяючи зміцненню потенціалу стримування та оборони Альянсу». Найважливішим елементом маневрів була переправа військ через ріку Вісла та переміщення сил швидкого реагування Альянсу.
Те, що в Польщі і справді відбувалися великі за масштабами перекидання військ та військової техніки із заходу на схід, засвідчували постійні пересування колон військових автомобілів дорогами країни і такі ж постійні заклики військових через ЗМІ до жителів країни не фотографувати і не викладати в інтернет фото- та відео пересування техніки.
Сирени протиповітряної тривоги, які періодично звучали на сході країни, очевидно, в межах навчань, свідчили не лише про задіяння органів цивільного захисту до їх проведення, але й були певним символічним нагадуванням про те, що за кільканадцять-кількадесят кілометрів є кордон з фактично ворожими Польщі країнами.
РЕАКЦІЯ РОСІЇ: ВЕРБАЛЬНІ ПОГРОЗИ ТА АСИМЕТРИЧНА ВІДПОВІДЬ
Росія, а також її сателіт Білорусь намагаються якось реагувати на ці маневри НАТО. Враховуючи те, що переважна більшість бойових військових підрозділів РФ перебуває у зоні бойових дій в Україні, можливість симетричного маневру Москви зводиться до мінімуму. Кремль з огляду на війну в Україні не може відреагувати якимись «незапланованими» масштабними навчаннями у відповідь біля кордонів НАТО. Тому вся відповідь переводиться у вербальну площину, певні асиметричні дії, а тягар якоїсь реакції «старший брат» поклав на плечі режиму Лукашенка.
У МЗС Росії з приводу цих навчань заявили, що їхня підготовка проводилася в атмосфері «воєнного психозу», а масштаби маневрів свідчать: Північноатлантичний альянс взяв курс на «остаточне та безповоротне повернення до схем Холодної війни». У стилі пропагандистських кліше у Москві зазначили, що Росію «не вдасться залякати провокаційною демонстрацією сили».
Готовність відповідати на навчання НАТО в інформаційному і частково військовому вимірі активніше взяла на себе Білорусь. Диктатор Лукашенко наприкінці лютого заявив, що американці готують провокації в Польщі, щоби покласти за них відповідальність на Мінськ і Москву. Згодом в міноборони РБ наголосили, що під прикриттям навчань НАТО поблизу кордонів Білорусі створюватимуться «ударні групи», що потребуватиме пильної реакції Мінська. Отже, білоруська армія піднімала у бойову готовність певні військові з’єднання і перекидала їх до кордонів з Литвою і Польщею, зокрема до Сувальського перешийка, який вважається найбільш вразливим місцем для безпеки НАТО у цій частині Європи.
Утім, Росія все ж намагається, як тільки може, відповідати на навчання й активність союзницьких військ біля своїх кордонів. Зокрема, останніми місяцями зросла активність російської військової авіації в акваторії Балтійського моря. Авіація НАТО змушена була реагувати на це, піднімаючи у повітря свої літаки на перехоплення і супровід літаків супротивника.
Росіяни також, ймовірно, намагаються перешкоджати передаванню сигналів супутникової навігації GPS. Масштабний збій відбувся, наприклад, у північній частині Польщі наприкінці минулого року. Таке траплялося також цього року. Польський генерал, колишній командувач Сухопутних військ Польщі Вальдемар Скшипчак упевнений, що перешкоди у прийманні сигналу GPS, можливо, є причиною останнього інциденту – втрати контролю американцями над безпілотником-розвідником «MQ9 Reaper», що сталося 18 березня. Відповідальність за це він покладає на росіян, зазначаючи, що відомим є факт намагання росіян вносити перешкоди у зв'язок в районі акваторії Балтійського моря і північної Польщі.
ЕКСПЕРТНЕ ОЦІНЮВАННЯ: БРАКУЄ ЕЛЕМЕНТУ НЕСПОДІВАНКИ
Польські військові експерти загалом схвально оцінюють навчання НАТО Steadfast Defender-24, а також Dragon-24, що відбулися в Польщі. Утім, не бракує і критичних зауважень.
На переконання ексміністра національної оборони Польщі Януша Онишкевича, ці навчання важливі з двох причин: характеру їхнього проведення і масштабів. Він пояснив, що велика кількість військових навчань НАТО, які відбувалися дотепер, загалом були маневрами кризового реагування, а не оборони й відбиття нападу.
«А ці навчання мають очевидний характер відповіді на агресію», – наголосив у коментарі Укрінформу ексміністр оборони, за каденції якого Польща стала членом НАТО.
Також, як зауважив експерт, значними є масштаби навчань. І йдеться не лише про кількість сил і засобів, залучених до них, а «розтягнення» навчань на інші сфери – протидія кібератакам, захист цивільного населення тощо. Тобто до навчань долучалися усі структури країни, які так чи інакше причетні до питань безпеки країни.
Цікавим і важливим елементом «Steadfast Defender-24» він також назвав першу серйозну перевірку Сил високої готовності НАТО (Very High Readiness Joint Task Force, VJTF), що можуть бути введені в бій упродовж кількох днів, тоді як інші підрозділи Альянсу матимуть змогу це робити тільки через тривалий час.
Утім, Онишкевич зауважує, що цим маневрам бракує одного – елементу несподіванки.
«Альянсові не вистачає несподіваних навчань. На них якраз спеціалізується Росія, яка упродовж тривалого часу проводила такі маневри значних масштабів», – зауважив експерт.
Він зазначив, що перевагою цих навчань є те, що про їхнє проведення не потрібно попереджати заздалегідь. У цьому контексті експерт зауважив, що багато цих «незапланованих» російських навчань фактично були прелюдією до підготовки повномасштабної російської агресії проти України. А ще раніше такі ж навчання у Закавказзі стали підготовкою до російської агресії проти Грузії в 2008 році.
Онишкевич зауважив, що Росія тепер не може адекватно реагувати на ці навчання НАТО, оскільки весь її військовий потенціал, зокрема підрозділи, які дислокувалися поблизу кордонів з Латвією, Естонією та Польщею, нині зосереджений в Україні.
Схожий погляд на недоліки цих військових маневрів НАТО має також інший польський військовий експерт, генерал у відставці Леон Коморніцький. На його думку, навчання усе ж проводять «за старими лекалами», які не відповідають сучасному уявленню про те, як може діяти і діє Росія. За його словами, ці навчання детально зрежисовані, і вони навряд чи передбачають елемент несподіванки.
«Так можна було тренуватися до початку цієї війни, коли оцінювалося, що Росія є передбачуваною і можна спрогнозувати її дії. Тепер так діяти вже не можна», – наголосив генерал у коментарі Укрінформу, зазначаючи, що в навчаннях мали би бути елементи несподіванки.
Коморніцький зауважив, що сценарій навчань «Steadfast Defender-24» передбачав планомірне перекидання з-за океану американських військ і техніки, її розвантаження в європейських портах.
«А якщо війна? Хіба можна уявити собі, що Росія дозволить таке спокійне і відкрите перекидання військ з-за океану до Європи, чи вона в таких умовах не атакуватиме такий вантаж ще у портах, на Атлантиці, у протоках і дасть йому прибути до портів Нідерландів чи Німеччини?» – сказав генерал, додаючи, що, маючи ракетне озброєння і флот, Росія, очевидно, це робитиме. Леон Коморніцький також зауважив, що одним з головних елементів навчань «Dragon-24» було форсування союзницькими військами Вісли.
«А якщо росіяни бомбардуватимуть цю переправу, що робитимуть союзники?» – риторично запитує генерал і вкотре вказує на головний недолік навчань: їхні прогнозованість і передбачуваність. Отже, як зауважив експерт, для росіян у їхньому проведенні немає жодного елементу несподіванки, крім масштабів цих маневрів. Утім, він згоден із твердженням Онишкевича, що навіть якби Росія хотіла відповісти, то тепер не має чим, адже всі війська сконцентровані в Україні або поблизу її кордонів.
На переконання Коморніцького, саме досвід війни в Україні нині може бути дуже корисним для НАТО і, безпосередньо, досвід українських бойових офіцерів та генералів. Польський генерал зазначив, що до таких навчань НАТО тепер неодмінно слід запрошувати як радників українських військових, що мають величезний досвід в умовах різкої зміни ситуації на театрі воєнних дій, де будь-які рішення супротивника можуть бути неочікуваними, де потрібно ухвалювати швидкі й адекватні рішення, а не заглядати у заздалегідь спланований сценарій дій, який може бути неадекватним до ситуації.
З цього зробимо прагматичний висновок: попри побоювання певних країн, саме членство України в НАТО може бути тим елементом, який дасть Альянсові у його військовому вимірі спроможність адекватно і правильно реагувати на дії російського агресора.
Юрій Банахевич, Варшава
Перше фото: wcrbialystok.wp.mil.pl
