У Львові 14 квітня відбулася зустріч глав МВС Латвії, Литви, Естонії та України. Міністри обговорили співпрацю в питаннях міграції, роботи прикордонних підрозділів, поліції та захисту населення задля розбудови єдиного європейського простору реагування на пов’язані з агресією Росії виклики.

У чоловічому товаристві – міністерка внутрішніх справ Литовської Республіки Аґне Білотайте. В Україні вона – не вперше. Навесні 2022 року Білотайте разом із литовською делегацією відвідала деокуповані міста Київщини і пропустила крізь себе запах згарищ, сльози родин, які втратили близьких, біль, який просто стоїть стовпом у повітрі й не зникає… Посадовиця каже, що пам’ятатиме це все життя. Аґне Білотайте, як знаний у Європі політик та урядовець, докладає чимало зусиль, щоб українці отримали необхідну військову, матеріальну, медичну допомогу, а також максимально підтримує нашу державу на шляху до ЄС і НАТО.

Журналістам Укрінформу вдалося поспілкуватися з посадовицею на тему співпраці, розвитку партнерства між міністерствами внутрішніх справ, безпекової ситуації в країнах Балтії, а також щодо перебування вимушених українських переселенців у Литві.

КОЛИ ЗГАДУЮ ПРО БУЧУ, ЦЕ СПОНУКАЄ ЩЕ БІЛЬШЕ ДОПОМАГАТИ УКРАЇНІ

- Пані Аґне, вітаємо вас на Львівщині. Маєте дуже гарну вишиванку, ми надзвичайно зворушені, що для сьогоднішньої зустрічі ви обрали наш національний одяг.

- Дякую, приємно.

- А звідки вона у вас?

- Цю вишиванку я придбала у Києві, коли ми приїжджали в травні два роки тому. Вирішили всією командою, що купимо собі вишиванки, щоби мати завжди поруч із собою частинку України. Тепер у нас у Литві є ще одне національне свято – День вишиванки, 19 травня. Його відзначають як українці, які проживають у Литві, так і солідарний з Україною литовський народ. Ми носимо вишиванки увесь день.

- Перед переговорами очільників МВС країн Балтії з нашим міністром Ігорем Клименком за допомогою VR-окулярів ви змогли побачити наслідки вторгнення армії РФ в Україну, зокрема знищені ворогом міста Бахмут, Ізюм та Бучу. Ви обрали саме Бучу на Київщині, оскільки були там після деокупації. Що ви відчували, віртуально перебуваючи на тих вулицях, де два роки тому ходили?

- Я це все пам’ятаю. Це неможливо стерти з пам’яті. Я відчуваю ті ж переживання, що два роки тому, бо розумію, що там жили мирні люди і прийшла Росія, яка вбиває, знищує все на своєму шляху... Це – дуже тяжкі переживання, коли думаєш, які звірства там було вчинено. І мене щоразу це загартовує, спонукає ще більше допомагати Україні й заохочувати колег у Європі до підтримки.

ЛИТВА ГОТОВА ПІДТРИМУВАТИ УКРАЇНУ ДО ПЕРЕМОГИ

- Яку підтримку наразі Литва надає Україні?

- Як владні установи, так і населення Литви розуміють важливість допомоги Україні. Ми готові надавати підтримку як у військовій, так і в цивільній сферах, адже усвідомлюємо, що наразі ви боретесь за нас. Ми би хотіли наголосити, що, можливо, ми – невелика країна, оскільки наше населення нараховує три мільйони. Сума допомоги, яку ми тепер надаємо, сягає 1 млрд 200 млн євро. Ми будемо докладати абсолютно усіх зусиль, щоб продовжувати підтримувати вас, стоятимемо з вами до перемоги.

- А як щодо цивільних проєктів?

- Одне з важливих завдань, які зараз на порядку денному, – безпека українського освітнього середовища. Уряд Литви готовий виділити 400 тис. євро на закупівлю і встановлення металодетекторів у освітніх закладах України.

Ми також активно продовжуємо працювати задля реабілітації постраждалих внаслідок війни правоохоронців та рятувальників. У нас перебуває на лікуванні 200 чоловік і ми готові зараз прийняти ще стільки ж.

Після сьогоднішньої зустрічі ми плануємо передати Україні дрони, оскільки вони зараз тут дуже потрібні, а ми маємо певні запаси.

І, звичайно, на дипломатичному рівні робимо все від нас можливе, щоб Україна якнайшвидше стала членом НАТО та ЄС.

- Ми дуже вдячні вашій країні, яка всіляко підтримує нас на шляху до євроінтеграції. В Україні вже тривалий час проходить реформування МВС – зміни відбулися у всіх секторах служби. На вашу думку, що вже зроблено за стандартами ЄС, а над чим ще потрібно працювати?

- Дійсно, вся Литва підтримує вступ України до НАТО і Європейського Союзу. По-перше, це дуже важливо для України, а по-друге, ми дуже добре вас розуміємо, бо це – наш досвід і шлях, який ми пройшли.

Сьогодні я побачила великі зміни в системі МВС України, вони є достатньо позитивними і справляють на мене вагоме враження. Технології, які використовують у МВС, підготовка будівель та умов для працівників під час війни, робота системи реагування, співпраця різних сфер – поліції, рятувальників, медиків, військових, – проведена чимала робота, і це вражає. І я вважаю, що саме війна, на жаль, стала тим каталізатором, який пришвидшив усі ці процеси, бо в таких умовах потрібно приймати рішення максимально оперативно, не відкладаючи на потім. Запроваджуючи реформи під час війни, уряд не має права на помилку.

І зараз я хотіла також відмітити, що ми навчаємося у вас, зокрема щодо захисту кордонів, цивільного захисту населення, територій та об’єктів. У травні ми організовуємо в Литві спеціальний семінар, щоб вивчати досвід роботи МВС України.

КОЛИ СУСІДИ – РОСІЯ І БІЛОРУСЬ…

- Свого часу від Литви звучали заяви про закриття кордонів із Росією та Білоруссю. Яка тепер ситуація на розмежуванні з такими сусідами?

- Ситуація на наших кордонах досить гостра та загрозлива, тому що починаючи з 2021 року білоруський режим вчинив на них низку гібридних атак. Йдеться не тільки про Литву, але й про Латвію та Польщу. А днями на кордоні з Польщею була спроба перетнути кордон Європейського Союзу 450 нелегальними мігрантами. Ці люди поводилися агресивно і спонукали до провокацій. Їх зупинили, але тепер ми маємо бути готовими, що вони перейдуть на кордон із Литвою чи Латвією.

- Які ваші дії задля захисту кордонів?

- Ми збудували фортифікаційні споруди на кордоні з Білоруссю, почали обладнувати їх спеціальною технікою, зараз у планах – облаштування уздовж кордону патрульних доріг, на яких постійно працюватимуть прикордонники на спецтранспорті. Ми збудували свою інфраструктуру вздовж понад 600 кілометрів білоруського кордону за достатньо короткий термін – один рік. Зараз маємо запобігти нелегальним міграційним процесам.

- Повернуся до питання щодо пунктів пропуску на кордонах. У вас ніяких змін, вони закриті й надалі?

-Так, ми закрили чотири прикордонних пункти на кордоні з Білоруссю. Перш за все – у зв’язку з війною в Україні, щоби запобігти потраплянню до нашої країни нелегального тютюну, а також для дотримання санкцій. Кожну вантажівку в нас ретельно перевіряють на пунктах пропуску, щоби не було заборонених санкціями Європейського Союзу товарів. Зауважу, що у нас також заборонено в’їзд автомобілів із російськими номерами.

- Нещодавно Латвія зобов'язала залишити країну 27 громадян РФ, такі процеси відбуваються регулярно. А яка у вас внутрішня ситуація з російськими емігрантами, а також із розповсюдженням їхніх наративів?

- Ми не маємо таких гострих проблем, як латвійці, бо в них відсоток росіян у країні значно вищий. Це люди, які підтримують режим Путіна, військові дії в Україні, розмовляють російською, підбурюють населення. Ми теж намагаємося це все відслідковувати та контролювати, в нас офіційно дозволено проживання 15 тисячам людей з російським громадянством. Зауважу, що у нас – трішки інша ситуація з вимогами знання мови, наших законів. Наші органи безпеки моніторять усіх людей, які навіть під виглядом туристів мають Шенгенські візи. Ми їх максимально вивчаємо і проводимо усі процедури, щоби забезпечити безпеку в країні.

- Наскільки зараз безпечно в Балтійському морі? Чи не переживаєте ви про загрози зі сторони Калініграда?

- Звичайно, це – дуже велика загроза, маючи таких сусідів. Звісно, ми відчуваємо небезпеку, бо знаємо, хто вони є. Литва є членом НАТО і, по суті, Балтійське море – внутрішнє море НАТО, якби не одне “але”... Ми відчуваємо підтримку Альянсу, проте на внутрішньому рівні завжди готуємося до загрози, яка потенційно може трапитися. Я дуже пишаюся нашою прикордонною службою в морі, тому що вони мають чудову інфраструктуру, постійно взаємодіють з міністерством оборони і наші кордони, що по суші, що по воді – під замком.

ЛИТОВЦІ ВІДКРИЛИ УКРАЇНЦЯМ НЕ ЛИШЕ ДОМІВКИ, А Й СЕРЦЯ

- Скільки у Литві вимушених переселенців із України?

- Наразі в Литві перебуває 85 тисяч українських біженців, і громадяни Литви відкрили їм не лише двері свої домівок, а й свої серця. Я особисто із самого початку займалася реєстрацією українських переселенців, щоби створити для них максимально комфортні умови у всіх сферах, а також надати можливість інтегруватися в трудовий ринок, щоб мали змогу за бажанням працювати.

- Ви підписали угоду з очільником МВС України Ігорем Клименком про можливість заміни водійських посвідчень українців на литовські без складання теоретичних і практичних іспитів. Чи багато людей скористалися цією послугою? І які ще програми ви реалізовуєте для підтримки людей, які рятуються у вашій країні від війни?

- Так, це була моя ініціатива, і я відповідальна за видачу ліцензій на водіння. Але, на жаль, зараз точну кількість сказати не можу. Можу лише запевнити, що за такою можливістю зверталися багато українців.

У нас усі українські біженці отримали статус тимчасово захисту і вони можуть абсолютно вільно користуватися послугами охорони здоров’я, освітніх закладів – як шкіл, коледжів, так і садочків. Багато литовців безкоштовно надали численним сім’ям із України свої оселі. Українці дуже легко адаптовуються та інтегруються в наше суспільство у всіх сферах життєдіяльності.

Для українців у Литві, які мають картку тимчасового захисту, діє безкоштовний проїзд у громадському транспорті. Вони отримують соціальні виплати, у тому числі – з інвалідності.

- Щиро дякую вам за допомогу, підтримку та нашу розмову.

- І я вам дякую. Слава Україні! (Каже українською – авт.)

- Героям слава!

Людмила Гринюк, Львів

Фото - Анастасія Смольєнко