Якщо говорити про українців, які найбільш упізнані у Брюсселі, то Марта Барандій, засновниця громадської організації «Promote Ukraine», безумовно, буде серед таких людей. Її можна бачити на мітингах та демонстраціях під українськими прапорами, на пунктах збору гуманітарної допомоги для України, на офіційних заходах в європейських інституціях, серед волонтерів та просто під час спілкування з українцями, яких російська війна відірвала від рідних домівок та змусила шукати притулок у Бельгії.

Доля склалася так, що Марта Барандій спочатку навчалася за кордоном, стажувалася в Європейському парламенті, створила родину та прийняла бельгійське громадянство. Але не втратила зв'язок із Батьківщиною. Вона створила бельгійську громадську організацію «Promote Ukraine», яка, особливо після початку повномасштабної російської агресії, перетворилася на громадський голос України у Брюсселі та в інших бельгійських містах.

Тепер Марта Барандій припинила громадську діяльність. На час, поки займатиметься діяльністю політичною. Ця українка, чи не вперше в історії, стала номером першим у партійному списку фламандської партії на виборах до Європарламенту, що відбудуться у червні поточного року. Як це сталося, з якими ідеями вона йде на вибори, як оцінює свої шанси та чи захищатиме далі Україну, Марта Барандій розповіла Укрінформу.

УКРАЇНІ НА ШЛЯХУ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ПОТРІБНА ПОТУЖНА ПІДТРИМКА СУСПІЛЬСТВА

- Без перебільшення, українська громадськість Брюсселя гуде, оскільки ви, українка, йдете на вибори до Європейського парламенту. Як вам вдалося інтегруватися в ЄС ще перед тим, як це зробила вся Україна?

- Насправді це доволі проста історія. Я приїхала в Бельгію у 2004 році, щоб проходити практику в Європарламенті. Познайомилася тут із майбутнім партнером, і в 2006 році переїхала сюди. Тобто я в Бельгії давно, народила тут дітей, у мене тут сім’я. Так, я стала громадянкою Бельгії у 2017 році, коли народила другого сина. Я – міжнародний юрист за освітою. Працювала у кількох великих компаніях та в юридичних фірмах. Але моє найбільше досягнення в Бельгії – це те, що вдалося створити організацію  «Promote Ukraine», щоб прискорити інтеграцію до ЄС всієї України. Це, на цей час, вважаю, є головним досягненням.

ПІД ЧАС РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ МИ НЕ МОГЛИ СТОЯТИ ОСТОРОНЬ

- Власне, вас у Брюсселі знають як голову цієї організації. Як народилася ідея її створення, що спонукало вас не втрачати зв'язок з Україною?

- Колись, коли вивчала міжнародне право, я писала дисертацію за темою суверенності народу й держави. Тож для мене суверенітет та незалежність України – це, скажімо так, професійна пристрасть. Зрозуміло, що це є частиною моїх особистих переконань. Мені пощастило брати особисту участь у Помаранчевій революції, і коли почалася Революція Гідності, я не змогла стояти осторонь. Багато активних українців, і за кордоном, і в Україні,  вважали за необхідне підтримати договір про асоціацію, що Україна повинна інтегруватися в ЄС. Вони не сприйняли демарш Януковича, і, великою мірою, саме тоді розпочався рух до результату, який ми маємо тепер: Україна – країна-кандидат на членство в ЄС.

Для мене Європа – це свобода. Свобода думки, свобода людини обирати свій шлях. І я дуже хотіла, щоб така ж свобода була в Україні. Тому, коли Янукович прийняв величезний хабар від Путіна та не поставив підпис під Угодою про асоціацію з ЄС, я відчула, що станеться щось велике та щось страшне. Тому що наш вільний народ не прийме такого свавілля.

Тоді, у 2013–2014 роках, я брала участь у демонстраціях на підтримку Майдану і в якийсь момент відчула, що цього вже замало, щоб тримати Україну високо в порядку денному. Для цього потрібно було активно спілкуватися з людьми, поширювати інформацію про Україну. Спочатку хотіла приєднатися до інших громадських організацій, але не відчула від них бажаного відгуку. Тож логічним було рішення створити свою організацію для людей, які бажають і надалі підтримувати європейське майбутнє України.

- Тобто «Promote Ukraine» була створена у 2014 році, правильно?

- Так. Уже в січні я працювала над статутом, сама укладала та прописувала норми та положення. Тоді дуже стали в пригоді поради від друзів, як за кордоном, так і в Україні. Велику підтримку я отримала від української діаспори в Бельгії. Ми створили цю організацію буквально з кількома однодумцями і почали активно проводити заходи – в Європарламенті, в університетах, по всій Бельгії. Було важко, але дуже цікаво.

- Як на діяльність «Promote Ukraine» вплинула війна?

- Коли організація «стартувала», війна вже починалася. Коли я писала Статут, були перші розстріли на Майдані. Потім – анексія Криму, Донбас, МН-17, – всі ці моменти та свої реакції на це я дуже добре пам’ятаю. Той біль, який я відчувала. Ще й тому, що тут люди не розуміли, що таке війна, що відбувається в Україні та які наслідки для всієї Європи матиме російське захоплення Криму.

«Promote Ukraine» стала для мене платформою, щоб закликати людей підтримувати Україну. Частково це вдалося зробити, частково – ні. Тому що в ті часи було все ще дуже багато людей, які хотіли умиротворяти Путіна. Це була трагічна помилка.

ЄВРОПЕЙЦІ МАЮТЬ РОЗУМІТИ, ЩО УКРАЇНЦІ Є ЧАСТИНОЮ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ РОДИНИ

- Тут, у Брюсселі, ми бачили багатотисячні заходи за участі «Promote Ukraine». Скільки ж людей вам вдалося охопити такою роботою?

- Важко назвати цифру. Лише за минулі два роки ми провели більш ніж 200 заходів, в них брали участь як представники української громади, так і іноземці. Саме на них, громадянах ЄС, і була зосереджена головна увага. Тому що мережа організацій української діаспори в Бельгії й без того розвинута і, до речі, дуже допомагає поширювати інформацію про Україну.

Але наша мета – доносити цю інформацію до бельгійців та до іноземців, особливо тих, хто працюють в євроінституціях і рано або пізно, але будуть ухвалювати рішення щодо України. Щоб вони нас прийняли до ЄС, вони мають нас розуміти. Ніхто не каже, що вони мають нас полюбити, але мають розуміти – це точно.  

Я завжди вважала, що українці, як і Україна, часто сприймаються в Європі та у світі несправедливо. Люди не розуміють нашої історії, культури, не мають уяви, звідки в українців таке почуття гідності. Навіть освіту нашу не визнають. Скільки випадків було, коли українські дипломи тут не визнавалися, і людина, наприклад, замість працювати лікарем, була вимушена влаштовуватися водієм. Але практика підказує, що професійна кваліфікація середнього українця є навіть вищою за європейську. Я бачила це під час навчання і в Австрії, і в Німеччині, і вже тут, у Бельгії.

Є ще одна риса. Українці часто досягають більшого професійного успіху, ніж ті, хто тут народилися, оскільки, порівняно з ними, українці вимушені успішно конкурувати, часто за зовсім несприятливих умов. Вони вимушені доводити свою освіту й кваліфікацію, переважно, володіють кількома мовами, що також є дуже важливим. Тож українці на практиці доводять свою європейську  ідентичність.

УКРАЇНСЬКІ БІЖЕНЦІ ОТРИМАЛИ В БЕЛЬГІЇ НЕГАЙНУ ПІДТРИМКУ

- Після початку повномасштабної агресії у 2022 році в Бельгію прибули сотні тисяч українських біженців. Як «Promote Ukraine» могла підключитися до піклування про цих людей?

- Коли розпочалося широкомасштабне російське вторгнення, вже у перші години, а потім протягом місяців я отримувала сотні дзвінків від бельгійців, які хотіли допомогти та прийняти українських біженців у своїх домівках. Відповідно ми складали списки таких людей, допомагали нашим громадянам увійти з ними в контакт. Наші люди масово прибували сюди, і це вимагало якоїсь організації. Ми створили координаційний центр для комунікації з урядом, з місцевими комунами, з бельгійцями, які були готові надати притулок для українців.

Ми не планували цього заздалегідь – це сталося майже «автоматично». До нас з перших днів російського вторгнення долучилися дуже багато волонтерів. «Promote Ukraine», до складу якої до цього входили лічені ентузіасти, протягом фактично однієї ночі зросла до 150 членів. Багато з волонтерів займалися саме питанням підтримки біженців. Ще одним напрямом роботи була організація масових заходів, паралельно вирішували питання гуманітарної допомоги для України. Все це доводилося робити одночасно.

Ми не були єдиною організацією, яка цим переймалася. Саме тому з часом я зробила головний наголос у нашій роботі на напрямі, який не був охоплений і який міг принести найбільшу «додану вартість». Це презентація та адвокація  українських інтересів у Бельгії, зокрема в уряді країни, а також в європейських інституціях.

ГРОМАДСЬКУ НАГОРОДУ ЄВРОПАРЛАМЕНТУ МАЙЖЕ НЕ ПОМІТИЛИ В УКРАЇНІ

- Зусилля «Promote Ukraine» 2022 року були високо оцінені в Європейському парламенті, ви отримали спеціальну нагороду…

- Так, це була Європейська громадська винагорода – «European Citizen's Prize». Так Європарламент відзначив нашу громадську діяльність. Вручення відбулося у листопаді 2022 року (3.40–4.39–4.59 хв, – ред.).  Було дуже приємно. Тоді нам повідомили, що ми стали першою українською організацією, яка отримала таку нагороду. Ми сприйняли це як відзнаку зусиль усіх наших волонтерів, які часто повністю віддавалися громадській роботі з допомоги для українців, віддавали їй буквально 24 години на добу, інколи жертвуючи кар’єрою та навіть особистим життям. Я вдячна Європарламенту за таку високу оцінку роботи наших волонтерів.    

Відверто, ця подія залишилася майже непоміченою в Україні. Але з цим ми, українці, якось розберемося. Головне, що цю високу відзнаку Європарламенту сприйняли європейці, – на всіх публічних заходах наші західні партнери згадували, що ми є лауреатами такої почесної нагороди.

Але ж не нагорода є головним. Треба робити так, щоб нас, українців, громадяни інших країн сприймали як гідну європейську націю. Це розуміння не може прийти до них відразу, і воно потребує копіткої та наполегливої роботи з нашого боку, і не лише від «Promote Ukraine», зрозуміло. Якщо ми хочемо стати частиною єдиної європейської родини, маємо бути зрозумілими для тих народів, які до неї вже належать.

УКРАЇНУ МАЮТЬ ПІДТРИМУВАТИ ВСІ ДЕМОКРАТИЧНІ СИЛИ В ЄВРОПІ

- На час вашої виборчої кампанії до Європарламенту ви призупинили свою роботу в «Promote Ukraine». Чому?

- Я тепер балотуюся до Європейського парламенту, першим номером у списку від бельгійської партії «Voor U». Близько 90 відсотків часу доводиться витрачати на цю кампанію. Але основна причина, чому я призупинила головування в «Promote Ukraine», – я не хочу, щоб цю організацію сприймали як політично заангажовану. Ймовірно, якщо мене не оберуть, я продовжу там працювати. Але тепер розділяю політичну кампанію та «Promote Ukraine». Наша організація потребує спілкування з усіма політичними силами, які можуть підтримувати Україну, – із «зеленими», з християнськими демократами, з соціалістами та іншими.

Крім того, я не хочу, щоб наші волонтери якось долучалися до моєї виборчої кампанії. Зрозуміло, деякі з них намагаються це робити. Але, як я кажу, для них головною має бути волонтерська робота на користь України.   

- Що означає літера «U» у назві вашої партії? Ukraine? Тобто – Україна?

- «Voor U» – це фламандською мовою. Перекладається як «Для тебе». Збіг із першою літерою у назві України є випадковим. Партію створила Елс Ампе,  бельгійська фламандська сенаторка, яка дуже підтримує Україну, протягом двох років приходила на наші маніфестації, просувала відповідні резолюції в сенаті Бельгії. Саме вона запропонувала мені стати кандидатом номер один на виборах до Європарламенту. Цікаво, що коли вона це зробила, попросила мене промовити це фламандською, – для тебе й для України… Тобто, ймовірно, якась ідея в неї щодо назви партії все ж була. 

- «Voor U» – що за політична сила? Вона права, ліва, центристська?

- Це центристська ліберальна партія. У питаннях, що стосуються безпеки та обмеження втручання держави у громадянські свободи або у свободу бізнесу, ми маємо дещо «правий» підхід. У питаннях соціальних гарантій, наприклад, медичного обслуговування, якісної освіти, – маємо дещо «лівий» нахил. Тож залишаємося центристами. Це та партія, де всі її члени можуть відстоювати власні думки. Є програма, яка нас поєднує. Але кожний член партії є вільним обирати шляхи їх досягнення, зокрема у публічній діяльності. 

- Але ж для того, щоб ви пройшли до Європарламенту, за вас мають проголосувати бельгійці?

- Точніше, фламандці. В Бельгії доволі складна політична система. Франкомовний регіон має свої партії, фламандський регіон – свої. Я йду на вибори від фламандського регіону. Це означає, що за мене можуть голосувати лише фламандці або громадяни Європейського Союзу, які зареєстровані як виборці у Фландрії або у Брюсселі.

ПОЛІТИЧНА ПРОГРАМА: БЕЗПЕКА, МІГРАЦІЯ ТА ПІДТРИМКА ГРОМАДСЬКОСТІ

- З якими ідеями ви висуваєтеся до Європейського парламенту?

- Із зрозумілих причин для мене є важливою колективна безпека. Тож саме це є питанням номер один, хоча його не дуже хочуть чути фламандці. Багато з них сприймають мир як даність, і слово «оборона» в них асоціюється із словом «війна». Я хочу донести до них просту думку: щоб запобігти війні, треба бути готовими до оборони, до захисту своєї країни.   

Друга позиція в моїй програмі – це міграція на основі європейських цінностей. Це означає, що  європейські цінності повинні бути захищені, і ті мігранти, які  прибувають у Європу, у Бельгію, у Фландрію, повинні поділяти та бути готовими захищати цінності, на яких збудоване європейське суспільство.

Третій пункт – ширше залучення громадських організацій до всіх сфер громадського життя, щоб їх голос був чутним в бельгійському парламенті та в Європарламенті також. Для підтримки таких організацій мають бути створені фінансові інструменти, щоб дозволити їм мати невеликий штат та офіс, якщо ці організації є активними та приносять користь суспільству. Така підтримка могла б бути лише справедливою стосовно тих же волонтерів, діяльність яких не можуть покрити жодні гранти.

ГРОМАДЯНИ ФЛАНДРІЇ БУДУТЬ ВИСЛОВЛЮВАТИ ДОВІРУ УКРАЇНСЬКІЙ КАНДИДАТЦІ

- Як ви оцінюєте власні шанси на проходження до Європарламенту?

- Шанси, як завжди, 50 на 50. Наша партія маленька, вона була створена лише у грудні. Тобто це зовсім нова партія. Її керівниця й засновниця, Елс Ампе,  вийшла із урядової партії «Open VLD» – це партія прем’єр-міністра, – тому що не погоджувалася з певними проявами партократії щодо членів. Вона створила свою партію, для якої головними є свобода та ліберальні цінності. Це партія вільних людей.

Так сталося, що  це відбулося просто перед європейськими виборами, тому часу на «розкрутку» цієї політичної сили дуже мало. Фінансування немає, тож ми вимушені розраховувати лише на власні сили. Але ми вже включилися у передвиборчу гонку, зібрали необхідну кількість підписів виборців і у фламандському парламенті, і в Брюсселі, і для виборів до Європарламенту. Тобто люди вже нас підтримали.

Далі все залежить від нас, від нашої комунікації. Бельгія – демократична країна з потужною політичною конкуренцією. І це добре, що ми маємо можливість конкурувати з іншими партіями. У нас є шанс забрати певну частину голосів від партій правого спрямування. Крім того, ми розраховуємо на голоси тих 34 відсотків бельгійців, які все ще не визначилися, за кого голосувати у червні.

Я йду номером першим у партійному списку, тож є шанс на проходження. 

- Той факт, що ви українка, – він зменшує або збільшує ваші шанси?

- Коли було оголошено, що бельгійська українка йде першим номером у партійному списку, це дещо збентежило певну частину виборців: як українка зможе представляти інтереси Фландрії у Європарламенті? Ці люди були переконані, що я представлятиму там переважно інтереси лише України.

З огляду на це мені довелося здійснювати більш активну комунікацію та бути дуже акуратною у донесенні до виборців інформації про Україну. Зрозуміло, що Україна захищає європейські цінності. Але важливо доносити цю думку до громадян Бельгії, зокрема у Фландрії, поступово, щоб не відлякувати. Тому що, якщо це станеться, ми ризикуємо віддати цих виборців праворадикальним силам.

Що стосується українців: якщо вони розповідатимуть своїм бельгійським знайомим, що я йду на вибори, – це вже буде користь. 

ПІДТРИМКУ ЄВРОПЕЙЦІВ ДЛЯ УКРАЇНИ ТРЕБА ВИБОРЮВАТИ ЩОДНЯ

- На ваш погляд, чи вдасться у новому складі Європейського парламенту зберегти більшість, яка підтримує Україну? 

- Я ставлюся до цього з пересторогою, якщо не сказати – з острахом. Якщо не докладати зусиль, щоб стримати праві сили, вони можуть сформувати нову більшість, за якої Україна може втратити значну частину підтримки не лише на рівні Європарламенту, але й у виконанні урядових зобов’язань. Це стосується не лише Бельгії: радикальні сили як правого, так і лівого спрямування набирають обертів.

Тож висновок тут один: майбутні європейські вибори не є для України чимось далеким. Вони матимуть вплив і на боротьбу України проти російської агресії, і на її європейську перспективу. Підтримка України з боку ЄС за жодних умов не має сприйматися як даність, за неї варто боротися на всіх рівнях – від уряду України до широкої громадськості.

Дмитро Шкурко, Брюссель

Фото: Фейсбук Марти Барандій