Китайська грамота: форма і зміст європейського турне Сі Цзіньпіна
Завершується європейське турне лідера Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна до Європи.
Протягом усього тижня було багато повідомлень на цю тему, кілька місяців ретельно готувалася програма візиту до трьох європейських країн – Франції, Сербії та Угорщини. Отже, можемо подивитися, з чим приїхав і з чим повертається Сі Цзіньпін до Пекіна.
Безумовно, в таких турне велике значення має підготовка і велике значення для китайської сторони завжди відігравав протокол. Крім того, це перший з років пандемії візит лідера Китаю на європейську землю, всі три візити мали найвищий статус державних.
Зрозуміло, що найбільша увага була прикута до французької частини візиту, і не тільки тому, що Франція є одним з двигунів і рушійних сил Європейського Союзу, але також і тому, що в переговорах у Парижі брала участь президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляйєн.
Важливими для європейців і Франції темами були економіка і торгівля. Дисбаланс у торгівлі з Китаєм характеризує всі країни Європейського Союзу. Ця ситуація не влаштовує Європу, і тому вона притягує до себе велику увагу.
З іншого боку, з політичної точки зору в центрі була агресія Росії проти України і постійні намагання і спроби лідерів Європейського Союзу та країн Європи переконати Китай не підтримувати Росію в її агресії проти України, не підтримувати війну, сприяти тому, щоб війна закінчилася, а також використовувати вплив Китаю для того, щоб зупинити ядерний шантаж з боку Росії.
Financial Times так охарактеризувала цілі, які ставила перед собою китайська сторона під час візиту до Європи: зі стратегічних і економічних причин Китай дуже хоче порушити єдність як НАТО, так і Європейського Союзу. Кожна з трьох країн, які відвідує Сі, розглядається як потенційний важіль для розхитування тріщин на Заході.
Подивимося, як ці цілі з обох сторін були реалізовані на практиці. Голова Китайської Народної Республіки в Парижі заявив, що Китай і Франція мають спільно просувати створення багатополярного світу та запобігти новій холодній війні. Голова КНР про це наголошував неодноразово.
Обидві сторони повинні дотримуватися незалежності та спільно запобігати новій холодній війні у світі чи блоковому протистоянню, спільно просувати створення рівноправного багатополярного світу та протистояти розриву ланцюгів постачання і роз’єднання економік, – заявив Сі Цзіньпін. Звичайно, для Китаю політика і економіка нероздільні, як і для багатьох інших великих гравців. Важливо, на що звернув увагу китайський лідер, – це ланцюги постачання. Це для Китаю, економіка якого стає все більш і більш вагомою в світі, є критично важливим.
Китай сподівається на якнайшвидше повернення миру і стабільності в Європу та готовий працювати з Францією і всім міжнародним співтовариством для пошуку розумного виходу з «української кризи» (інакше Китай і лідер Китаю агресивну війну Росії проти України не називають). Китай розуміє наслідки української кризи, – написав Сі у своїй статті, опублікованій напередодні візиту у Францію.
Макрон не втомлюється повторювати, що стратегічна автономія Європи є важливою, і неприпустимо, щоб Європа повністю залежала від Сполучених Штатів Америки. Така позиція Макрона повністю відповідає політичним цілям Китаю, який прагне розхитати єдність Європейського Союзу, НАТО, єдність Європи і Сполучених Штатів Америки.
Урсула фон дер Ляйєн заявила, зокрема, що Сі відігравав важливу роль в деескалації безвідповідальних ядерних загроз Росії і що вона впевнена, що він продовжуватиме це робити.
А китайський лідер підкреслив, що він виступив категорично проти використання ядерної зброї і заявив, що ядерну війну не можна почитати. Цікаво, чи відомо було лідеру Китаю про те, що Путін планує військові навчання із задіянням тактичної ядерної зброї і розпочне їх саме в ті дні, коли Сі відвідував європейські столиці.
Українське питання: на жаль, тут ми не почули нічого нового під час перемовин з лідерами Франції, а тим більше в Белграді і Будапешті. Сі Цзіньпін рішуче виступив проти критики його країни за тісні відносини з Росією під час війни в Україні.
Він заявив, що він проти того, щоб криза використовувалася для перекладання відповідальності на третю країну, очорнення її іміджу і розпалення нової холодної війни. Це позиція Китаю, яка в принципі була повторена в черговий раз.
Він нагадав, що Китай не стояв біля витоків цієї кризи, не був її стороною і не брав в ній участі. «Ми підтримуємо побудову збалансованої, ефективної і тривалої архітектури європейської безпеки»,- заявив Сі Цзіньпін.
Зі свого боку Урсула фон дер Ляйєн наголосила, що розраховує, що Китай використає весь свій вплив на Росію, щоб покласти край російській загарбницькій війні проти України. Необхідно докласти більше зусиль для скорочення поставок до Росії товарів подвійного призначення, які потрапляють на поле бою. І з огляду на екзестенційний характер загроз, що походить від цієї війни як для України, так і для Європи, це дійсно впливає на відносини між ЄС і Китаєм, – сказала Урсулу фон дер Ляйєн.
Що ж, в результаті ми почули те, що заявив Макрон: ми вітаємо зобов’язання китайської влади утримуватися від продажу будь-якої зброї або допомоги Москві та суворо контролювати експорт товарів подвійного призначення.
Це все, нічого не змінилося. Китай продовжує наполягати на тому, що займає нейтральну позицію і разом з тим продовжує постачати товари подвійного призначення в Росію, які прямо використовуються на підтримку російського ВПК, який виробляє озброєння і боєприпаси для війни в Україні.
Публічно нічого не змінилося, побачимо, що було за лаштунками цих переговорів і наскільки чергові спроби вплинути на лідера Китаю з тим, щоб він вплинув на Росію, були ефективними.
Зобов’язання не продавати зброю з китайського боку лунали і раніше, точніше, не зобов’язання, а твердження, що ми цього не робимо і не плануємо робити.
Разом з тим, схоже, не варто сподіватися на те, що просто заклики і просто слова опонентів Китаю призведуть до якихось ефективних дій. Єдиним важелем впливу, як видається, залишається економічна відповідь Пекіну. Але на таку відповідь, судячи з усього, що ми почули після переговорів у Парижі, європейці ще не готові. Не було сказано про те, які засоби тиску будуть використовуватися проти Китаю, проти китайських підприємств, якщо вони будуть продовжувати підживлювати російський військово-промисловий комплекс.
Саміт миру, який буде в середині червня в Швейцарії, – це також було однією з тем переговорів, і були певні сподівання на те, що Макрону вдасться переконати Китай взяти участь у цьому вкрай важливому заході, який може стати початком пошуку реального, міцного і тривалого миру.
Що сказав лідер Китаю? Сі Цзіньпін заявив, що Китай виступає за шлях переговорів та підтримає конференцію миру, яка об’єднає всі сторони та буде визнана Росією і Україною.
Як відомо, на Швейцарський саміт миру Росія не запрошена, отже позиція Китаю також поки що не зазнала змін, і ми не почули підтвердження, що Китай планує бути представленим на цій конференції.
Далі Сі Цзіньпін продовжив своє європейське турне державними візитами до Сербії і Угорщини. Ці столиці, звичайно ж, були вибрані не випадково. І в першому, і в другому випадку стояли певні політичні, історичні та економічні розрахунки.
Одним з головних проєктів Китаю, який претендує на роль глобального лідера, є проєкт «Один пояс, один шлях». Після того, як Італія вийшла з цього проєкту, залишилися фактично серед європейських учасників Сербія і Угорщина. Вони не тільки продовжують бути учасниками цього проєкту, але й активно виступають за те, щоб отримати більше ресурсів, більше китайських інвестицій на розвиток китайських планів і на розвиток інфраструктури для постачання продукції з Китаю на європейські ринки.
Безумовно, важливо і те, що і Белград, і Будапешт є не тільки прихильниками Китаю, а також є відданими «ферштейнерами» Росії і Путіна. І президент Сербії Вучич, і прем’єр Угорщини Орбан неодноразово заявляли про те, що вони не підтримали б санкції проти Росії, але змушені у випадку Угорщини приєднатися до європейського консенсусу.
Для обох країн, і для Сербії, і для Угорщини, важлива залізниця, яка має з’єднати дві столиці, Белград і Будапешт, і яка є також частиною китайського проєкту «Один пояс, один шлях». Були сподівання, і вони підтвердилися, що Китай цю будову продовжить фінансувати.
Китай інвестував мільярди в обидві країни, і тому розраховує на те, що ці інвестиції будуть окупатися, зокрема і за рахунок політично дуже близьких і тісних взаємин.
Безумовно, також не випадково, що в Белград Сі Цзіньпін прибув саме в той день, коли відзначалася річниця бомбардувань НАТО Белграда, коли під удар потрапило посольство КНР, на місці якого зараз найбільший в Європі китайський культурний центр.
Китай і Сербія домовилися про спільне майбутнє, і це є частиною великого плану і спроб Сі зміцнити відносити з союзниками на периферії Європейського Союзу та зменшити вплив Сполучених Штатів Америки на Європу. А президент Сербії Александар Вучич пафосно заявив під час зустрічі: «сьогодні ми пишемо історію». Зрозуміло, якою буде ця історія.
Дві країни підписали 29 угод, відносини будуть розвиватися чудово, і велике значення в цьому має те, що Сербія є прихильником Москви.
Будапешт. Візит Сі до Угорщини приурочений до річниці відносин, 75 років дипломатичним відносинам між Китаєм і Угорщиною відзначається саме зараз. За цей час відносини між двома країнами досягли рівня всеосяжного стратегічного партнерства, і тому сторони зараз спільно окреслюють новий план співпраці та розвитку для піднесення ще більше китайсько-угорських відносин.
Важливим, мені здається, було і те, що напередодні візиту Сі Президент України Володимир Зеленський мав, як було зазначено в повідомленнях, змістовну телефонну розмову з Віктором Орбаном. Звичайно, з офіційних повідомлень про наслідки чи про детальний зміст розмови ми не будемо знати, але можливо, що після візиту будуть певні зміни або дії, які дадуть нам можливість зрозуміти, про що були розмови.
Які підсумки, що було, що планувалося і що сталося? Якщо коротко, їх можна сформулювати так.
По-перше, Китай підтвердив свої претензії на роль супердержави та лідерства у світі. Саме з таких позицій виступав Сі Цзіньпін у столицях Європи, і саме з цим він приїхав до Європи.
По-друге, Макрон, який активно і послідовно виступає за стратегічну автономність Європи і зменшення залежності від США, підтвердив, що він особисто і Франція є важливим партнером для Китаю. Таке партнерство відповідає намірам Сі Цзіньпіня послабити вплив Сполучених Штатів Америки на Європу.
Позиція Китаю щодо агресії Російської Федерації проти України не змінилася, риторика Сі та ж сама: про багатополярний світ, безпеку для всіх, запобігання холодній війні, мир і безпеку для Європи.
Черговий заклик припинити озброювати РФ та надавати агресору товари подвійного призначення, схоже, не мав ефекту. Немає змін і в цій позиції Китаю, відповідь лаконічна: ми не поставляємо зброю сторонам конфлікту,- заявляє китайський лідер.
Щодо Саміту миру, китайська заява така сама: саміт миру мають визнати і Україна, і Росія.
Китай підтримує розвиток торгівлі, важливі ринки та перспективи, порушень нема, діють конкурентні правила, – це заявив лідер КНР. А Європа в той же час має великий дефіцит у торгівлі, і Європі дуже важко знайти спільні підходи, оскільки інтереси у всіх країн-членів Європейського Союзу досить різні.
Тому, мабуть, знову Китаю не сказали чітко, що буде, якщо він буде продовжувати підтримувати російську агресію. Не було публічно заявлено, що на китайські компанії, які постачають військові товари до Росії, будуть накладені санкції.
Макрон отримав подарунки: Китай не запровадить упереджувальні тарифи на коньяк, це перше, і друге, – Сі підтримав Олімпійське перемир’я, припинення вогню на час Олімпійських ігор, ініціатором якого є Макрон.
Це все. Холодної війни немає. Гаряча війна в Україні триває. Подивимося, що буде, коли Путін приїде до Пекіна, а це буде вже скоро.
Ігор Долгов, український дипломат
Повну відеоверсію цього блог-проєкту дивіться на каналі Ukrinform TV
Читайте та дивіться й інші випуски проєкту «Блог Ігоря Долгова»:
● Колективний Захід і глобальний Китай: війна в Україні та баланс відносин
● Перемога України: якою буде стратегія США
● США у суботу вирішать долю України: Конгрес голосуватиме за військову допомогу
● Балто-Чорноморський регіон: безпека, співробітництво, формати, проєкти
● Ювілей НАТО: Вік мудрості і час відповідальних рішень про власну роль у світі та роль України в НАТО
● Держава-терорист та міжнародний тероризм: грані стрімко зникають
● Європейський Союз: випробування на зрілість
● НАТО після двох років війни: розширення і приведення у повну бойову готовність Кремля
● Велика війна в Україні й ядерний шантаж РФ: небезпечна стратегія Кремля
● Два роки Великої війни: чому партнери не стали союзниками
● Від Вільнюса до Вашингтона: Україна, НАТО, безпека
● Мюнхенська безпекова конференція: Мир через діалог
● Чи залишиться Європа з Україною без підтримки США
● Стривожена Європа готується до війни
● Рамштайн: від Контактної групи з питань оборони України до “коаліції коаліцій”
● Формула миру: вища математика геополітики. Перший Глобальний саміт миру замість Третьої світової
● БРІКС: Що по той бік «стіни» та з якої цегли її складено
● Державний тероризм. Шлях злочинця
● Що показав досвід нейтралітету Фінляндії і Швеції
● Геополітичний вимір Євросоюзу: Як змінюється ЄС і як на це впливає Україна
● Глобальний Південь: що це таке, як з цим жити і куди рухатися далі
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама