Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Як Кремль знищує майбутнє етнічних росіян

Як Кремль знищує майбутнє етнічних росіян

Укрінформ
Напавши на Україну, Путін створив для росіян величезні проблеми

Ще один аспект руху в Курській області, що смикає струни ніжної російської душі: 1000 кв. км, які контролюють ЗСУ, – це єдиний регіон Росії, звільнений від «кадировців».

У багатошаровості тем російської дійсності є одна глибинна, яку ретельно витісняють, але вона далі живе. І рано чи пізно проросте, пише експерт «Інформаційного спротиву».

1. З погляду довгострокових трендів росіяни у РФ перебувають у біді. Росіян стає менше, як в абсолютних, так і у відносних числах.

Офіційно структура населення РФ виглядає як 70% росіян / 30% неросіян. Де-факто ситуація інша. Наскільки – установити складно через численні маніпуляції. Реальні цифри ближчі до 60-65%/40-35%.

З одного боку, невідомо, скільки в РФ осіло мігрантів із Центральної Азії та Китаю.

З іншого боку, на тлі поганих цифр у росіяни записують усіх, хто не встиг ухилитися.

Наприклад, у період з 2010 до 2021 р. (тобто з урахуванням окупованого Криму) частка росіян у РФ офіційно (!) знизилася на 5,5 млн осіб (або з 77,7% до 71,7%). Водночас наполовину (!!!) зменшилася чисельність українців – більш як на 1 млн осіб. Ці люди нікуди не поділися – їх перетворили на «росіян», що наочно видно у Криму.

Без Криму та маніпуляцій з українцями кількість росіян поменшала мільйонів на 7. Це близько 6,5-7% етнічної маси росіян у РФ. Народжуваність у росіян знижується на фоні пристойних цифр у національних республіках.

Це все – до повномасштабного вторгнення, втрати якого у РФ (убиті, емігранти, ненароджені) точно більше ніж 1 млн. Переважна більшість убитих – росіяни.

Ситуацію з тимчасово захопленим українським населенням однозначно інтерпретувати на користь росіян не можна. Це дуже своєрідне населення.

У результаті виходить, що з трендами природного приросту та народжуваності вже через покоління співвідношення росіян / неросіян у РФ буде приблизно 50/50. Але з одним важливим уточненням – неросійське населення буде молоде, активне і наполегливе, а російське – старе.

2. Напавши на Україну, Путін створив для росіян величезні проблеми.

Дедалі частіше на різних рівнях настає прозріння: незалежно від підсумків війни росіяни опиняться під великим тиском. На них повісять усіх собак (не на бурятів же з якутами вішати?). Їх усі ненавидітимуть. І за змоги будуть мститись. І це запрограмовано на десятиліття наперед.

А оскільки це матеріал, який слабшає, то в ситуації «росіяни проти всіх» у самій РФ у росіян шансів на якийсь благополучний результат немає. За Путіна і продовжувачів його режиму – точно.

На прикладі Чечні росіяни знають, що з ними буде у всіх національних республіках РФ. І дуже скоро.

Тому об’єктивно на користь росіян як народу:

1) максимально швидко вискакувати з війни та

2) знімати проблеми з українцями (громадянами України), як із найбільшою та войовничою групою, яка точно мститиме.

3. Рік тому був дуже яскравий момент, який багато хто відзначив, але в самій Росії зупинився з інтерпретацією.

Кадировський бойовик Апті Алаудінов (до Курська його активно «вирощували» як один із варіантів зміни Кадирова, тепер можуть бути нюанси) на одному з федеральних каналів прямим текстом заявив: росіяни повинні народжувати більше дітей, інакше контроль над російським простором буде втрачено.

Здавалося б – яка йому справа, що там із росіянами?

Нюанс у тому, хто такі росіяни у сучасній Росії.

Це не народ – це проксі-структура. Різниця в тому, що народ – це самоцінна суть зі своїми інтересами. А проксі-структура – ​​це засіб для обслуговування чиїхось інтересів, найчастіше – на шкоду собі.

Функція росіян в імперії (поки що їх фізично більше) – забезпечувати певну легітимність контролю за ресурсами і проводити управлінські сигнали.

Кадиров має певну квоту доступу до управління проксі-структурою «росіяни». Через неї він піднімається на федеральний рівень і може «легітимно» відстоювати інтереси у різних регіонах та галузях.

Без цього доступу «кадировці» стануть однією з етнічних банд, аж ніяк не найчисленнішою та ресурснішою.

Недарма у РФ вістря федерального невдоволення спрямоване проти таджиків та узбеків, а також їх структур (земляцтв і т.д.). Тому що, як тільки умовні узбеки остаточно легалізуються зі своїми структурами і зможуть швидко перетворювати мігрантів на росіян, «кадировці» здригнуться.

Номінально узбеків до 323 тис. (таджиків трохи більше – 350 тис.). Хоча тільки в Москві й тих, і тих у багато разів більше. А всіх чеченців (а «кадировці» – це не всі) – 1,6 млн.

Звідси тваринний страх Кадирова за виживання свого клану в майбутньому, спроби закріпитися на федеральному рівні та зберегти свою особисту армію. Вони всі більш-менш благополучні, поки їх бояться. А якщо раптом перестануть та ще й важелів поменшає, – бути біді. ОАЕ не гумові.

4. На цьому тлі у РФ пробиваються слабкі голоси, які фіксують такий момент. Якщо відкинути словесне лушпиння і різні імітації, то головним ворогом Кремля у РФ є російські націоналісти.

Та частина росіян, яка стверджує, що в російського народу можуть бути інші цілі, крім експансії, домінування над іншими народами та вмирання за царя та батьківщину.

Саме цих росіян Кремль ретельно винищує. Якраз на цій галявині ФСБ активно створює фейкові структури, щоб виявляти та давити у зародку російських неімперців.

Усе це супроводжується барвистими хороводами на чолі з Гундяєвим та іншими скоморохами, що виробляють «велич», які виконують єдине завдання: щоб думки про реальні інтереси російського народу, які блукають у головах окремих людей, не заволоділи значними масами. І не відбулося структурування довкола якогось непідконтрольного суб’єкта.

Бо тоді почнеться найцікавіше.

5. Українські війська в Курській області наочно показують, що на «кадировців», за бажанн, можна знайти управу, зробити їх жалюгідними. Відео, з яких випливає, що українські військові поводяться з російськими строковиками ліпше, ніж «кадировці», вже отримали свою аудиторію і впливають.

Також захід у Курську область підвішує питання: а чи треба вимираючим росіянам із Курська / Смоленська / Брянська / Орла / Пскова та ін. воювати з українцями?

Задля чого?

Заради «Нового Херсонеса» (про нього детальніше напишу, руки не доходять)? Задля знищеного у мотлох Донбасу, який Росія ніколи не відновить навіть близько?

На одному з відео переселенці скаржаться цареві, що вони і чоловіків / синів на війну відправили (у нашій базі двоє вбитих із Суджі), і армію підтримують, і лояльні до неможливості, а тут така напасть. За що? Залишився маленький крок – так, може, даремно все це робили, не треба було?

Усе ось це – поки що далеко не мейнстрим. І російська пропаганда вміло гасила подібні думки, переключаючи увагу, конструюючи штучних ворогів. Але тління є, природні інтереси нікуди не подінуться. Їхнє усвідомлення може прорватися в найнезручніший для Кремля момент.

Факти доводять, що вороги росіян не в Україні, а в Москві.

Москва воює в Україні росіянами і проти українців та проти інтересів самих росіян.

Олексій Копитько, координатор групи «Інформаційний спротив»

«Інформаційний спротив»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-