Україна має «точки входу» в Центральну Азію – дослідження

Модерував аналітик Центру стратегічних комунікацій Максим Віхров. Він нагадав, що ЦСКІБ на регулярній основі проводить заходи, присвячені впливу російської пропаганди в різних регіонах світу та способам протидії їй. Вже були круглі столи присвячені арабському світу, Африці, Глобальному Півдню в цілому.

Регіон Центральної Азії охоплює Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Туркменістан і Таджикистан. Він є надзвичайно важливим для України в контексті міжнародних відносин.

«Окрім того, нас з цими країнами єднає спільна історична доля, яку ми у свій час ділили, будучи під владою монархічної, а потім і більшовицької Росії», – наголосив Віхров.

Експерт Фонду громадської дипломатії Олексій Фещенко презентував дослідження «Вплив російської пропаганди на країни Центральної Азії», автором якого він є. Документ містить аналіз медіаполя усіх п’яти країн регіону, вразливостей їх до російської пропаганди, а також можливостей впливу України і «точок входу» для цього.

Серед іншого, дослідження фіксує зростання ролі соціальних мереж у всіх п’яти республіках – навіть попри проблеми з інтернетом у деяких з них. Це є одна з можливостей для України налагодити діалог і комунікацію з суспільствами Центральної Азії.

«Подальші дослідження і побудова комунікації з цим регіоном є досить перспективними. І в контексті розуміння, як влаштована інформаційна політика в цих країнах, як влаштовані взаємовідносини Росії з регіоном у контексті цієї проблематики. Нам важливо розуміти: що там відбувається, які аспекти є пріоритетними для формування порядку денного російської пропаганди в цих країнах і що ми [Україна] можемо зробити з точки зору протидії дезінформації; чи можемо ми взагалі боротися з цим впливом?», – зазначив Фещенко. 

Віддалену участь у круглому заході взяли також колеги з Казахстану. Даніал Саарі, директор Центру політичних досліджень Школи політики і права Алматинського університету менеджменту, поділився міркуваннями про ситуацію, яка склалася з інформаційним впливом РФ у Казахстані.

«Російський інформаційний вплив залишається значним. Медіа, такі як RT і Sputnik, активно поширюють свій порядок денний, впливаючи на громадську думку казахстанців. Російська пропаганда часто використовує історичні та культурні зв’язки між країнами для зміцнення свого впливу, представляючи Росію як захисника традиційних цінностей та стабільності у регіоні. Тенденція до посилення впливу спостерігається на тлі геополітичних змін та зростання напруженості у міжнародних відносинах», – відмітив експерт.

Лаура Імангалієва з Центру політичних досліджень Школи політики та права Алматинського університету менеджменту підготувала розділ дослідження «Вплив російської пропаганди на країни Центральної Азії», присвячений власній країні. Висновки будуються, зокрема, і на основі опитування респондентів для виявлення впливу віку на споживання медіа і чутливість до сприйняття російської пропаганди.

«Опитаних поділили на три вікові групи: молодь від 18 до 40 років, люди середнього віку від 40 до 60 років, а також люди похилого віку. Результати показали, що зі збільшенням віку, зростає довіра до російських медіа, їх інформація сприймається як «більш об’єктивна». Особливо це помітно серед тих, хто регулярно дивиться російське телебачення. 60% таких респондентів висловили високу довіру до російських ЗМІ.

Серед тих, хто надає перевагу онлайн-ресурсам, цей показник складає всього 35-40%. Тут важливо відзначити вплив радянської спадщини – люди похилого віку, які зростали в умовах тодішньої пропаганди, схильні більше довіряти державним ЗМІ [телебачення і газети]. Також впливу пропаганди сприяє обмежений доступ до альтернативних джерел інформації. Щоб протидіяти інформаційному впливу Росії, необхідно розвивати незалежні та об’єктивні ЗМІ у Казахстані та в цілому в країнах Центральної Азії, підвищувати медіа-грамотність населення, виробляти локальний контент національною мовою з урахуванням національних особливостей регіону. Окрім того, співробітництво з міжнародними організаціями та експертами у сфері медіа-безпеки також може сприяти розробці ефективних стратегій у протидії пропаганді та дезінформації», – розповіла Імангалієва.

Політологиня-міжнародниця Віра Константинова висловила жаль з приводу того, що з часу незалежності України регіон Центральної Азії досі не був у фокусі уваги експертних середовищ і досліджень, йому й тепер не приділяється належної уваги.

«Позитивним моментом є те, що ми, по-перше, почали мислити стратегічно. По-друге, дослідження – це перший крок. Дуже важливо, щоб наші експерти мали змогу подорожувати до країн Центральної Азії і на власні очі переконатися, або спростувати деякі висновки цього дослідження.

Центральна Азія до повномасштабного вторгнення і після – це два абсолютно різні світи. І я б хотіла акцентувати, що громадяни країн Центральної Азії мають розуміння і бажання розуміти правду. Тому наше стратегічне завдання не стільки боротьба з конкретною пропагандою, тому що крім російської пропаганди, у регіоні може бути пропаганда й інших, позарегіональних гравців. Нам потрібно сфокусуватися на донесенні правди і на тому, що відбувається в Україні. Запит від громадян [країн Центральної Азії] є і, на мою думку, нам як експертам потрібно правильно оцінювати реальність регіону і думати з точки зору того, як Україна може допомогти вирішити ті чи інші питання, використовуючи різні інструменти, у тому числі – публічну дипломатію».

В ході обговорення також виступили директор Фонду громадської дипломатії Федір Лавриненко, головна консультантка Національного інституту стратегічних досліджень Аліна Гриценко, засновник компанії «Active group» Андрій Єременко, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Дмитро Левусь, директор Програми російських і білоруських студій Ради зовнішньої політики «Українська призма» Ярослав Чорногор, голова Центру політичних студій «Доктрина» Ярослав Божко, аналітик ЦСКІБ Максим Майоров.

Круглий стіл у записі можна переглянути на YouTube-каналі «Укрінформу» за посиланням.

Матеріал підготовлено Головною редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу