Танець у проміжку між операціями

Після отримання важких опіків під час ракетного удару по Вінниці хлопчик проходить курс лікування та реабілітації в німецькому Дрездені. Він готується до нових операцій і… танцювального номера на Четвертому саміті перших леді та джентльменів.

Роман Олексів зі Львова став відомим в Україні та за її межами через, на жаль, дуже трагічні події: 14 липня 2022 року він потрапив під нищівний ракетний удар російських терористів по центру Вінниці. Тоді загинули 28 людей, серед них – мама Роми, а сам 8-річний хлопчик ледве вижив, отримавши 45% опіків поверхні тіла, на спині – найважчого четвертого ступеня.

Наразі Рома з татом Ярославом більшу частину часу проводять у німецькому Дрездені, де дитина проходить складний курс лікування і реабілітації в одній із найбільших опікових лікарень Німеччини – Universitätsklinikum Carl Gustav Carus Dresden.

З родиною Олексів ми поспілкувалися на церемонії врученні премії Еріха Кестнера нашій співвітчизниці Наталії Бок. Вона давно живе в Німеччині та активно координує допомогу українцям, особливо останні два з половиною роки, коли багато людей опинилися в ФРН, рятуючись від війни.

Син і тато прийшли у вишиванках і зі святковим настроєм, зокрема, у передчутті скорої поїздки додому. Причин для неї саме зараз є кілька.

ПОЧЕСНА МІСІЯ

На Батьківщину – спочатку до Львова, потім до Києва – родина збирається наприкінці серпня.

- Сподіваємося, що зможемо на два тижні поїхати в Україну, щоби Ромчик зміг 1 вересня піти разом з усіма до школи, хоча б тиждень походити на заняття зі своїм класом і з усіма побачитися. Це для сина дуже важливо», – каже Ярослав.

За його словами, син дуже сумує за друзями, які залишилися в Україні, хоча на новому місці в нього з’явилося чимало друзів і приятелів як із-поміж однокласників по німецькій школі, так і серед українців, які проживають у Дрездені. Спілкування в мережі – зовсім не те, на відміну від навчання, адже Роман паралельно з німецькою школою вчиться онлайн в українській. У Дрездені хлопчик ходить уже в 4 клас у звичайній німецькій школі й дуже добре вивчив німецьку мову.

- З німецькою у мене все добре, з українською так само. А навчатися важче в українській школі, – посміхається Ромчик.

- Домашніх завдань задають більше, – сміється тато.

У Львові вони збираються провести тиждень, після чого планують їхати до Києва, де Роман має важливе і почесне завдання – виступити перед учасниками Четвертого саміту перших леді та джентльменів, який відбудеться 12 вересня. Головною темою цього саміту буде безпека дітей, виклики, з якими стикаються діти вдома, у школі та в інтернеті, зокрема в умовах війни. Перша панель буде присвячена дітям під час збройних конфліктів.

Хто як не Роман Олексів може слугувати переконливим прикладом того, що несе війна дітям…

Роман, як планується, відкриє саміт танцем із дівчинкою Сашею Паскаль. Діти ще не знайомі, розповів Ярослав, тож номер, який мають спеціально поставити до цієї події, ще треба відрепетирувати.

Не сумніваємося, що все вийде якнайкраще, адже Роман займається танцями вже четвертий рік, але до танцювального класу переважно ходить під час відвідань Львова.

Але тут є й інша проблема: навчання у школах ФРН уже розпочалося, а німецькі органи освіти можуть дозволити дитині пропустити уроки за наявності ну дуже поважної причини. Таку Роман має, але щоб точно переконати відповідальні органи зробити виняток і дозволити учню німецької школи «прогуляти» пару тижнів, до німців особисто звернулась Перша леді України Олена Зеленська.

ГАРНІ ЕМОЦІЇ ЯК РЕАБІЛІТАЦІЯ

Тоді як тілесні травми досить успішно лікують висококласні фахівці – як у Дрездені, так і Львові – позбутися психологічного жаху від того, що сталося два року тому, допомагає величезна завантаженість дитини.

Про це дбає здебільшого батько. Зокрема, Ярослав, сам професійний музикант, вчить сина грати на баяні – вони проходять програму 4-го класу музичної школи. Заняття на баяні корисні, зокрема, і для відновлення функції руки.

Дрезденська клініка подарувала сертифікат у басейн, тож обидва ходять на плавання, яке також є частиною реабілітації.

До цього додався кінний спорт – Роман уже був на першому занятті, йому дуже сподобалося.

Ромчик почав багато читати, перечитав уже всі книжки українською, які є в бібліотеці, куди родина записалася. А також активно вивчає англійську мову.

Отже, весь день у дитини розписаний, вільного часу майже не залишається.

По-справжньому відпочити обом Олексівим удається вдома. Родина часто їздить до Львова, там також проводяться курси реабілітації (завдяки львівський медикам Роман узагалі вижив). Деякий час тому майже місяць були в Україні, де дитина проходила «психологічний табір», у якому з ним займалися психологи.

- На Батьківщині Ромчик дуже добре відпочив. Намагаємося комбінувати – для нього це дуже важливо, бо психологічно бути постійно в Німеччині дуже важко. Перебування вдома, з родиною, додає синові сили потім проходити лікування та реабілітацію, – каже Ярослав.

Після повернення з України в Ромчика заплановані наступні операції, до яких вони з татом готуються. Таких операцій уже було багато, на початку – тричі на тиждень. Попереду їх також буде ще багато. Наразі дитина має постійно носити спеціальну компресійну маску, щоб на місці опіків утворювалося менше рубців, які потрібно шліфувати, адже дитина росте, а рубцеві тканини – ні.

Але коли спілкуєшся з цим абсолютно позитивно налаштованим 9-річним хлопчиком і його найближчою людиною, розумієш: таких людей, і загалом українців, не зламати.

Ольга Танасійчук, Берлін

Фото: Ольга Танасійчук, Перше ТМО Львова