Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова завітала до Укрінформу буквально через день після наймасованішого з часу повномасштабного вторгнення комбінованого удару Росії. Окремо підкресливши напередодні у соцмережах необхідність надання Україні додаткових систем протиповітряної оборони, пані посол також поділилася своєю думкою щодо надання Україні дозволу бити по військових цілях на території РФ західною зброєю. Розмова, звичайно, торкнулася й прогресу України на шляху до вступу в ЄС, особливостей переговорного процесу, що розпочався 25 червня, та боротьби з корупцією. Також зупинилися на дипломатичних зусиллях по досягненню справедливого миру та використанні Україною заморожених активів РФ.
НЕЗВАЖАЮЧИ НА ВІЙНУ, УКРАЇНА ПРОДОВЖУЄ РЕФОРМУВАТИСЯ
- Однією з тем вашої недавньої зустрічі з віцепрем’єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною стала розбудова інституційних спроможностей уряду у сфері європейської інтеграції. Що саме, на нашу думку, слід посилити уряду в цьому сенсі?
- Мене вражає, що Україна, незважаючи на те, що вона захищається в цій жахливій війні, насправді продовжує реформуватися та готуватися до євроатлантичної інтеграції. Я знаю, що підготуватися до Acquis Communautaire, правової системи ЄС, не дуже просто, але уряд уже досяг значних успіхів, у тому числі й офіс віцепрем’єр-міністерки, з яким ми працюємо вже кілька років. Сьогодні я бачила локації, де вони збираються разом з експертами, готуючись до різних етапів переговорів про вступ. І я вважаю, що ці інституційні спроможності мають і далі укріплюватися, оскільки процес переговорів є глибоко технічним. Для того, щоб країна поглинула у свою правову систему всю повноту законів і норм ЄС, треба багато чого зробити, і це непросте завдання. Я б не сказала, що у вас є якісь конкретні слабкі місця у цій сфері. Йдеться лише про те, щоб увесь процес, технічні складові й команда постійно розбудовувалися та з часом зміцнювалися.
- Згідно з заявами українських урядовців, державні органи влади прагнуть у 2025 році відкрити перший кластер у переговорах про вступ до Євросоюзу. Зараз Брюссель чекає від Києва на дві дорожні карти – по реформі державного управління і реформі у сферах верховенства права. Коли вони мають бути надані? За якими критеріями їх оцінюватимуть у ЄС?
- 25 червня розпочалися переговори про вступ, і це був дійсно важливий момент. Незабаром після цього відбувся перший скринінг українського законодавства на відповідність правовій системі ЄС. Процес розпочався із сфери державних закупівель, а тепер у вересні ми продовжимо роботу якраз по темах верховенства права, основних норм, державного управління, а також економічних норм. Дві дорожні карти ґрунтуватимуться на рекомендаціях, які стануть результатом процесу скринінгу по цих переговорних главах. Зараз команди за участі кількох експертів Європейського Союзу готуються до скринінгу, визначають сфери українського законодавства та інституційної практики, порівнюючи їх із нормами, які вимагаються Європейським Союзом. І на основі цього надаватимуться рекомендації щодо планів подальших дій.
ЄС ПІДТРИМУЄ СТВОРЕННЯ НА МІСЦЯХ ПОСАД ЗАСТУПНИКІВ З ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
- Нещодавно було оголошено про створення в обласних військових адміністраціях посад заступників голів із євроінтеграції.
- І також у меріях...
- …Наскільки це відповідає європейській практиці? Які ваші прогнози щодо ефективності діяльності таких посадовців у наближенні України до ЄС?
- Аби стати частиною ЄС, країні потрібні зусилля усього суспільства, і в цьому сенсі людям дуже важливо зрозуміти, як функціонує ЄС на всіх рівнях органів влади. І як тільки ви станете членом ЄС, регіональні та місцеві органи влади стануть важливою ланкою у відносинах з іншими країнами ЄС.
Регіональна та муніципальна політика є однією з потужних особливостей політики ЄС. Тож я думаю, що починати цей процес ніколи не рано. Я не думаю, що такі посадовці гратимуть певну роль у фактичних переговорах про вступ, але важливо ознайомлюватися з нюансами та бути партнерами, які здатні вивести питання ЄС на регіональний та місцевий рівні, а також бути у змозі використовувати кошти на цьому рівні. Тож ми вітаємо таку ініціативу, але вона не є обов’язковою для нас, оскільки кожна окрема країна сама організовує власні внутрішні процеси. Ми підтримуватимемо ініціативу через навчання та контакти на відповідних рівнях.
ЕФЕКТИВНА БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ – ВАЖЛИВА ЧАСТИНА ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
- Тема боротьби України з корупцією є доволі дражливою і всередині нашої країни, і в ЄС. Нещодавно ми стали свідками вручення підозри у незаконному збагаченні голові АМКУ і затримання заступника міністра енергетики України під час отримання хабара. Як у Європейському Союзі сприймають такі факти – як ілюстрацію корумпованості України чи як дії, спрямовані на очищення від корупції?
- Я, безумовно, схиляюся до другого варіанту. Я не кажу, що в Україні немає корупції, але за останні 10 років Україна доклала величезних зусиль для її викорінення, звужуючи простір для корупції шляхом розбудови інституцій, прийняття низки законів, зобов’язання чиновників подавати дуже докладні декларації про доходи. Я це згадую тому, що навіть такі організації, як Transparency International, відзначили прогрес України. За останні 10 років, із 2013 по 2023, Україна стрибнула на 40 позицій у рейтингу сприйняття корупції. Вона була на 144-му місці зі 180, а зараз вона на 104-му. Тож відбувся дуже, дуже відчутний і значний прогрес, але, очевидно, назавжди побороти корупцію неможливо. Отже, ви розбудували три незалежні установи, що є нашими ключовими партнерами, – у сфері прокурорської роботи, розслідування та запобігання корупції, а також Вищий антикорупційний суд. Завжди, коли я зустрічаюся з керівниками цих установ, я кажу, що надзвичайно важливо, щоб вони зберігали доброчесність своїх органів і залишалися впевненими, що вони можуть виконувати свої завдання. Адже ефективна боротьба з корупцією є важливою частиною євроінтеграції, і не має існувати й тіні сумнівів у цих установах, оскільки вони є надто важливими цеглинками антикорупційної діяльності.
- Влада намагається тримати бюджет на плаву, і ми розуміємо, що механізм використання заморожених російських активів також є дуже важливим у цьому сенсі. Лідери країн Групи семи 13 червня домовилися надати Україні 50 мільярдів доларів позики до кінця року, використовуючи заморожені російські активи, однак про реальний механізм отримання Україною цих коштів досі невідомо. На якому етапі ця робота?
- У моїй відповіді є два аспекти. Один полягає в тому, що триває робота над механізмом Групи семи щодо позики в розмірі 50 мільярдів доларів, який буде забезпечуватися доходами із заморожених російських активів. Думаю, розробка фактичного механізму знаходиться на фінальній стадії. Але також важливо пам’ятати, що Європейський Союз до того, як було лідери Групи семи узгодили свій процес, вже вжив реальних заходів і секвестрував активи, оскільки основна їх частина знаходиться в межах Європейського Союзу, а саме в Бельгії, в міжнародному депозитарії Euroclear. І цього липня ми отримали перший переказ у розмірі 1,5 мільярда євро, і всі ці гроші – для України.
За ці гроші має купуватися зброя через можливості кількох країн-членів ЄС, купуватимуться боєприпаси, також гроші підуть на придбання зброї в Україні, що усуває транспортні та логістичні витрати. Також частину грошей буде направлено до підготовки енергетичного сектору до зими.
Таким чином, 1,5 мільярда євро – вже реальність, ці гроші вже направляються на контрактування і надходитимуть до України для безпосередньої закупівлі зброї вже дуже, дуже скоро. Отже, це окремий трек, який було запущено ще до домовленостей в рамках Групи семи. У майбутньому гроші від російських активів будуть зашиті у позику на 50 мільярдів доларів, механіка якого наразі доопрацьовується.
НІХТО НЕ ДИКТУЄ УКРАЇНІ, ЯКИМ МАЄ БУТИ СПРАВЕДЛИВИЙ МИР
- Торкнемося дипломатичного треку досягнення миру в Україні. Яке ваше бачення другого Саміту миру? Чи вважаєте ви, що Росія повинна бути присутня на заході, враховуючи її очевидне нехтування принципами міжнародного права? Чи працює ЄС над тим, щоб схилити країни Глобального Півдня до підтримки позиції України?
- Щодо Глобального Півдня, із самого початку висування Президентом Зеленським Формули миру ми справді подвоїли наші зусилля щодо залучення таких країн, у тому числі разом з українськими дипломатами в тих випадках, де у вас є дипломатична присутність. Тож наша дипломатична активність була помітною. Ми також підтримуємо різні формати таких контактів з боку окремих країн-членів ЄС. Тож ми активно підтримуємо заклики України до країн Глобального Півдня. Для цього було залучено надзвичайно потужні навички та енергію наших дипломатів. Згадайте перший Саміт миру у Швейцарії, на якому були присутні представники близько 100 країн плюс міжнародні організації. Тож я вважаю, що це стало важливим сигналом підтримки міжнародного права та позиції України.
Чи буде Росія на другому Саміті миру – це питання, яке багато у чому визначатиметься Україною. Ніхто не диктує Україні, яким має бути справедливий мир. І я думаю, що це також залежатиме від ситуації на полі бою, чи то на території Росії, чи на сході України. Я сподіваюся, що альянси, на які ви покладаєтеся, дійсно підтримуватимуть Україну, щоб вона могла й надалі зміцнювати свою переговорну позицію.
ЗАХІДНИМ ПАРТНЕРАМ СЛІД ДОЗВОЛИТИ УКРАЇНІ ЕФЕКТИВНО ЗАХИЩАТИСЯ
- Наразі наші Сили оборони якраз працюють над зміцненням переговорної позиції України на шляху до потенційних переговорів, але існує актуальна проблема з ракетними обстрілами з території РФ. Яка ваша думка щодо необхідності врешті-решт дозволити Україні бити по військових цілях на території Росії, використовуючи західну зброю?
- Нещодавно я повернулася в Україну після кількатижневої перерви, у суботу ми відсвяткували 33-ту річницю незалежності, а учора, на жаль, стали свідками найбільшого обстрілу з боку Росії з початку повномасштабного вторгнення. Вони знову атакували енергетичну інфраструктуру, будинки, вбили людей. Тож я дійсно вважаю, що настав час усім нам зібратися і допомогти Україні захистити себе, надавши ще більше засобів протиповітряної оборони та можливостей відбивати ці жахливі, жахливі удари.
Щодо вашого питання, я можу лише повторити слова мого керівника, Високого представника ЄС Жозепа Борреля, який дуже відкрито закликав скасувати обмеження на використання ракет дальнього радіусу дії, тому що Україні слід дозволити захищатися ефективно та відповідно до норм міжнародного права. Тож я можу лише погодитися зі своїм начальником із цього приводу.
- Приємно чути, що ви на одній хвилі з керівником…
Євген Матюшенко, Київ
Фото: Володимир Тарасов