Ненадійний партнер: відмова від допомоги Україні може позбавити Швейцарію ринку ЄС
Швейцарія – це не лише дорогі годинники та шоколад, це ще й потужний військово-промисловий комплекс.
Однак тепер країни Європи уникають його продукції. Про це пише “Європейська правда” з посиланням на SwissInfo.
Причиною є обмеження, зумовлені швейцарським нейтралітетом. Саме через вимогу дотримуватися цього нейтралітету Швейцарія не лише не передає зброю Україні, а й забороняє іншим країнам передавати зброю зі швейцарськими компонентами.
Однак ця політика має і зворотний бік. Нещодавнє рішення Берліна офіційно виключити оборонні компанії Швейцарії з програми закупівель Бундесверу викликало ледь не паніку в Конфедерації.
Про подібний крок замислюються й інші країни ЄС. І це потужний стимул для Швейцарії змінити свою політику і дозволити передачу зброї Україні.
“НЕНАДІЙНА” ШВЕЙЦАРІЯ
Німеччина і Швейцарія підтримують тісні політичні та економічні зв’язки і багато в чому поділяють одні й ті самі соціокультурні та політичні цінності. А крім того, саме Берлін є найбільшим покупцем швейцарської зброї, боєприпасів та іншої продукції військового призначення.
Однак минулого тижня Німеччина вирішила офіційно виключити швейцарські компанії сфери ВПК з програми закупівель з метою військово-технічного та матеріального забезпечення Бундесверу.
Як повідомила швейцарська газета Le Temps, відповідне офіційне повідомлення нещодавно отримало Федеральне відомство з питань матеріально-технічного забезпечення Збройних сил Armasuisse.
У оборонній промисловості Швейцарії почалася майже паніка.
Швейцарські політики обурені цим рішенням Німеччини, яка нібито “не поважає швейцарські демократичні процеси та нейтралітет країни”.
Однак мотиви, на основі яких діє Німеччина, цілком зрозумілі: Швейцарію вже не розглядають як надійного партнера, причому останній цвях у ці двері забила заборона офіційного Берна на адресу Німеччини передавати Україні озброєння швейцарського виробництва.
Йдеться про так звані FPV-безпілотники. Нині вони є найперспективнішою технологією, яка швидко розвивається, ними користуються і українці, і росіяни, і значною мірою саме вони якісно змінили сам характер ведення бойових дій.
Безпілотники, зокрема, наново винайшли повітряну розвідку, а тому значні кошти вкладають нині в нові технології маскування – наприклад, у системи та пристрої, які перешкоджають не лише візуальній розвідці, а й розвідці, яку здійснюють за допомогою радарів чи тепловізорів.
Так звані мультиспектральні камуфляжні мережі є наразі найефективнішою відповіддю на цей новий виклик.
Німецькі збройні сили хотіли б придбати 100 тисяч таких сіток – це дуже велике замовлення, в якому була зацікавлена й одна швейцарська компанія. Однак у відповідь на свою заявку вона отримала повідомлення, в якому йшлося про те, що жодна компанія із зони ЄАВТ (до Європейської асоціації вільної торгівлі входять Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн) такого замовлення від самого початку не отримає.
Федеральне відомство Armasuisse вже отримало відповідний підтверджувальний лист, про що встигло навіть повідомити видання Le Temps.
З точки зору керівництва Armasuisse така відмова стала явною ознакою того, що Швейцарія в очах Берліна втратила репутацію надійного партнера.
За інформацією видання NZZ, у німецькому парламенті задля мінімізації ризиків у сфері безпеки тепер пропонують позбуватися не лише китайських, а й швейцарських компонентів.
“ГЕПАРДИ” СПОТИКАННЯ
У зазначеному листі з Німеччини таке рішення німецької сторони обґрунтовували фактом заборони Берном Берліну передати Україні 12 400 набоїв для зенітних установок Gepard, якраз дуже ефективних у протидії дронам.
Німеччина закупила ці боєприпаси у Швейцарії аж три десятиліття тому, але водночас Швейцарія, відмовивши у праві реекспортувати їх Києву, послалася на своє власне законодавство, яке регулює військово-технічне співробітництво з іноземними державами і прямо забороняє реекспорт військових матеріалів швейцарського виробництва до країн, що воюють.
Заявивши про свій чіткий осуд агресії росії проти України, Берн вказав, що такі норми, передбачені відповідним федеральним законом, є для швейцарської сфери ВПК обов’язковими для виконання.
Це рішення стало причиною різкого невдоволення Берліна, який зі свого боку нагадав, що як член НАТО Німеччина повинна мати можливість підтримувати своїх партнерів по Альянсу, зокрема у сфері військової допомоги.
І якщо Швейцарія перешкоджатиме цьому, то Берліну “доведеться шукати інші рішення”, про що, за даними газети NZZ, Німеччина вже офіційно повідомила всі швейцарські підприємства оборонної сфери.
Важливо й те, що Німеччина у своєму рішенні не лишається на самоті.
Раніше таким самим шляхом пішли Нідерланди. Минулого року парламент у Гаазі ухвалив рішення повністю припинити закупівлі оборонного обладнання у Швейцарії.
Це рішення було ухвалене після того, як Швейцарія заблокувала реекспорт 96 танків типу Leopard 1, що зберігалися в Італії. Нідерланди були готові оплатити їхній ремонт і модернізацію в Німеччині перед відправленням в Україну.
Ці машини могли бути використані виключно для поповнення танкового парку Німеччини та інших її партнерів по НАТО або ЄС з метою закриття лакун, що виникли після перекидання відповідної німецької чи іншої бронетехніки в Україну.
За повідомленнями ЗМІ, Іспанія і Данія також розглядають можливість у майбутньому обходитися без продукції швейцарського ВПК: Данія аж ніяк не забула, як два роки тому Швейцарія заборонила Копенгагену передати Україні колісні бронетранспортери Piranha III, також посилаючись на своє законодавство, яке регулює військово-технічне співробітництво з іноземними державами.
Своєю чергою Іспанія хотіла б передати Києву імпортовані зі Швейцарії 35-міліметрові зенітні ракети, у чому Берном їй також відмовив.
НАСЛІДКИ ДЛЯ ШВЕЙЦАРІЇ
З політичної точки зору Німеччина – найважливіший союзник Швейцарії в ЄС. Її сусід на півночі є ще й найважливішим економічним партнером Конфедерації – обсяг торгівлі Швейцарії тільки з двома південними німецькими федеральними землями (суб’єктами федерації) – Баден-Вюртемберг і Баварія – перевищує весь обсяг торгівлі Швейцарії з Китаєм.
Усе те, що відбувається зараз, загалом не має для швейцарської оборонної промисловості критичного значення, але це був явний “тривожний дзвінок”.
У Швейцарії багато хто зазначає, що її компанії сфери ВПК мають бути в змозі експортувати свою продукцію – причому навіть не стільки з фінансово-економічних причин, скільки для того, щоб залишатися частиною міжнародних виробничих і логістичних ланцюжків.
В іншому разі Швейцарія буде “обороноздатна тільки частково”.
А в перспективі – і зовсім втратить свою оборонну автономію.
Існує й інша думка: багато хто вказує на те, що оборонний суверенітет Швейцарії в будь-якому разі давно є ілюзією. Утім, уточнюють скептики, оточена країнами ЄС і НАТО Швейцарія і так перебуває в безпеці – а тому жодних додаткових заходів вживати не потрібно.
Законодавчі основи швейцарського нейтралітету забороняють їй постачати озброєння країнам, що воюють. І це всім зрозуміло.
Однак за межами Конфедерації – інша справа: чому озброєння швейцарського виробництва, продане за кордон часом кілька десятиліть тому, покупці не можуть тепер передати Україні, яка здійснює своє право на самооборону згідно з міжнародним правом і нормами ООН?
Це так наче ви купили в автосалоні машину, але подарувати її ви нікому не маєте права, оскільки автосалон заборонив вам акт дарування, посилаючись на свій “нейтралітет”.
Не розуміє цього багато хто і в самій Швейцарії. Тому парламент уже погодився з тим, що до відповідних законодавчих актів треба внести деякі поправки.
Наприклад, відповідно до них уряд (Федеральна рада) повинен мати більшу свободу дій під час видачі дозволів на укладення угод з продажу зброї, точніше, Кабінет міністрів повинен мати право враховувати “виняткові обставини”.
Крім того, пропонується зняти заборону на реекспорт озброєнь стосовно країн, які дотримуються схожих зі Швейцарією демократичних цінностей і мають аналогічний режим експортного контролю.
Таким країнам має бути дозволено передавати придбані у Швейцарії військові матеріали будь-яким країнам після закінчення п’яти років від моменту підписання договору купівлі-продажу.
Ця норма стосувалася б і випадків, коли країна-покупець відповідно до міжнародного права використовує своє законне і підтверджене відповідною заявою ГА ООН право на самооборону.
Наскільки ці зміни підуть на користь Україні? Поки що невідомо.
Очікується, що ці поправки доведеться виносити на референдум, який може відбутися не раніше кінця 2025 року.
А це означає, що швейцарські військові матеріали зможуть потрапити в Україну хіба що 2026 року.
Однак нинішній демарш Німеччини та інших країн ЄС суттєво збільшує ймовірність цього.
Нагадаємо, як повідомляла раніше група “ІС”, у Швейцарії пропонують переглянути нейтралітет на тлі агресії рф в Україні.
реклама