Перша південнокорейська лауреатка Нобелівської премії

«Знову не Харукі Муракамі» – з таких фраз почалася друга половина дня четверга. Здається, це стало вже таким сумним жартом та мемом у соціальних мережах, – очікувати й не побачити його ім’я серед переможців. Принаймні, попри таємничість системи висування на номінування, «неназвані джерела» стверджують, що ім’я цього популярного японського письменника з’являється щорічно десь із середини 2000-х. І поки без успіху, хоча кожного року його включають до списку претендентів. Натомість цьогорічною лауреаткою в номінації «Література» стала південнокорейська авторка Хан Канг, ім’я якої навіть не подавали букмекери серед трійки очікуваних переможців. 

Останні дні нобелівського тижня стають і найочікуванішими, й найдраматичнішими за реакцією на них. Адже в літературі та політиці, здається, розбираються всі на всіх континентах й у всіх спільнотах. Так, важко висловлювати свої зауваження до сфери квантової фізики чи молекулярної хімії, а от поставити свій вердикт «не читав, але засуджую» звичка не лише радянського минулого, але й світова. А зауваги щодо підбору й політизації літературного процесу звучали і звучать постійно на адресу Нобелівського комітету.

Чому премія з літератури сповнена скандалів?

Втім, політика та література у цих номінаціях і справді переплетені дуже щільно. Сфера гуманітаристики відрізняється від природничих наук і щодо оцінок, і щодо підбору шкали для оцінювання. Умовні решета, через які просіюють претендентів, повинні мати особливо відкалібровані параметри. 

Опитування, яке проводить Нобелівський комітет у себе на сайті демонструє, що з творчістю цьогорічної переможниці знайомі лише 19% тих, хто брав участь в опитуванні. Але цю премію дають не за широку знаність. Можливо, сьогодні є хороша нагода познайомитись із її творчістю? В українських читачів цей шанс точно є і ним варто скористатись.

Так, чи багато ми читаємо і знаємо про авторів із сусідніх Польщі, Угорщини, чи Південної Кореї? Тривалий час чимало критиків відзначали, що вибір Шведської академії буває спірним через певну консервативність і обмеженість списку, бо вшановує європейських і північноамериканських авторів. Умовна «велика» французька, британська чи американська літератури мають більше шансів пройти фільтри, аніж хтось з української, гаїтянської чи навіть китайської літературної спільноти. Хоча, безсумнівно, талановиті автори є у всіх літературах, – «великих» і «малих» (не існує такого поняття насправді, воно оціночне, – ред.), але пробитися на світову сцену виходить не в кожної культури, хто на це заслуговує. І тут політика має вагоме значення. 

І саме Хан Канг стала першою корейською авторкою серед лауреатів Нобелівки та частково виправляє цю тенденцію, представляючи азійську літературу на світовій сцені. І сказати, що творчість цієї письменниці «невидима» важко. Принаймні, один із найвідоміших романів Канг «Вегетаріанка» відомий українському читачеві, адже вийшов друком в українському перекладі, також існує однойменний художній фільм південнокорейського кінематографа, який теж перекладено українською мовою. 

Перемогу Хан Канг на Нобелівській премії з літератури в Південній Кореї зустріли з гордістю – це перша Нобелівська премія з літератури для країни, і тому багато південнокорейських медіа висвітлюють досягнення Хан як важливий крок для корейської літератури на світовій арені. 

«У своїй творчості Хан Канг протистоїть історичним травмам і невидимим наборам правил і в кожному зі своїх творів викриває крихкість людського життя. Вона подає унікальну сув’язь зв’язків між тілом і душею, живим і мертвим, і у своєму поетичному та експериментальному стилі стала новаторкою у сучасній прозі», – так пише Андерс Олссон, голова Нобелівського комітету, пояснюючи рішення щодо вручення письменниці премії та 11 мільйонів шведських крон. 

Хан Канг, нобелівська лауреатка 2024 року в номінації «Література» народилась в 1970 році в письменницькій родині, батько майбутньої лауреатки теж романіст.

Разом із родиною в дев’ятирічному віці переїхала до Сеула. У 2007 році вона видала збірку есеїв разом із CD, де сама виконала свої пісні. 

Канг також цікавиться скульптурою і розкриває цей світ у своєму романі «Твоя холодна рука», який розповідає про життя скульптора та його моделі. Зараз Хан Канг працює в літературі, активно бере участь у міжнародних проєктах, таких як «Проєкт бібліотеки майбутнього» в Норвегії. 

 Веде скромний спосіб життя, часто страждає від мігреней і стверджує, що якби не вони, то вона б не стала письменницею. До речі, Хан Канг певний час була вегетаріанкою і розділяє філософію співчуття до життя, хоча тепер їсть м'ясо в обмежених кількостях. Проте вона все ще відчуває певну провину за це і підтримує думку, що питання насильства є основоположними для людської природи. У її романі «Вегетаріанка» ця тема займає центральне місце, відображаючи її особисті міркування й досвід.

Про що пише Канг?

Чимало авторів проходило шлях від поезії до прози, особливо великої. Канг теж йшла таким шляхом. Літературна кар’єра її розпочалась у 1993 році з публікації віршів, прозовий дебют відбувся в 1995 році збіркою оповідань  여수의 사랑 («Любов до Йосу»), а далі пішли романи та оповідання.

Один із центральних романів, який «вистрелив» у світовій літературі, – «Вегетаріанка» (українське видання КМ-Букс, 2016 рік). Цікавий факт: через пошкодження зап’ястя авторка писала його не на комп’ютері, а від руки. Книга описує невтішні наслідки, які виникають, коли героїня роману відмовляється підкорятися традиційним нормам. Її рішення не їсти м'яса зустрічає різні прояви негативної реакції. Через це рішення жінку залишає чоловік, відвертається авторитарний батько, а втім, швагер, відеохудожник, стає одержимий її тілом. Зрештою, героїню відправляють у психіатричну клініку, де її сестра намагається врятувати та повернути до «нормального» життя, але безрезультатно. Йон Хе все глибше занурюється в стан, який можна описати як перетворення на рослину, Хе прагне стати деревом. Описувати сюжет цього роману як послідовність подій важко, адже він зітканий із насилля, болю, еротики, краси, співчуття, схожий на притчу, як у хорошій літературі – багатоплановий, багаторівневий і особливо глибокий та медитативний.

Англійська версія роману принесла авторці Міжнародну Букерівську премію 2016 року, Хан Канг стала, до речі, першою корейською письменницею, яку номіновано на цю премію. «Нью-Йорк Таймс Бук Ревю» назвав твір одним із «10 найкращих книг 2016 року». Вдруге письменницю номіновано на Букерівську премію у 2018 році, цього разу за роман «Біла книга», у якому Канг концентрує свою увагу на втраті старшої сестри, яка померла немовлям через дві години після народження. 

Роман, який чекає ще українського перекладу – «Уроки грецької» 2011 року, перекладений англійською 2023, як зазначено в анотації нобелівського комітету «це захопливе зображення незвичайних стосунків між двома вразливими людьми. Молода жінка, яка після серії травматичних переживань втратила здатність говорити, спілкується зі своїм учителем давньогрецької мови, який сам втрачає зір. Книга є прекрасним роздумом про втрату, близькість і найвищі прояви мови». 

Загалом Канг  досліджує насилля та людські страждання, часто черпаючи це з  особистих переживань та історичних подій, зокрема спогадів про повстання у Кванджу 1980 року. Вона каже, що саме цей досвід (повстання було жорстоко придушене тодішньою владою) суттєво вплинув на її творчість і бажання глибше зрозуміти природу людської жорстокості й чутливості. Також Хан Канг цікавиться питаннями ментального здоров’я й людської ідентичності, а її книги сприяють дискусіям на ці теми у міжнародному контексті, особливо в обговоренні соціального тиску та індивідуальної свободи.

Букмекерські претенденти 2024

Загалом цьогоріч серед популярних претендентів на Нобелівську премію з літератури 2024 року букмекерські ставки найчастіше згадували китайську письменницю Кан Сюе, яка очолила рейтинги вже другий рік поспіль. Сюе відома своїми експериментальними творами, що поєднують елементи сюрреалізму та алегорії, створюючи світи, які ставлять під питання стандартні уявлення про літературу. 

Іншими популярними кандидатами були румунський письменник Мірча Кертереску, якого шанують за його метафізичний та філософський стиль, а також канадська поетеса та есеїстка Енн Карсон, яка відома експериментальними віршами та прозою, що переосмислюють класичні теми в сучасному контексті. І, звісно, Харукі Муракамі, без нього ніяк.

Цей топсписок підтверджує зростання інтересу до нестандартних авторів і, зокрема, авторів, які представляють нефранцузькі й неангломовні літературні традиції​.

Коли Україна дочекається свого лауреата?

Претендентів від України за час існування премії називають чимало. Від Івана Франка (як пише «Читомо», в архіві Шведської академії є документ, відкритий 2015 року, де серед списків претендентів на Нобелівську премію з літератури фігурує прізвище Івана Франка під номером 4).

Серед імен також називають Павла Тичину, Івана Драча, Ліну Костенко, Миколу Бажана. 

Окрема історія стосується висунення на нобелівку Василя Стуса, який загинув на Колимі напередодні визначення лауреатів (премію присуджують лише живим) і Сергія Жадана, який міг стати першим нобелівським лауреатом від сучасної України (у березні 2022 року Комітет літературознавчих наук польської академії наук висунув на Нобелівську премію з літератури Сергія Жадана. Того року премію отримала французька письменниця Енні Арно). Видимість української літератури для Нобелівського комітету – окрема історія для окремого матеріалу.

Ярина Скуратівська, Київ