Трамп повертається у Білий дім: Що чекає Україну?

Колишній президент США Дональд Трамп повертається у Білий дім. Після голосувань на президентських виборах він заручився підтримкою понад 270 мінімально необхідних для перемоги вибірників. Його вже привітала головна опонентка Камала Гарріс, а також чинний президент Джо Байден. Очікується, що нова команда в Білому домі спричинить суттєві зміни у внутрішній та зовнішній політиці Америки, у тому числі щодо підтримки України.

НАЙБЛИЖЧА ПЕРСПЕКТИВА

Ситуацію слід розглядати з різних кутів. Насамперед, з точки зору змін, що можуть відбутися у найближчій перспективі. Завершення виборів – хоч і не на користь демократів – знімає політичні обмеження з президента Байдена, які стримували його в період перегонів. Тобто тепер адміністрації Байдена-Гарріс не загрожують електоральні наслідки через рішення надати Україні потужнішу зброю або, наприклад, дозволити далекобійні удари вглиб Росії. Заяви республіканців, що це, мовляв, стане ескалацією конфлікту з іншою ядерною державою, вже не чинитимуть політичного тиску на адміністрацію, як під час виборів.

Крім того, оскільки каденція демократів у Білому домі завершується у січні наступного року, підхід Джо Байдена може змінитися також у питанні запрошення України до членства в НАТО. Адже він присвятив значну частину своєї політичної кар’єри підтримці нашої країни, й вікно можливостей для того, щоби зробити дійсно історичний крок, закривається в січні. Це могло би мотивувати чинного лідера США прийняти дуже складне, але вагоме рішення. Щоправда, для цього ще необхідно переконати всіх інших союзників.

НОВЕ ОТОЧЕННЯ ТРАМПА

З іншого боку, поки невідомо, якою буде зовнішня політика адміністрації Дональда Трампа. Можна, звісно, подивитися на попередній досвід його президентства, а також передвиборчі заяви, але позицію нової адміністрації у закордонних справах визначатиме головним чином команда, яку обере новий президент. Ключовими у цьому зв’язку будуть кандидатури на посади держсекретаря США, міністра оборони, радника з питань нацбезпеки та інших високопоставлених членів Ради безпеки Білого дому.

Поки що з’являється небагато інформації стосовно кандидатів, але серед них називаються колишній держсекретар Майк Помпео, екссенатор Том Коттон, колишній конгресмен Майк Волтц. Всі вони так чи інакше висловлювалися про необхідність підтримки України, а також про реальне значення її перемоги для демократичного світу. Однак, у цьому списку фігурує ексведучий Fox News Ричард Грінелл, який також працював послом США у Німеччині та радником Трампа в питаннях зовнішньої політики. Він вважається послідовником ідей MAGA та прихильником створення автономних зон на сході України, щоби покласти край війні. Він розглядається на посади держсекретаря, радника з питань нацбезпеки або інші позиції, пов’язані з блоком зовнішньої політики й безпеки.

Звісно, це не всі кандидати, які потенційно можуть претендувати на ключові позиції в новій адміністрації. Деякі ЗМІ із посиланням на джерела з кампанії Трампа стверджують, що він узагалі хотів би бачити в уряді більше людей з відсутністю досвіду роботи у федеральних установах. Однак уже зараз цей список свідчить, що міжнародний вектор нової команди можуть формувати політики, чиї інтереси в контексті війни РФ не обов’язково збігаються з підходами нашої країни.

ЗУПИНИТИ ВІЙНУ ЗА ДОБУ?

Багато запитань викликають заяви Трампа про його намір зупинити війну між РФ і Україною за 24 години. Сам він не роз’яснював деталей, однак у різних заявах наголошував, що змусить обидві сторони сісти за стіл переговорів та домовитися про припинення війни. Мовляв, він має гарні відносини з Путіним та добре знає Зеленського. Радники Трампа уточнювали, що цього можна добитися, зокрема, створивши тиск на Росію, обваливши ціни на нафту та пообіцявши надати Україні багато потужної зброї.

З іншого боку, щоби зробити Україну готовою до поступок, у Трампа знову можуть вдатися до припинення допомоги. Ми вже відчули такий досвід у 2019 році, крім того, занепокоєння у цьому зв’язку з’являються й зараз. Зокрема, видання Politico в одній зі своїх останніх публікацій звернуло увагу на стурбованість команди Байдена, що нинішній уряд може не встигнути передати всю залишкову військову допомогу Україні на суму понад $6 мільярдів до дня інавгурації. Основна причина стурбованості полягає у тому, що Трамп може зупинити потоки одразу після цієї дати.

Тож ініціатива Дональда Трампа ініціювати переговори між Україною і РФ виглядає небезпечною передусім тому, що він може фактично примусити обидві сторони піти на компроміс, і каже про це прямо. Причому не можна виключати, що це реалізовуватиметься за рахунок поступок українськими суверенними територіями або перспективами членства України в НАТО.

Водночас у самій Росії пішли на випередження, оголосивши фактично ультиматум новій адміністрації США. У заяві їхнього МЗС, оприлюдненій у середу, наголошується, що Москва «жорстко відстоюватиме» російські національні інтереси та орієнтуватиметься на досягнення всіх поставлених цілей своєї війни в Україні.

«Наші умови є незмінними і добре відомі у Вашингтоні», – заявили в Москві.

Тому в будь-якому разі питання можливих переговорів між Росією і Україною не може мати простої схеми, яка вписувалася би у 24 години або один-два телефонних дзвінки. Щонайменше, це потребувало би ґрунтовної роботи, насамперед з українського боку, з новою адміністрацією Білого дому для того, щоби забезпечити власний суверенітет, а також зберегти принципи мирного світоустрою, які поділяють країни Заходу і поки що відстоюють США.

КАРТ-БЛАНШ ДЛЯ ТРАМПА

Після голосувань 5 листопада важливими також стануть офіційні результати виборів до Сенату й Палати представників США. Якщо республіканці контролюватимуть обидві палати, це означатиме карт-бланш для всіх ініціатив Дональда Трампа. А з урахуванням більшості консервативних суддів у Верховному суді США, призначених ще за попередньої каденції Трампа в Білому домі, виникають реальні запитання до потенційної дієздатності системи стримувань і противаг всередині американської влади.

Утім, американці обрали нового лідера, і Україна, як і решта світу, працюватиме з ним упродовж наступних чотирьох років його каденції. Це означає щонайменше необхідність продовження ґрунтовної й інтенсивної взаємодії української сторони з новою адміністрацією США.

Ярослав Довгопол, Вашингтон

Перше фото: Chip Somodevilla/Getty Images