Поразки не існує, а перемога – життя, якого ми хочемо
Сама її (дискусії) наявність є маркером Світової війни нових часів. Адже частина людства, яка цим ще переймається, обговорює, спостерігає за розвитком подій на фронтах у комфортних умовах інформаційного катаклізму – з дивану в прямому сенсі цього слова. А глобальний ринок забезпечує при цьому безперебійне постачання пива (віскі) і чіпсів (сиру з пліснявою). Тож це і є вона – Третя світова, тільки гібридна, а іншої й не буде. І закінчитися вона може теж лише гібридно – не так, як Друга чи Перша. Тобто не буде ніякої "нової Ялти", і підписання перемир'я, як у вагончику в Кемп'єнському лісі, не буде. Чому? Бо надто багато у світі уже є гравців, які хочуть і мають підстави вимагати забезпечення своїх інтересів, і вони не поступляться.
Термін "наддержава" пора списати в архів. Так одна з них (США) ще є, але уже у статусі атавізму, і хоча світ у ці місяці напружено слідкує за тим, що скаже її лише обраний, а не діючий президент – це уже більше данина звичці, стереотипу, який от-от зійде нанівець. Так, у Сполучених Штатів був шанс уникнути цього, але вони самі загнали себе в безвихідь: зліва Байден, справа Трамп...
Коли немає Перемоги, то нема й Поразки. Подивіться хоча б на страхітозну КНДР, з усіх боків обкладену санкціями, осудом і гидуванням. Та Кім просто регоче з усіх них зі свого ще вчора очевидного для всіх тупика! А от вам Раша, яка запустила Чорний ринок, коли їй перекрили Білий, наклала на всі закони та норми і тепер – колекціонує прогнози, коли ж вона зазнає краху.
Такі приклади у сучасному світі можна наводити ще довго, не хочу забирати час.
Отже людство вступає в епоху геополітичних джунглів. Чи є в них місце незалежній Україні? Так, є. Це ж Джунглі, в них завжди є місце тим, хто застосовує їх Закон. Треба, по-перше, будь що триматися своєї зграї, усвідомивши своє місце в ній, якою б нестабільною вона не була. По-друге, необхідно чітко відділити тих, хто до зграї не належить, і не мати з ними нічого спільного. По-третє, визначитися з тими, хто ще є у джунглях і з ким доведеться маневрувати.
За таких умов, крах ворога – це ніяке не диво, а те, чого просто треба дочекатися. Але. Наївність – найбільша слабкість і найбільший гріх ХХІ століття. Пам'ятаймо: Поразки не існує, а Перемогою є життя, як ми його собі уявляємо і яким вважаємо за єдино можливим для себе жити.
А Перемога буде. За обрієм десь. А може, й завтра...
Слава Україні!
Сергій Тихий
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама