Польща з 1 січня розпочала піврічне ротаційне головування в Раді ЄС. Західна сусідка України значну увагу упродовж найближчих шести місяців приділить підтримці України у різних сферах.
Про те, як виглядатиме ця допомога Києву з боку міністерства юстиції, офісу генерального прокурора Польщі, а також про окремі питання українсько-польських відносин в інтерв’ю кореспондентові Укрінформу розповів міністр юстиції Польщі - генеральний прокурор Польщі Адам Боднар.
ТРИБУНАЛ ЩОДО ЗЛОЧИНУ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ МАЄ БУТИ СТВОРЕНИЙ ЯКНАЙШВИДШЕ
- Польща на початку цього року прийняла головування в Раді Євросоюзу, пріоритетом Варшави є питання безпеки. Пане міністре, на чому зосередиться ваше міністерство під час головування, особливо щодо України?
- Для мене в контексті головування найважливішим є посилення та підняття на рівень ЄС питання відповідальності за найтяжчі злочини, передбачені міжнародним правом, cкоєні в результаті російської агресії проти України. Ця тема неодноразово піднімалася в ЄС, особливо в Раді ЄС із питань юстиції та внутрішніх справ (JHA). Власне, немає засідання цієї Ради, щоб ми не говорили на цю тему. Однак дуже важливо розбудувати загальноєвропейську підтримку щодо різних форм відповідальності, а також зміцнити інституції, які цим займаються щодня.
Так, наприклад, з одного боку, представник Євроюсту – агентства ЄС, що координує роботу судових та прокурорських органів, в якому працює спеціальна робоча група з питань злочину агресії (International Centre for the Prosecution of the Crime of Agression) – завжди бере участь у засіданнях Ради ЄС із питань юстиції та внутрішніх справ. Функціонує також спільна слідча група, в тому числі за участю прокурорів з Польщі, яка розслідує воєнні злочини, скоєні під час російської агресії в Україні. І це треба постійно продовжувати і зміцнювати.
Водночас зараз ми очікуємо на важливі рішення зі створення трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Усе вказує на те, що цей трибунал буде створений у структурі Ради Європи. Ця організація об’єднує всі європейські країни, крім Росії та Білорусі. У цьому контексті дуже важлива підтримка країн ЄС. Коли я був на останньому засіданні Ради, представники країн ЄС дуже чітко висловилися з цього приводу, і, що важливо, це були не лише представники таких країн, як Польща чи країни Балтії, а й інших країн, для яких ця тема вагома. Тому я хотів би продовжити цю дискусію. Найближча нагода випаде під час неформальної зустрічі міністрів юстиції ЄС, яка відбудеться у Варшаві 31 січня.
- Коли, на вашу думку, буде створено цей трибунал?
- Я не хотів би зараз робити якісь заяви з приводу того, коли буде створено цей трибунал. Ми працюватимемо таким чином, щоб це сталося якомога швидше. Звичайно, це відбуватиметься за погодженням з усіма державами-членами. Також важливим питанням є продовження дій, які вже були зроблені на рівні Ради Європи, а саме запровадження Реєстру збитків (Register of Damage for Ukraine). І зараз у нас наступний етап – це створення комісії з розслідування злочинів (Crimes Commision). Це також процес, який Польща повинна посилити, і тут ми, як міністерство юстиції, тісно співпрацюємо з МЗС Польщі, тому що саме це міністерство контролює весь процес. Я дуже пишаюся тим, що до правління Реєстру збитків входить видатна експертка з прав людини, професорка Александра Менжиковська.
Хочу також підкреслити: хоча це безпосередньо не пов’язано з головуванням, для мене особисто важливо, що польські прокурори дуже активно співпрацюють з українською прокуратурою. Вони перебували з місією в Україні у контексті ідентифікації воєнних злочинів, опитали понад три тисячі свідків, у тому числі біженців, які перебувають на території Польщі. Ця робота ще триває. Наша місія полягає у тому, щоб підготувати ці справи таким чином, аби пізніше вони могли бути розглянуті або трибуналом щодо злочину агресії, або просто Міжнародним кримінальним судом.
САМООРГАНІЗАЦІЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВІЙНИ Є ВАЖЛИВИМ ДОСВІДОМ ДЛЯ ЄС
- Міжнародний кримінальний суд (МКС) у 2023 році видав ордер на арешт Владіміра Путіна та уповноваженої з прав дитини в Росії Марії Львової-Бєлової за вчинення воєнних злочинів, тобто вивезення українських дітей до Росії. Як Польща чи Польське головування можуть допомогти у процесі повернення додому викрадених до Росії українських дітей?
- Я не знаю, чи можна на цьому етапі ще щось зробити, окрім того, щоб продовжувати заохочувати Міжнародний кримінальний суд до розгляду цих справ. Але є один важливий аспект, про який необхідно нагадувати і який має політичне значення з огляду на міжнародну ситуацію. Йдеться про те, що ефективне функціонування МКС є в інтересах міжнародної спільноти, особливо в контексті справи про викрадення українських дітей та видачу ордерів на арешт Путіна та Львової-Бєлової. Крім того, для Польщі також додаткове важливе значення має те, що ордер на арешт Путіна оголосив колишній президент МКС, видатний польський фахівець у галузі кримінального права Пьотр Гофманський.
- Україна очікує на відкриття переговорних розділів про вступ України до ЄС під час Польського головування. Коли це станеться, які ваші очікування?
- Я не хотів би втручатися у компетенції міністра Адама Шлапки (міністр у справах Європейського Союзу Польщі, - ред.), який відповідає за процес переговорів і контактів з потенційними державами-членами в межах роботи Ради з загальних питань. Я акцентую свою увагу на співпраці з міністерством юстиції та Генеральною прокуратурою України. Я дуже зацікавлений у тому, щоб усіляко посилювати компетенції українських суддів і прокурорів через різноманітні навчальні програми. Ми маємо Національну академію судочинства та прокуратури, яка може допомогти у цьому питанні. Наша заступниця міністра Марія Ейхарт, яка відповідає за пенітенціарні установи, перебуває у дуже хорошому тісному контакті зі своїм українським колегою. Тому, незважаючи на різні політичні події, ми маємо прагнути до поглиблення співпраці у сфері функціонування наших правових систем.
- Польща має великий досвід адаптації законодавства на шляху до членства в Євросоюзі. Чи є у Польського головування план допомоги Україні на цьому шляху, чи плануються заходи у цьому напрямі?
- Вже зараз можу сказати, що один захід матиме велике значення, а саме 22-23 квітня я організовуватиму конференцію високого рівня про роль громадянського суспільства у захисті верховенства права. Я вважаю, що дуже недооціненим є те, що іноді ми говоримо про питання верховенства права лише з інституційної точки зору, тобто яка інституція за що має відповідати. Натомість ми недостатньо замислюємося над тим, як громадянське суспільство, неурядові організації, правові та наукові кола мають захищати верховенство права.
Я думаю, що Україна завжди цим славилася. Ці воєнні зусилля (України, – ред.) не були б такими значними без залучення громадянського суспільства. У перші місяці війни наратив у Польщі зосереджувався переважно на значній допомозі поляків. Але мало хто знає, що Україна змогла дуже швидко самоорганізуватися, щоб допомогти тим, хто залишається на території країни, а також тим, хто шукає безпечного притулку за кордоном. Значною мірою це відбулося завдяки залученості та хорошій організованості українського громадянського суспільства. Ми повинні використати цей досвід у Польщі, мусимо знати, як громадянське суспільство формує цю соціальну тканину. Адже невипадково Нобелівську премію миру присуджено лідерці Центру громадянських свобод Олександрі Матвійчук, яка відіграла надзвичайно важливу роль не лише в контексті документування воєнних злочинів, а й у підтримці всього громадянського суспільства. Я припускаю, що ця нагорода для неї була також нагородою для всього громадянського суспільства України. Я думаю, що під час цієї конференції ми спробуємо порушити тему України та українського громадянського суспільства і звернути увагу на те, що йдеться не лише про розбудову інституцій, але й усієї соціальної бази та підтримки процесів щодо побудови верховенства права в кожній державі-члені ЄС або в кожній країні-кандидаті.
БЛОКАДА КОРДОНУ ШКОДИТЬ УСІМ
- Пане міністре, протягом останнього року на польсько-українському кордоні відбувалися протести перевізників та фермерів, які значною мірою блокували рух на прикордонних пунктах. Хоча зараз протестів немає, але ця проблема весь час «дамокловим мечем» висить над нами, кордон у будь-який момент знову може бути заблокований.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський нещодавно заявив, що слід проаналізувати масштаби цих протестів і чи виправданими є судові рішення, які дозволяють протести на дорогах біля кордону, хоча прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що прикордонні переходи та під’їзні шляхи до них мають бути захищені, як об’єкти критичної інфраструктури. Як вирішити цю проблему раз і назавжди, щоб кордон між Польщею та Україною більше не блокувався?
- Ключовим у цьому питанні є формулювання «критична інфраструктура». Я вважаю, що під’їзні шляхи до кордону мають бути частиною критичної інфраструктури і не повинні блокуватися, тому що це просто шкодить усім. А у демократичній країні ми маємо цілу низку різних інших механізмів протесту. Крім того, у практиці Європейського суду з прав людини є відома справа «Кудревічус та інші проти Литви», в якій суд зазначив, що блокування доріг не підлягає захисту як форма допустимого протесту. Не може бути такого, щоб меншість використовувала певну ситуацію з інфраструктурної та технічної точок зору, щоб ускладнити життя більшості. Звичайно, що свободу зібрань використовують усі, хто хоче мирно протестувати. Але маємо прагнути до того, щоб дороги залишалися доступними і проїзними. Це стосується як під’їзних доріг до кордону, так і доріг у центрі міст. Адже у Варшаві маємо протести групи активістів «Останнє покоління» (рух кліматичних активістів, – ред.). Це також впливає на життя мешканців. Якщо йдеться про свободу зібрань, я завжди виходив з того, що це свобода, яка має базуватися насамперед на креативності, ідеях, намаганні переконати громадську думку прийняти свої постулати, а не на тому, щоб хтось просто ускладнював життя іншим людям, перекриваючи дороги.
- То чи можна очікувати, що не буде судових рішень про дозвіл протестів на кордоні?
- Я не маю очікувань від судів у жодній справі. Безумовно, польський уряд рішуче стежитиме за діями органів місцевого самоврядування у контексті їхніх зобов’язань щодо організації локальних протестів. І щоразу вимагатиме захисту критичної інфраструктури.
- Останнім часом погіршилися польсько-угорські відносини через колишнього заступника міністра юстиції Марціна Романовського, який отримав політичний притулок в Угорщині. Також є заява прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, що Будапешт може прийняти чергових таких біженців з Польщі та інших країн. Якими будуть дії та рішення польського уряду у цьому контексті і як ця ситуація загалом впливає на відносини між Варшавою та Будапештом?
- Польський уряд буде послідовним. Ми вважаємо, що Романовський є особою, яка утікає від кримінальної відповідальності. Зараз йому висунуто 11 звинувачень, національний парламент і Парламентська асамблея Ради Європи зняли з нього імунітет. Романовський різними способами намагався уникнути відповідальності. Мало хто очікував, що він дійде аж до втечі до Угорщини. Цей випадок також ілюструє ширший процес розслідування зловживань попереднього уряду. Цей процес триватиме, як і справи, пов’язані з Фондом правосуддя. Що стосується Романовського, то готуються ще звинувачення у справах щодо виділення дотацій з цього фонду. Я б не боявся, що всі вдаватимуться до втечі з Польщі. Я вважаю, що це прояв надзвичайного відчаю і страху перед кримінальною відповідальністю. Але я також хотів би підкреслити, що весь процес розслідувань (щодо зловживань попередньої влади, – ред.) здійснюється відповідно до найвищих стандартів. Щоб цей процес був ефективним, він має здійснюватися з дотриманням усіх принципів верховенства права.
Натомість що стосується польсько-угорських відносин, то міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявив, що це (надання притулку Романовському, – ред.) не особливо дружній акт щодо Польщі. У ситуації, коли одна з держав-членів ЄС підриває базові принципи взаємної довіри між державами-членами, наша країна порушуватиме це питання у двосторонніх відносинах і у відносинах з Євросоюзом. Польща послідовно, використовуючи всі процедури, вимагатиме притягнення Романовського до кримінальної відповідальності в нашій країні. У цьому контексті ми реалізовуватимемо процедуру Європейського ордеру на арешт, адже ми зобов’язані це робити. Ми також інформуватимемо Євросоюз про те, що сталося у відносинах між Польщею та Угорщиною.
- Польща планує прийняти нову міграційну стратегію. Зараз у Польщі проживає велика українська громада - кілька мільйонів людей. Як запровадження цієї міграційної стратегії може вплинути на життя українців?
- Міграційна стратегія абсолютно комплексно враховує наслідки війни. Польща завжди має бути дружньою та відкритою для біженців, які утікають від травми війни. Я вважаю, що Польща повинна й надалі продовжувати діяти так, яка вона це робила з 2022 року. Однак вона також має опікуватися питаннями належної інтеграції, співпраці з українською громадою, а також такими питаннями, як обов’язкова шкільна освіта, доступ до медичної опіки та ринку праці. Для мене, як для генпрокурора, дуже важливо боротися з усіма проявами ксенофобії та мови ворожнечі. Не забуваймо, що міграційна стратегія – це одне, але ми також повинні усвідомлювати наслідки, які вона може мати для соціальної єдності. Прокуратура має специфічні інструменти для переслідування різних проявів ненависті. На щастя, цих випадків не так багато. Зрозуміло, що вони трапляються, але прокурори досить активно займаються цим питанням.
- Чи готова Польща прийняти нову хвилю біженців з України у випадку, якщо би ситуація в Україні погіршилася?
- Польща дотримується міжнародних угод, і ми усвідомлюємо особливу відповідальність, яка лежить на нас через нашу географічну близькість до України. Припускаю, що подальших хвиль не буде, і ми зможемо довести ситуацію до нормальної співпраці і співіснування.
Дякую за розмову.
Юрій Банахевич, Варшава
Фото надано міністерством юстиції Польщі (ministerstwo Sprawiedliwości Polski)