Про це повідомило Reform.news, передає Укрінформ.

Згідно з інформацією правозахисного центру «Вясна», з них 142 особи досі залишаються за ґратами.

Зазначається, що кримінальне переслідування пов'язане з передачею інформації про переміщення російської військової техніки територією Білорусі, донатами, диверсіями на залізниці та участю в українських військових формуваннях.

Водночас правозахисники вважають, що кількість випадків кримінального переслідування може бути значно більшою.

За даними видання, найбільше людей - 222 особи - засудили за «сприяння екстремістській діяльності». Йдеться про передачу фото та відео переміщення російської військової техніки.

Ще 44 особи засудили за «зраду державі» у зв’язку з підтримкою України, а 17 іноземних громадян отримали вироки за «агентурну діяльність».

У справах про тероризм, зокрема диверсії на залізниці та авіабазі в Мачулищах, засудили 29 осіб. Ще 45 осіб отримали вироки за грошові перекази, які слідство кваліфікувало як фінансування терористичної діяльності або екстремістських формувань.

Однією з наймасовіших справ, пов’язаних із війною в Україні, стала «справа Гаюна».

Переслідування почалося після злому 5 лютого 2025 року моніторингового проєкту «Беларускі Гаюн», через який із 2022 року передавали відомості про переміщення російської військової техніки територією Білорусі.

Після того як особисті дані користувачів потрапили до силовиків, по всій країні почалися затримання.

Станом на 22 жовтня 2026 року правозахисникам відомий 141 фігурант цієї справи. 41 із них перебуває за ґратами. Нещодавно до 3,5 року колонії засудили 31-річного жителя Хойників Артура Сирокваша.

Ще одна категорія переслідуваних - «рейкові партизани», яких звинувачували в диверсіях на залізниці після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.

За даними «Вясни», за ґратами залишаються десятеро політв’язнів, затриманих у зв’язку з такими диверсіями.

Правозахисники повідомляють про застосування насильства та катувань під час затримання. Жоден «рейковий партизан» не був звільнений у межах помилування чи обміну.

Як повідомляв Укрінформ, у вересні самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав указ про помилування 15 засуджених.

Фото: pixabay