Про це повідомляє Reuters, передає Укрінформ.

На відміну від раніше виявлених подібних систем, диск з уламків навколо цього білого карлика складається з двох окремих кілець. Дослідники припускають, що їхня незвичайна структура могла сформуватися під впливом двох скелястих тіл, які пережили бурхливе перетворення зорі.

Білий карлик, названий J1328−1450, розташований у Чумацькому Шляху, приблизно за 1600 світлових років від Землі, у сузір'ї Діви. Його виявили за допомогою телескопа Very Large Telescope Європейської південної обсерваторії, розташованого в Чилі.

До цього відкриття астрономи виявили 21 білого карлика, оточеного планетарними уламками. Однак у всіх попередніх випадках спостерігали лише один диск, а не два окремі кільця.

«Це також підтверджує припущення, що скелясті планетні тіла можуть пережити перетворення зорі на білого карлика», — зазначив один з авторів дослідження, астроном Феліпе Лагос-Вільчес із Технічного університету імені Федеріко Санта-Марія в Чилі.

Маса білого карлика становить приблизно 47% маси Сонця, а його діаметр майже дорівнює діаметру Землі.

Уцілілі скелясті тіла можуть бути залишками більших планет, які зазнали значного руйнування. За словами Лагоса-Вільчеса, після перетворення зорі на червоного гіганта найближчі планети були поглинуті, а деякі віддаленіші об'єкти вижили.

«Планетна система не зникла повністю. Деякі скелясті тіла під дією гравітації перейшли на витягнуті орбіти, які наблизили їх до білого карлика», — пояснив астроном.

Об'єкти, що підійшли надто близько до зорі, були розірвані її гравітацією, а їхня речовина утворила диск із пилу та газу. Водночас два більші скелясті тіла, ймовірно, вціліли всередині нього. Їхня присутність може пояснювати утворення двох концентричних кілець навколо білого карлика.

За словами Лагоса-Вільчеса, у зовнішньому кільці значно менше магнію, ніж у внутрішньому. Це може свідчити про те, що кільця утворилися з різних початкових тіл або з різних шарів скелястого тіла.

Приблизно через 5 мільярдів років Сонце також перетвориться на червоного гіганта, а згодом — на білого карлика.

«Це матиме драматичні наслідки для внутрішньої частини Сонячної системи. Очікується, що Меркурій і Венера будуть поглинуті Сонцем, яке розширюватиметься. Водночас серед учених досі немає одностайної думки щодо того, чи спіткає така сама доля Землю. Зовнішні планети — Юпітер, Сатурн та інші віддаленіші тіла — матимуть значно більше шансів вижити», — зазначив астроном.

Після перетворення Сонця на білого карлика вцілілі залишки планет, супутники та астероїди також можуть наблизитися до нього настільки, що будуть розірвані його гравітаційними силами.

«Тому диск уламків, подібний до того, що оточує J1328−1450, може бути одним із можливих сценаріїв розвитку нашої власної планетної системи в далекому майбутньому», — підсумував Лагос-Вільчес.

Як повідомляв Укрінформ, група астрономів із Національної сонячної обсерваторії США (NSO) показали поверхню Сонця з безпрецедентною деталізацією.

Фото: amazon.fr