На Чернігівщині елітну картоплю оздоровлюють у пробірках
Про це кореспондентові Укрінформу розповів директор підприємства, заслужений працівник сільського господарства України, кандидат економічних наук Ігор Шкурко.
"Від різноманітних хвороб картопля з роками вироджується і втрачає потенціал своєї врожайності та якості. Щоб продавати незаражений насіннєвий матеріал, ми й ведемо насінництво від культури "in vitro". Для отримання такої культури співпрацюємо з Чернігівським інститутом сільськогосподарської мікробіології Національної академії аграрних наук", - почав знайомство з технологією "лікування" елітних сортів пан Шкурко.
З його слів, фахівці інституту щороку відбирають у Седневі бульби 3-4-х сортів, які візуально не мають ніяких вірусних захворювань. Потім у своїй лабораторії проводять цим картоплинам хіміо- та термотерапію і пророщують їх. Далі під мікроскопом відбирають верхівки паростків (вони вважаються безвірусними) і поміщають їх у живильне середовище. Коли матеріал проростає, його ділять на кілька частинок і розсаджують у 2-3 пробірки. В них ті живці знову ростуть, їх знову ділять, розсаджують і так цілий рік. Восени розмножені таким чином паростки передаються фахівцям "Чернігіеліткартоплі", і ті вже продовжують цю роботу в своїй біотехнологічній лабораторії. З одного штатива з десятьма пробірками через 7 місяців вирощується до 500 рослин.
"Цей процес закінчується тим, що приблизно 1 квітня ми витягуємо з пробірок ці ростки й висаджуємо у гідропонну теплицю. Оскільки в неї поміщається лише 4,5 тисячі рослин (а ми вирощуємо їх до 25 тисяч), то решту садимо в ґрунтові теплиці. У гідропонній між двома шарами плівки рухається розчин із поживними речовинами (його готують наші лаборанти), і в кореневій павутині зав’язуються маленькі бульбочки. На відміну від ґрунтових теплиць, де з одного куща ми отримуємо по кілька мінібульб, у гідропонній їх може бути більше 35-ти. В цій теплиці картопля росте до 15 липня і лише один сезон. Зібраний там врожай ми зберігаємо, ізолюючи кожен шар бульбочок прожареним річковим піском. На наступний рік вручну висаджуємо їх у поле. Потім викопуємо й знову садимо, захищаючи від ризиків сучасними засобами захисту рослин. І так 4 роки - аж доки ті бульби не стануть справжньою елітою", - описав процес директор.
Його заступник з наукової роботи Геннадій Гайструк додав, що завдяки такій постійній копіткій роботі компанія має можливість постачати на ринок абсолютно чистий і здоровий насіннєвий матеріал. На відміну від європейського, він стійкіший до вітчизняних вірусів та хвороб і не так швидко вироджується. Та й в процесі селекції фахівцями ведеться серйозна робота з відбракування нестійких до вірусів гібридів.
"Наші сорти нічим не поступаються голландським і достойно конкурують із європейськими на ринку", - констатував пан Гайструк.
За його словами, до числа популярних, особливо серед дачників-городників, належать крупнобульбовий і відносно посухостійкий сорт "Сувенір чернігівський" - його науковці оздоровлюють постійно. Також попит мають "Ажур", "Карат", "Сенатор", "Панянка", "Нагорода"... Останній дає такі крупні плоди, що їх вегетацію доводиться припиняти дочасно - інакше на насіння їх ніхто не купить. Торік врожай "Нагороди" седнівські картоплярі збирали в середині липня.
Фото: Наталія Потапчук та НВО "Чернігівеліткартопля"
