Як правильно велоподорожувати: даємо поради початківцям

Киянин Владислав Федосєєв активно подорожує на велосипеді, бере участь у марафонах та перегонах вже кілька років поспіль. Почалося все з простої поїздки двох друзів до Білої Церкви, після якої хлопці зрозуміли, що хочуть їздити й надалі.

Відстані щоразу збільшувались. Не забарились з новими знайомствами, знайшли однодумців, згодом відкрили для себе сертифіковані французькі марафони з обмеженням по часу – бревети і стали офіційними рандоннерами – учасниками таких перегонів (такі змагання проводяться не тільки у Франції, а й в Україні та інших країнах світу).

Нещодавно Владислав поставив особистий рекорд – подолав марафон довжиною в 600 кілометрів. Велоспорт, а тим більше – подорожі на велосипеді – це суцільна користь для здоров’я душевного і тілесного, а емоції, враження, спогади – неоціненні. Владислав розповів нам, як стати одним із тих, хто у складі яскравої колони щовихідних крутить педалі – подалі за спекотне місто.

ЧОМУ НЕ МАШИНА: ПЕРЕВАГИ ПОДОРОЖЕЙ НА ВЕЛІ

Владислав їздить містами Центральної й Західної України. Зізнається, що часто бачить навколо лиш поля й випробовує колеса старим, розбитим асфальтом. Карпати Владиславу прийшлись до смаку. Дороги чудові, повага й уважність від водіїв дивують. Біля води неймовірно красиві пейзажі, маршрути вздовж річок або повз озера – найзатишніші та розслабляють найбільше. Всюди краса, хоч і різка зміна температури й клімату. «А після туману та холоду, переїжджаючи через тунель, потрапляєш у залиті сонцем гори з дощиком – у неповторну атмосферу", – ділиться враженнями велосипедист. І вона варта випробувань, що чигають на веломандрівника у дорозі. У 2019 році чоловік здійснив свою мрію – проїхав аж до Румунії неймовірно небезпечною, унікальною та «фігурною» трасою Трансфагараш. «Це було найпрекрасніше з усього, що сталось зі мною у велосипедній історії», – згадує Владислав Федосєєв.

Машина – засіб пересування з точки А в точку Б, а філософія велосипеда – в самому процесі. Це – своя культура, спільнота, особливий фізичний розвиток. «Для мене подорож є якоюсь мірою медитацією: чим більше «катосиш», тим більше поглиблюєшся в цей світ і більше його розумієш», – ділиться Владислав.

Велосипед – це настільки багатогранна річ, що кожен знайде у цьому спорті своє призначення і напрямок для самореалізації, вважає Владислав. «Для мене особисто це в першу чергу засіб повного релаксу та абстрагування від всього негативу, що так чи інакше накопичується в житті. На велосипеді ти залежиш хіба від себе та своїх можливостей, куди тобі їхати – вирішуєш тільки ти сам. Ставиш собі фініш чи точку, якої треба досягти. І чим кращий інструмент, тим вищі цілі можна ставити», – каже Владислав. 

ПОРАДИ НОВАЧКАМ: НЕ ЕКОНОМИМО НА ОКУЛЯРАХ І МЕДИКАМЕНТАХ

«Новачку головне почати, а потім воно саме все прийде», – жартує Владислав. Радить не ігнорувати класичний набір безпеки: шолом, передні й задні ліхтарі, а також ремонтний набір: латки для заклеювання камер, клей, спеціальні лопатки для знімання покришок і насос.

Шолом – обов'язкова річ, як ремінь безпеки в машині, хоч ви виїхали на 10 хвилин, хоч на 10 годин. Таке має бути залізне правило: "натягнув шолом, а потім сів на вело". Може, пощастить, і всю велосипедну «кар’єру» шолом дарма прикрашатиме голову, але як трапиться біда – він порятує життя. «Під температурою й тиском шоломи роблять твердими та легкими. Шолом – річ індивідуальна й іноді треба перебрати купу брендів, поки знайдеш те, що підійде», – пояснює наш експерт. Під різні види велоспорту існують різні шоломи, у одних задача бути дуже міцними і захищати всю голову, а деякі мають бути повністю аеродинамічними, легкими. Але важливо, щоб у шоломі була вентиляція – отвори спереду та по боках забезпечать постійну циркуляцію повітря, наголошує велосипедист.

Для очей теж потрібен захист, тому краще мати окуляри навіть дешеві, аніж ніяких. Наприклад, бюджетним варіантом (від 70 гривень) будуть спортивні окуляри з пластмаси, із захистом очей від ультрафіолету. Якісні й надійні роблять з полікарбонату, вони мають бути гнучкими й протиударними, захищати від надмірного впливу сонячних променів, але коштувати можуть дещо дорожче. «Скидається на те, що окуляри для велосипедиста ще важливіші за шолом, бо якщо в око щось потрапить і ви їх заплющите рефлекторно, то вистачить кількох секунд, щоб сталася аварія», – говорить він. Владислава окуляри рятували не раз – в очі залітали комахи і всіляке сміття типу дрібних камінців, тому він особливо радить не заощаджувати на безпеці. Корисними будуть і спеціальні рукавиці, що захищатимуть шкіру рук від пересихань та тертя. Є гірські з пальцями, щільні й міцні, а є шосейні – легенькі, без пальчиків, руку захищають від натирання.

Невелика подорож – поняття відносне. Для когось це 1000 кілометрів, а для іншого – 10 км заввиграшки. Відповідно і збори можуть бути різними. Хтось у довгий 1000-кілометровий пробіг бере лише нагрудну сумку-«бананку», а дехто й у денну поїздку вантажить намети і кухню з їжею. «Що з собою брати, залежить від мети поїздки», – каже спортсмен. Обов’язкова річ, коли рушаєш у далекі подорожі – лише аптечка. Можна обійтися стандартним набором для авто, що продається в усіх аптеках, а можна зібрати самому. Головне, пам’ятати, що медикаменти повинні бути в таких герметичних упаковках, що не розіллються й не розсиплються в дорозі, займуть мінімум місця. Із засобів для зупинення кровотечі мають бути стерильні бинти, джгут, бактерицидні пластирі, з антисептичних засобів – розчин йоду, що продається в зручних олівцях, також незамінними є знеболюючі та серцеві засоби. 

Для комфортних зборів і пересування з вантажем – для любителів велоподорожей вже все продумано. Є такі собі байкпакінги – сумки, які вішаються безпосередньо на велосипед і швидко знімаються, їхні вага – мінімальна, всі речі легкі, везти їх зручно, бо немає нічого зайвого, а чим менше взяв – тим краще, пояснює Владислав. А в русі дуже важливо, щоб нічого не теліпалося і не заважало.

ОБИРАЄМО ЗАЛІЗНОГО ДРУГА

Велосипеди, як і одяг, є суто класичні. Від них відгалужуються десятки різновидів, що здатні заплутати недосвідченого покупця.

Головне, вважає наш експерт, не купувати найдешевші (до $500), бо будеш більше страждати, ніж їздити. Зазвичай вони важкі, низької якості з поганим накатом (інерційна швидкість). Тут усе від металу залежить. Алюмінієві краще придивлятися, коли вже певний досвід є: з цього металу роблять як найдешевші велосипеди, так і дорогі, від виду сплаву й технології обробки металу залежить поведінка такої покупки в роботі.

Найдешевші та найважчі роблять з водопровідної сталі, каже Владислав, для серйозної справи вони не годяться. А от хром-молібденова – досить дорога, легка і корозії не піддається. «Найдорожчий метал для велосипедів – титан, вічний метал, інертний до всього, міцний і легкий, але ціна… краще непогану машину купити. Тому титан – для естетів», – міркує спортсмен.

А найпоширеніший матеріал для хороших велосипедів – карбон, він легкий і найкраще піддається ремонту. От його і шукайте для початку.

Колеса, до слова, іноді можуть коштувати, як увесь велосипед. Тобто професійні велосипедисти купують вело, а тоді окремо – хороші колеса, якщо хочуть справді надійний та швидкий велосипед.

Велотуризм не закривається на зимові канікули – кататися можна весь сезон. Взимку можна поїхати навіть у Карпати (звісно, краще на спеціальних велосипедах). Для снігу й піску, гірських поїздок по камінню треба обирати fatbike (фетбайки) – велосипеди з покришками товщиною майже як у мотоциклів. Такі велосипеди не буксують і їдуть так само, як сноуборд чи лижі, залишаючи своїми широкими колесами лижню. Єдиний недолік – незручна посадка, велосипедист має ширше розставляти ноги, від чого сильно втомлюється.

Улюбленець Владислава – «фікс» або фіксований велосипед, у якого є лише одна швидкість, немає гальм, він рухається тільки тоді, коли ти крутиш педалі вперед або ж назад. Це найкращий варіант для швидкої їзди по місту і там, де є рівний асфальт. Фікси насамперед відрізняються своєю простотою, в них менше деталей і їздити без будь-якої підготовки може будь-хто. Обслуговування теж мінімальне – ламатися в простій конструкції нема чому. Це єдиний велосипед, з яким велосипедист стає, можна сказати, одним цілим, єдиною системою. «Це не просто алюміній і вуглецева тканина, об’єднані у велосипед, це частинка моєї душі, що дарує відчуття польоту та свободи без швидкостей і гальм. Крутиш і їдеш, а не крутиш – стоїш на місці. Зручна посадка дозволяє їхати довго та швидко, – описує переваги веломашини Владислав. Через відсутність перемикачів швидкостей та гальм ти їдеш і просто відключаєшся від реальності, не треба думати, на якій передачі їхати під гору чи про каденс (число повних обертів педалей за хвилину), на якому краще тримати темп. Хто пізнав суть «фікса», той його ні на що не поміняє, – зізнається Владислав.

ЛЕГКО, ДЕШЕВО І ЗІРКИ ВИДНО

Велоподорожі можуть бути дуже бюджетними або дуже легкими. Хтось обере волоцюгою об’їхати весь світ, а дехто любить у готелях ночувати, харчуватись у ресторанах. Їжу та воду можна везти з дому, але це тільки збільшить навантаження та кількість сумок. Припустимо, хочеться дешевше і ми їх беремо. Не потрібно буде витрачати гроші на транспорт, все спорядження також під рукою, лишається заздалегідь знайти зручний хостел чи місце для намету.

«Здається, що коли маєш свій намет над головою, то поїздка буде геть дешевою. Але насправді всі ці похідні атрибути настільки дорогі, що іноді є сенс ночувати в готелях, аніж витрачатися на намети, каремати і спальники», – міркує Владислав. Тобто залежить від частоти таких виїздів – якщо ночівлі трапляються рідко, то й не варто тягти за собою все туристичне начиння. Хоча, на щастя, вже придумані спеціальні турінгові велосипеди, обладнані багажниками для речей, що дозволяє бути в дорозі навіть кілька місяців. Турінг – це велоподорожі за місто чи по країні, поїздки на тисячі кілометрів, інколи по місцях, де люди й не ходять. Тож у такі подорожі треба мати цілий набір речей на своїх двох колесах.

Є ще одна опція: гамак. Безперечно, приємно вночі лежати і бачити зірки, а вдень гойдатись і насолоджуватися природою. Мати гамак у поїздках на природу зручно: вас нічого не вкусить знизу, не лежатимете на холодному і все, що потрібно, аби влаштуватися – лише два дерева. Райська насолода, а не відпочинок! Мабуть, саме так і уявляє собі кінець довгої велоподорожі новачок. «Але знайте: вас кусатиме все, що вміє літати. Та й не так воно зручно у гамаку, як здається: під голову обов'язково треба щось підкласти, а зверху – накритися легкою ковдрою, – пояснює Владислав.

ВЕЛОТУРИЗМ: ШКОДА З ТРАВМАМИ ЧИ КОРИСТЬ ІЗ НАСОЛОДОЮ?

Будь який спорт – складна справа, особливо, якщо займатися професійно й не здаватися, продовжувати їхати, хоча іноді дуже хочеться зійти з дистанції. Велосипедний спорт, як, мабуть, і будь-який інший – це загартування характеру й духу. Якщо дотримуватись простих правил безпеки – користь здоров’ю беззаперечна від велоперегонів, вважає Владислав.

Коліна, наприклад, від поїздок на велосипеді страждають не дуже, хоч сторонньому оку здається інакше. Вони більше навантажуються при бігу та важкоатлетичних навантаженнях, каже Владислав. «Коли холодно, можуть оніміти руки, в спеку можеш випити за день до 10 літрів води і стане зле, а якщо їхав по розбитих дорогах, то додому доберешся з відбитими сідницями, синцями на руках, ще й болітиме шия. Тож після подорожі інколи треба виділити кілька днів на відновлення, – зізнається наш експерт. – Головне – правильно харчуватись у процесі й пити багато води». Їжа у коротких подорожах підійде будь-яка – часто велосипедисти перебиваються тим, що знаходять у магазинчиках і на автозаправках у дорозі. «Але на марафонах солодкою водою і морозивом уже не обійдешся. Після тривалих фізичних навантажень часто потрібне швидке відновлення енергетичних ресурсів організму, й тоді на допомогу приходить глюкоза, яка міститься в солодощах, а якщо у плані – гонка чи бревет, то правильно харчуватися треба починати за декілька днів і брати з собою спеціальну спортивну їжу. До раціону мають входити білки, мінерали, антиоксиданти, вітаміни. Риба, птиця, м’ясо, сир, молоко, вівсяна каша містять вітамін В, завдяки якому організм отримає більше енергії для мозку, м’язів, серця та зможе долати великі дистанції. Корисними будуть овочі, фрукти та сухофрукти, а от смажені продукти, енергетики – варто вилучити з раціону.

«Головне – пити багато чистої води нейтральної температури та слухати організм, він сам знає, що йому треба, – каже Владислав.

Перегони – це те, до чого рано чи пізно дозріває кожен затятий велосипедист. І те, що деяких примушує дуже стресувати. І тут Владислав радить керуватися перш за все здоровим глуздом, щоб не втратити оте саме відчуття «медитації», насолоди від їзди, заради якої, власне, колись і придбав своє перше вело.

«Головне – не сподіватися, що виграєш, треба розуміти свої сили, можливості й організм, найприємнішим має бути сам процес, – пояснює велосипедист. – Хоч буває, їдеш і думаєш: «Як би то не вмерти!»». Якось на перегонах на дистанції 90 км його схопили сильні судоми, що тривали аж до самого фінішу. Ще та насолода! Бували й моменти, коли організм просто «вимикався». «На бреветах стабільно засинаю за кермом велосипеда, можу заснути і проїхати метрів 50, бо тіло настільки вже звикло керувати, що не треба й контролювати його, – зізнається бувалий велосипедист. – Організм і м’язова пам’ять самі все зроблять за тебе, але ж може збити машина, поки спиш».

З досвіду та подорожей народився проєкт «Gravel Dog». Це – групові заїзди, що організовує Владислав. «Часто люди просто не знають, де знайти компанію і куди їздити, – з жалем каже Владислав. – Тому й створив команду, де раді всім і є можливість разом їздити, знайомитись». Взимку завдяки таким заїздам багато учасників підтягнули фізичну підготовку, і на початку активного сезону вже були навчені, тож на перегонах почувалися чудово. «З часом учасники клубу «Gravel Dog» стали маленькою родиною, наша ідея проста: кататися й насолоджуватися», – розповідає Владислав. Як натхненник, він старається прививати новачкам культуру й естетику велосипеда, спорту, навчати, ділитись досвідом, всіляко допомагати. Зрештою, чим більше людей на велосипедах, тим чистіше середовище і здоровіше наше оточення.

Юлія Топчій, Київ

Фото з відкритих джерел