Навчатися і працювати: 10 питань про дуальну освіту
Після напруженого періоду підготовки і складання ЗНО випускниками, після зарахування на навчання – у свіжоспечених студентів настає відповідальна пора опанування азів майбутньої професії. Як зробити так, щоб не потрапити до числа тих випускників, які працюють не за фахом? Адже за даними аналітичного центру кадрового порталу hh.ua | grc, презентованими нещодавно, після випуску з університетів таких нараховується близько 44%, і ще 29% працюють за фахом, лише частково пов'язаним з отриманою спеціальністю. Як взагалі вижити студенту, коли замала навіть підвищена стипендія і в батьків просити гроші незручно? Помічною в усіх сенсах може стати дуальна освіта. Зараз ми детально розповімо, чим вона буде корисна і як то – вчитися «дуально».
ВЛАСНИЙ «РЕЦЕПТ» НАВЧАННЯ НА ПРАКТИЦІ
Найперше: не варто плутати дуальну освіту з дистанційною і заочною формами. Це й не звичне поєднання навчання з будь-якою роботою заради заробітку. Дуальна освіта – форма денного навчання, яке поєднується із закріпленням теоретичних знань на робочому місці студента на підприємстві чи в установі, де він працює за трудовим договором. Коли у виробничому процесі студента навчають, ще й платять за це – такого не буває, скажете ви. Буває, і не лише у Німеччині, де понад півстоліття тому почали впроваджувати такі нові підходи у навчанні.
Ми зібрали запитання, які найбільш цікавлять студентів, їхніх батьків та потенційних партнерів від бізнесу в сфері надання дуальної освіти. Допомогли розібратися в усіх тонкощах української дуальної освіти експерти – гендиректор директорату фахової передвищої, вищої освіти і освіти дорослих МОН Олег Шаров, керівник відділу професійного навчання Управління оцінки, навчання та розвитку МХП Олена Азєєва та голова ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.
ЩО Ж ТО ЗА ОСОБЛИВА ОСВІТА?
Дуальна – буквально у перекладі значить «подвійна». Це коли в процесі навчання близько 50% практики. І не формальної, як часто буває з виробничою практикою на старших курсах. Свого часу дуальна освіта прийшла у німецькі університети саме щоб перемогти проходження стажувань для «галочки» і подолати прірву між теорією на лекціях та реаліями професій. Бо навіть у 1960-х роках на батьківщині дуальної освіти – у Німеччині – зрозуміли, що навчальні програми не встигають за прогресом. Коли здобуваєш освіту «по-дуальному», вже не треба тікати з лекцій, домовлятися з викладачами правдами й неправдами, щоб підробляти. У тебе будуть гнучкий спеціальний графік і можливість порівняти інформацію у підручниках з тим, що показують біля умовного верстата. Якщо згадати, що багато українських технарів закінчують виші, в очі не бачивши сучасного обладнання (а лиш прикручене ще за царя Омелька на стенді), то варіант вчитися дуально виглядає дуже привабливо.
ЯК І ДЕ МОЖНА ЗДОБУВАТИ ДУАЛЬНУ ОСВІТУ?
Експеримент по дуальній освіті в Україні запустили наприкінці 2019 року. Тоді долучилися 44 заклади, зокрема, 28 закладів вищої освіти та 16 закладів фахової передвищої освіти. Відтоді приєдналися до експерименту ще декілька. У вересні Міністерство освіти і науки планує видати наказ про розширення експерименту.
Якщо студенту цікаво, чи входить його заклад до числа першопрохідців дуальної освіти в Україні, йому варто пошукати інформацію на сайті «альма матер» чи поцікавитися в деканаті. Із першого курсу навчатися та працювати одночасно пропонував у такому форматі у 2019 році, наприклад, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (спеціальність «Фінанси, банківська справа та страхування»). Нинішнього року в цьому виші йшлося про особливості працевлаштування за форматом дуальної освіти на магістерському рівні (спеціальність «Облік і оподаткування»).
Підготовка фахівців за такою формою освіти відбувається і для «білих комірців» державного сектору. Так, майже рік триває програма підготовки державних службовців для податкової служби України за дуальною формою навчання в Університеті Державної фіскальної служби. На рівні магістратури закладів вищої освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації цей проєкт стартував минулого навчального року за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internatinale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та у співробітництві з Київської школою економіки. Освітньо-професійна програма «Фіскальне адміністрування» з наступного навчального року буде розширена, бо партнер і роботодавець вищого навчального закладу – Головне управління ДПС України в місті Києві, зацікавлений у подальшій співпраці.
«Та загалом у великих містах, містах-мільйонниках дуальна освіта поки не набирає великого розмаху. Ця система однозначно ефективна там, де є у молоді серйозні труднощі в пошуку роботи, не у столиці чи у великих університетських центрах», – каже Олег Шаров.
Благодатний ґрунт для запровадження дуальної освіти – це галузі, де існує системна проблема нестачі кваліфікованих працівників та службовців. Тож зрозуміло, чому найчастіше готувати для себе працівників за дуальною формою навчання беруться сільськогосподарські компанії та підприємства. За другий рік проведення експерименту на 2-е місце за цією формою навчання може вийти ІТ-сфера, прогнозує експерт. Але дуальна форма здобуття освіти геть не придатна для підготовки майбутніх лікарів: поки вони не стали лікарями, лікувати не мають права.
НАВІЩО ЦЕ РОБОТОДАВЦЯМ?
Федерація роботодавців України порушила тему дуальної освіти ще кілька років тому, говорить її очільник Дмитро Олійник. «Через неї пришвидшується процес адаптації теоретичних знань, які вкрай необхідні молодій людині, – пояснює він. – Вона звикає до роботи в колективі, до робочого місця взагалі». Був період, коли роботодавець і вища, професійно-технічна освіта були дуже далекі одне від одного, каже Олійник. А система дуальної освіти наближає усіх до розуміння, якої кваліфікації, яких знань потребує конкретно цей роботодавець від працівника. Під ці потреби підтягується (хоч і не одразу) навчальна програма. А в результаті шлях студента до майбутньої професії, час реальної підготовки фахівця скорочується.
«Ми впевнені, що це дасть ефект. Більшість студентів будуть лишатися на своїх робочих місцях (на які привела дуальна освіта – ред.), у нас в цьому немає сумнівів», – каже пан Дмитро. Бо ж часто-густо трапляється – приходить молодий спеціаліст на першу роботу і його треба перенавчати…
«Під час працевлаштування випускників навчальних закладів ми зіштовхнулись з різним рівнем знань і вмінь молодих фахівців. І зазвичай їхня кваліфікація не відповідає сучасним вимогам бізнесу, – підтверджує Олена Азєєва, керівник відділу професійного навчання МХП. – Виникає проблема перенавчання випускників уже на підприємствах, додатково витрачаються ресурси. Тому ми зацікавлені в тому, щоб студенти отримували необхідну кваліфікацію під час навчання і після випуску могли приступати до самостійної роботи в найкоротші терміни».
З ЯКОГО КУРСУ МОЖНА ПОЧИНАТИ?
Теоретично здобувачами дуальної освіти можуть бути студенти від початку навчання, каже Олег Шаров. Хоча для 1-го курсу це достатньо складно: поєднувати навчання і роботу, коли фахових теоретичних знань іще бракує. Усе залежить від умов кожного конкретного проєкту співпраці у форматі дуальної освіти навчального закладу і партнера-компанії чи підприємства.
У 2019 році, коли запускали експеримент, кожний заклад мав можливість написати свої правила надання дуальної освіти, аби лиш відповідали закону «Про вищу освіту» і Концепції розвитку здобуття вищої, фахової передвищої освіти за дуальної форми.
Вищезгадана програма в Університеті Державної фіскальної служби, наприклад, працює лише для магістрів, адже принаймні зараз, виходячи з законодавчих обмежень, встановлених Законом України «Про державну службу», працевлаштування на державну службу можливе лише за наявності освіти не нижче бакалавра. Але для більшості інших професій та спеціальностей це обмеження не діє.
А ЦЯ СПІВПРАЦЯ З ПІДПРИЄМСТВАМИ – ОФІЦІЙНА?
Ще й як! «Це дуже серйозні й відповідальні договірні відносини. Можливо, вони десь є фактором певного гальмування впровадження дуальної форми, але Міністерство освіти і науки не зацікавлене в імітації», – каже Олег Шаров.
«Процес організовується відповідно до чинного законодавства. Підприємства спочатку укладають двосторонні договори з навчальними закладами про співробітництво в рамках дуальної освіти, а потім тристоронні договори зі студентами», – розповідає Олена Азєєва, керівник відділу професійного навчання МХП.
Зазвичай у строковому договорі зі студентом ідеться про надання робочого місця, грошову винагороду, закріплення наставника. Як тільки документ підписано, на студента починають розповсюджуватися ті ж самі умови праці, що й на всіх працівників підприємства, включно з бенефітами та правилами трудового розпорядку, пояснює Олена Азєєва. «На виробництві студент може перебувати у середньому половину навчального часу, а то й трохи більше – до 5-6 місяців упродовж навчального року, – каже вона. – Вчиться у цей період паралельно дистанційно». Його курирують одночасно викладачі навчального закладу і підприємства-партнера.
СКІЛЬКИ ПЛАТЯТЬ СТУДЕНТУ ДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ?
«Питання вирішується в індивідуальному порядку між роботодавцем і працівником», – коментує Олег Шаров. МОН на цей аспект ніяк не впливає. «Час практичного навчання студентів на підприємствах обов'язково оплачується, – акцентує Олена Азєєва. – Але немає стандартних підходів. Для кожного окремого підприємства МХП існує свій алгоритм, який залежить від багатьох факторів: умови та графіки роботи, посади чи професії, на які приймаються здобувачі освіти тощо». Головне – дотримання умов Кодексу закону про працю, і грошова винагорода не може бути меншою встановленої мінімальної заробітної плати (сьогодні це 6 тисяч грн, з 1 грудня – 6500)».
За строковим трудовим договором (тимчасовим, на певний період) студент-дуальник, як і кожен працівник, який працює на таких умовах, має право на 2 календарні дні відпустки за місяць (і всього 24 має бути за рік). Якщо вони не використані – при звільненні нараховується грошова компенсація.
ЧИ ПІДПРИЄМСТВА ГОТОВІ ОПЛАЧУВАТИ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ-КОНТРАКТНИКІВ?
Принаймні, про це йшлося в аналітичному звіті МОН за перший рік пілотного проєкту: серед мотиваційних інструментів, які можуть бути реалізовані в межах співпраці з ЗВО зі студентами та підприємствами, самі роботодавці називали і оплату навчання своїх підопічних.
«Зазвичай компанії до цього не готові. Є поодинокі випадки, коли майбутні студенти працювали на підприємстві, яке долучилося до дуальної освіти, а потім прийшли туди навчатися, вступивши до вишу за контрактом. І тоді така оплата є», – розповідає Олег Шаров.
«Питання окремих бенефітів, зокрема – компенсація за навчання контрактників, вирішуються індивідуально, виходячи з того, наскільки вмотивований, залучений і здібний молодий фахівець, що хоче продовжувати з нами свій кар’єрний шлях», – каже Олена Азєєва. Але абсолютно усі можуть розраховувати (принаймні, в МХП) на ті ж базові соціальні умови праці, що й інші працівники. Це й корпоративна розвозка, і безкоштовні обіди та проживання, й участь у корпоративних заходах (тімбілдинг, спортивні змагання), запевняє керівник відділу професійного навчання.
ЯКИЙ ДОКУМЕНТ ОТРИМАЮТЬ ТІ, ХТО ПРОЙШОВ ДУАЛЬНУ ОСВІТУ?
«Це буде не окремий документ, а запис у додатку до диплому. Оскільки експеримент почався тільки 2019 року, то ще небагато випускників його мають», – каже Олег Шаров. За його словами, як на такий дипломний додаток про дуальну освіту будуть дивитися інші роботодавці, коли навчений іншими підприємцями фахівець буде міняти роботу, – нині спрогнозувати складно. Набутий досвід, за логікою, у подальшій кар’єрі має цінуватися. «Я впевнена, що це підвищуватиме рейтинг випускників, а також надаватиме переваги для працевлаштування. Адже серед вимог роботодавців до молодих фахівців часто ми чуємо, що потрібен досвід роботи за фахом», – говорить і Олена Азєєва.
ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ В РЕАЛЬНИХ УМОВАХ?
Певний досвід запровадження дуальної освіти вже має агроіндустріальний холдинг МХП. В програму включені насамперед ключові професії. Так навчають тут ветеринарів, інженерів АСКВ, біотехнологів, фахівців харчових технологій, слюсарів, електромонтерів тощо. На підприємства відбирають студентів коледжів та вузів 3-4-го курсів. Попередньо проводять співбесіди, беруть до уваги їхню успішність та участь у різних заходах, розповідає куратор напрямку Олена Азєєва. Так у 2020-2021 навчальному році уклали 33 тристоронні договори між підприємствами, навчальним закладом та студентом. 20 студентів техніків-електриків та 6 студентів техніків-механіків пройшли навчання на потужностях Вінницької птахофабрики; ще 5 студентів факультету ветеринарної медицини та 2 студенти біолого-технологічного факультету – на потужностях Старинської птахофабрики.
«Нещодавно вже долучили до проєкту Миронівську птахофабрику та Оріль-Лідер і на початок нового навчального року 2021/2022 вже уклали договір про співпрацю з Дніпровським державним аграрно-економічним університетом, Сумським національним аграрним університетом, Смілянським технологічним фаховим коледжем та розглядаємо можливість укласти ще з 5 навчальними закладами: Національним університетом біоресурсів та природокористування, Національним університетом харчових технологій, Одеським державним аграрним університетом, Вінницьким національним аграрним університетом та Вінницьким національним технічним університетом», – розповідає Олена Азєєва.
А ЦЕ ДОПОМОЖЕ ВИЖИТИ НА РИНКУ ПРАЦІ?
Так, ідея саме така – підвищити конкурентоздатність випускника з дипломом на сучасному ринку праці. Україну, як невід’ємну від глобальних процесів, зачепив сучасний тренд «Навчання протягом усього життя». Світ змінюється дуже швидко, потреби ринку в праці теж – і людина має вдосконалювати свою кваліфікацію, навички за багатьма параметрами протягом всього життя, – пояснює Дмитро Олійник, голова ради Федерації роботодавців України. – Ми як роботодавці, розуміючи цей тренд, якраз і виставляємо відповідні вимоги (до освітньої програми – ред.) і під час формування держзамовлення, і під час комунікування з вишами. А більшість роботодавців, гадаю, так чи інакше співпрацюють з конкретними вишами, одним чи навіть кількома».
Якщо неможливо співпрацювати поки що на засадах дуальної освіти – реалізують, наприклад, спільно з профільними факультетами переоснащення лабораторій для практичних занять. «Навіть оплачують підручники. І таким чином знання, що надають виші, наближаються до знань, потрібних від працівника роботодавцю. Вимальовується єдиний стандарт, потрібний нам», – розповідає голова ФРУ.
Валентина Кащенко, Київ
