Мешканка Тернопільщини за своє життя сплела майже 300 різдвяних дідухів
Про це вона розповіла кореспонденту Укрінформу.
«Плетінням дідухів займаюся десь років з 40. Я за фахом біолог, тривалий час працювала методистом у Тернопільському обласному еколого-натуралістичному центрі, то якраз там до кожних різдвяних свят вчила дітей, як самотужки виготовити такі оригінальні рукотворні витвори – символи Різдва. Знаю, що багато моїх вихованців настільки опанували це мистецтво, що у них до різдвяних свят вже роками знайомі замовляють сплести великого чи маленького дідуха», - каже Залужець.
Майстриня розповідає, що найголовніший елемент для виготовлення дідуха - сталевий чи дерев’яний стрижень з підставкою для колосся пшениці, жита, вівса, ячменю. Це – основа під декоративний сніп, оте «хлібне дерево», як іноді називають дідух.
«На верхівку цього стрижня прив’язую колосся однієї зернової культури, наприклад пшениці і формую так звану «голову», на яку, у середньому йде 200-300 колосків, але це, знову ж таки, залежить від розміру дідуха. Далі, добре закріпивши цю «голову» шнурком чи дротом, починаю обмотувати стрижень соломою або солом’яними косами. Тоді формую пучки з колосками. Кожен ярус має складатися з однієї зернової культури», - додає пані Марія.
У різні роки її дідухи демонструвалися на новорічно-різдвяних святах у Києві, Тернополі, бували навіть на туристичних виставках за кордоном, як яскраві, самобутні зразки ужиткового декоративного мистецтва. Один з таких дідухів, заввишки 3 метри, справжній велетень з колосся, й нині зберігається в Тернопільському обласному центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді.
Як повідомляло агентство, у Тернополі під час новорічно-різдвяних свят діє виставка дідухів, зимових композицій та шопок, на якій експонується понад 50 оригінальних виробів, що уособлюють традиції та духовні джерела вшанування Нового року та Різдва Христового.
Фото: Олег Снітовський
