Лікар назвала симптоми панічних атак та дала поради, як з ними боротися
Про це в коментарі кореспондентові Укрінформу розповіла терапевт 8-ї лікарні Першого територіального медичного об’єднання Львова Марта Заплатинська.
«В лікарнях почастішали звернення зі скаргами на психосоматику. Важливо на початках знати ознаки стресу, які призводять до панічних атак, і боротися з ними, допоки це не призвело до тяжких наслідків. Звичайній людині складно розрізнити стрес і панічні атаки. Якщо людина відчуває постійну тривогу, страх, дискомфорт – це означає, що потрібно задуматися над допомогою спеціаліста», - зазначила Заплатинська.
За словами лікарки, панічні атаки починаються з постійного переживання, страху, відбуваються зриви, оскільки не кожен може собою володіти. З фізичних показників – це часте серцебиття, задишка, болі в животі, навіть до нудоти, затерпання кінцівок, запаморочення, тремтіння, озноб або припливи жару, надмірне потовиділення.
Терапевт наголошує, що, коли людина отримує стрес, мозок випускає в роботу всі органи, і в організмі можуть бути найрізноманітніші прояви. Якщо людина має хвороби серця – це може призвести до дуже тривожних наслідків, як серцеві напади, інфаркт міокарду, аритмії, що загрожують життю. В людей, які мають астму, можуть посилюватися та стати частішими напади, які важко знімаються традиційними інгаляторами. Загострюються хвороби кишково-шлункового тракту – виразки, ерозії, гастрит.
«Щоб зняти стрес, є багато способів. По-перше, це наше дозвілля: хтось займається спортом, хтось музикою чи риболовлею, малює чи співає - це улюблена справа, яка діє як заспокійливе. Деколи це може бути навіть банальна прогулянка чи читання книги. По-друге - варто відпочити, вимкнути телевізор і телефон і просто поспати, бо недосипання є підсилювачем стресів. І важливо не боятися говорити про свої переживання з людьми, що поруч або фахівцями»», - радить Заплатинська.
Найчастіше наслідки стресу проявляються за тиждень-другий, і якщо людина відчуває, що не може справитися з ними самостійно, слід терміново звернутися до спеціалістів. Почати варто із сімейного лікаря, який може обстежити, визначити причину і скерувати до психолога чи психоаналітика.
