Ситуація на Покровському напрямку в контексті кількох тенденцій
Чому командування противника після захоплення міста Селидове тут же розпочало поспіхом наступ на Покровськ із півдня?
Отже, командування угрупування військ (УВ) противника “Центр” продовжує свої спроби пробитися до м.Покровськ із півдня, для чого залучила у повному складі 2-у загальновійськову армію (ЗВА) та цілий ряд “взаємодіючих” формувань – зі складу 41-ї ЗВА та 90-ї окремої танкової дивізії (тд).
На початку осені я писав, що цілком імовірно, свої активні дії на Курахівському напрямку (особливо в районі м.Селидове), командування противника, з великою долею ймовірності, в подальшому використає для спроби короткого, але потужного ривка у бік власне Покровського.
Про це свідчили дві речі:
► Перегрупування основних сил 41-ї ЗВА з Торецького напрямку, власне, на Покровський;
► Інтенсивне доукомплектування 2-ї та 41-ї ЗВА особовим складом та озброєнням і військовою технікою (ОВТ).
Тоді ще не було ясно, на якій власне ділянці противник спробує здійснити цей “ривок”. Я передбачав, що це буде десь ділянка від Миколаївки до Лозуватського. На той момент противник тільки-но закінчив важкі бої за Гродівку, спромігся пересікти р.Журавка й там, і в районі Миколаївки, створивши тактичні плацдарми. І я допустив, що в контексті подій на Торецькому напрямку противник здійснить спробу наростити зусилля по цьому напрямку та пробитися до Новоекономічного і Мирнограду й таким чином охопити м.Покровськ з півночі та північного сходу…
Як виявилось, я був не зовсім правий. Противник дійсно готував ривок до Покровська, але в іншому місці – південніше (воно ж – західніше м.Селидове), по загальній дирекції Селидове – Новотроїцьке.
Для здійснення цього “ривка”, командування противника, зразу після захоплення м.Селидове, почало у смузі дії 2-ї ЗВА різко нарощувати зусилля. Але не тільки там, а й у смузі дії 90-ї танкової дивізії, яка частиною своїх сил діяла (й продовжує діяти) на Курахівському напрямку.
Тобто, стало очевидно, що противник змістив свої головні зусилля з північного фасу (флангу) гіпотетичного охоплення району оборони в м.Покровськ на південний, чому об’єктивно посприяв його успіх в районі м.Селидове (я ще літом писав, що хід та зміст боїв “за Покровськ” буде значною мірою визначатися саме результатами боїв за м.Селидове, ну, власне, так воно й виходить).
Тому в цьому контексті варто подивитись, якими силами та засобами зараз противник намагається пробитися у Покровськ саме у смузі 2-ї ЗВА, 90-ї тд та частково 41-ї ЗВА.
Отже, обидва цих формування – об’єднання (2-а ЗВА) та з’єднання (90-а тд) діють на напрямку головного удару (нгу) своїми основними силами. А саме:
► 2-а загальновійськова армія (ЗВА) діє у складі 27-ї мотострілецької дивізії (мсд), яка оперує повним складом – тобто всіма трьома своїми мотострілецькими полками (мсп) – 506-й, 433-й та 589-й мсп, а також двох бригад, також майже у повному складі -15-ї та 30-ї окремих мотострілецьких бригад (омсбр). Їх підтримують арт-дивізіони 385-ї артилерійської бригади (абр) армійського підпорядкування.
► 90-а танкова дивізія (тд) діє, власне, на Покровському напряму, принаймні, двома своїми полками, з 5-и розгорнутих у її складі, – 239-м танковим полком (тп) та 228-м мотострілецьким полком (мсп). Час від часу, сюди ж “підключаються” окремі підрозділи – 6-го тп, 80-го тп та 428-го мсп, які в основному залучені на Курахівському напрямку. Дивізія має у своєму складі окремий самохідний артилерійський полк (сап) – 400-й сап, який також якоюсь частиною своїх підрозділів працює саме на Покровському напрямку.
Безпосередньо, південніше Покровська наступають 27-а мсд та 90-а тд противника, які ввели на цій ділянці у бій відповідно – 433-й мсп та 239-й тп.
На допоміжному напрямку, у смузі 41-ї ЗВА (це якраз там, де я помилково передбачав нгу противника, від Миколаївки до Лозуватського) діють на Покровському напрямку з її складу наступні сили та засоби:
● 35-а окрема мотострілецька бригада (омсбр),
● 74-ї омсбр,
● та якась не зовсім мені “зрозуміла” 137-а омсбр.
Окрім цього, є інформація про наявність у смузі дії 41-ї ЗВА противника пари батальйонів 61-ї окремої бригади морської піхоти (обр МП), зі складу “севернАГА флота” (що видається мені – вкрай сумнівним, бо в інформації про перебіг подій на цій ділянці вона промайнула лише тільки один раз), а також зведеної бригадної тактичної групи 201-ї військової бази (це з сонячного Таджикистану).
У складі 41-ї ЗВА є ще 55-а омсбр, але ця більше “розвернута” на Торецький напрямок, ніж на власне Покровський. Окрім цього, у складі 41-ї ЗВА закінчує формування 74-а мсд (ймовірно), й формується вона, очевидно, на базі якоїсь з її бригад (номер, ще потребує уточнення), тому, думаю, це й стало ОДНІЄЮ З ПРИЧИН, чому російське командування перенесло нгу саме у смугу 2-ї ЗВА, а не розпочало його у смузі 41-ї ЗВА.
Окрім вищеперерахованих сил і засобів, у смугах 2-ї, 41-ї ЗВА та 90-ї тд діє цілий “розсип” окремих полків та батальйонів (переважно, стрілецьких) з розряду “территориальных войск” та “мобілізаційного резерву”. У більшості випадків вони оперативно підпорядковані штабам “кадрових” бригад та дивізій і використовуються російським командуванням в якості “м’язової маси” у численних атакуючих\штурмових діях, або для утримання позицій на другорядних ділянках.
Тобто, власне, на Покровському напрямку командування УВ “Центр” противника залучило з 3-х загальновійськових армій (2-а, 41-а та 51-а ЗВА) та однієї окремої танкової дивізії (90-а тд) – одну ЗВА (2-а ЗВА) – повністю, другу (41-а ЗВА) – принаймні, половину й так само – половину окремої танкової дивізії (90-а тд).
Таким чином, з 3-х основних оперативно-тактичних напрямків цього угрупування (Торецький, Покровський та Курахівський), де діють його сили й засоби, на одному з них (Покровському) діє не менше ПОЛОВИНИ військ цього угрупування.
Тепер про поточну ситуацію.
Її головною ознакою якраз і є тактичний прорив російських військ південніше м.Покровськ, приблизно на ділянці між Новогродівкою та с.Зоря, зокрема:
► Передові підрозділи 433-го мсп (27-а мсд), 228-го мсп та 239-го тп (90-а тд), після захоплення м.Селидове, очевидно, продовжили розвивати свій тактичний успіх й достатньо швидко почали просуватись по обох берегах річки Солона, по загальній дирекції Селидове – Новотроїцьке.
► В свою чергу, інша частина сил 90-ї тд (428-й мсп, 6-й тп), після захоплення с.Вишневе (західніше м.Селидове) прорвала в тактичній зоні оборону ЗСУ в західному напрямку і почала розширювати увесь цей прорив противника по напрямках Вишневе – Українка та у бік с.Зоря.
На даний момент противник захопив с.Новотроїцьке та с.Шевченко (фактично, пробившись на ближні підступи до м.Покровськ з півдня), просунувся впритул до рубежу Лисівка – Даченське (охопивши район оборони ЗСУ у м.Покровськ з півдня та південного сходу). В цих діях активну участь, окрім підрозділів 27-ї мсд, бере й 30-а омсбр противника.
Одночасно, противник, очевидно, прагне забезпечити дії своїх військ південніше м.Покровськ із заходу, від можливих контратак ЗСУ – намагається вийти на рубіж Новотроїцьке – Українка. У цьому сенсі, його передовим підрозділам (90-а тд) вдалося просунутись західніше с.Пушкине та підійти до с.Новооленівка з півночі (від Новотроїцька).
В свою чергу, у смузі наступу 27-ї мсд 2-ї ЗВА противника, його передові підрозділи (589-й та 506-й мсп) провели кілька безуспішних атак в районі с.Миколаївка, прагнучи, очевидно, пробитися у бік с.Промінь та до південних околиць Мирнограда.
На допоміжному напрямку, у смузі 41-ї ЗВА противника, його передові підрозділи (скоріше за все, 74-а омсбр) здійснили кілька спроб обмежених у масштабі атакуючих дій по напрямках на Миролюбівку та Єлизаветівку (ймовірно, намагаючись пересікти р.Казений Торець на цій ділянці), які закінчились для противника безрезультатно.
На даний момент, ймовірно, для подальшого нарощування зусиль на нгу, противник найближчим часом введе у бій 15-у омсбр у проміжку між 27-ю мсд та 90-ю тд, що дасть можливість ущільнити йому бойові порядки 90-ї тд в районі Новотроїцького та по напрямку на с.Українка.
Декілька узагальнених оцінок.
Південніше Покровська противник, очевидно, має вагомий тактичний успіх, що суттєво ускладнює для ЗСУ організацію та ведення оборони у всьому районі м.Покровськ.
Як на мене, послідовність завдань, які командування противника загалом вирішує в оперативно-тактичному відношенні між Торецьком та Великою Новосілкою виглядає наступним чином – закінчення ліквідації нашого Курахівського виступу, захоплення району с.Велика Новосілка та Времіївка й лише потім – Покровськ. Можливо, друге та трете завдання противник спробує вирішити ОДНОЧАСНО.
Безпосередньо на Покровському напрямку прорив противника південніше міста та західніше м.Селидове відбувся приблизно 1-1,5 тижня тому, з того моменту темпи його просування знизились. Але, очевидно, він знаходиться дуже “недалеко” від того, аби досягнути своїх найближчих завдань в тактичній зоні (повністю вийти на рубіж Новотроїцьке – Українка й, навіть, спробувати “зачепитися” за південну околицю самого Покровська).
У цьому сенсі, рано чи пізно, все ж-таки варто очікувати “пожвавлення” противника й у смузі його 41-ї ЗВА, адже розпочинати, очевидно, важкі штурмові бої за сам Покровськ, попередньо не охопивши його з півночі та північного сходу – не саме краще рішення. Тому, Мирноград та Новоекономічне – під цілком реальною загрозою.
Й на завершення, один висновок (як певне допущення й відповідь на питання).
Чому командування противника після захоплення м.Селидове тут же розпочало поспіхом наступ на Покровськ із півдня, адже це мало би більший сенс, якби одночасно з цим противник розпочав би такі дії й північніше Покровська? На даний момент наші війська ведуть важкі оборонні (в тому числі ар’єргардні) бої по всьому периметру Курахівського виступу – в районі с.Зоря, Сонцівка, Шевченко, Дачне, самого Курахового, Успенівки, Сухих Ялів, південніше Розливу. Але із поступовим “стисканням” цього виступу та чи інша кількість українських військ вивільниться.
Скоріш за все, ЗСУ відійдуть на рубіж Українка – Андріївка – Розлив – Новоочеретувате. Протяжність ЛБЗ по цим напрямкам (Курахівський та Времіївський), об’єктивно, скоротиться. Відповідно, з’явиться певна можливість “десь й якось” ущільнитись, а то й щось “зарезервувати”.
Тому, я думаю, російське командування й поспішило активізуватися на Покровському напрямку, поки цьому сприяє ситуація на сусідніх напрямках, де ЗСУ вимушені обороняти достатньо розтягнуту ЛБЗ обмеженими силами та засобами.
Поспіх противника пояснюється бажанням “скористатися моментом”, поки система оборони ЗСУ на Покровському напрямку, на думку його командування, розтягнута та послаблена.
Костянтин Машовець, координатор групи «Інформаційний спротив»