Австрійське ТБ у сюжеті про мобілізацію українців використало 2 відеофейки

Кореспондент телеканалу ORF в Україні видав відео жорсткого затримання СБУ російського агента за вручення повістки

Один із провідних австрійських телеканалів ORF 2 (входить до суспільного телерадімовника ORF) поширив сюжет, в якому видав відео про затримання СБУ російського агента в Одесі за вручення повістки військовозобов’язаному із застосуванням сили.

В оприлюдненому 15 серпня сюжеті ZIB1 – головної інформаційної програми ORF – окремий новинний сегмент передачі був присвячений корупції в Україні. Він розпочинався з інформації про звільнення Президентом України обласних воєнкомів за підсумками перевірки військоматів. У ньому містився відзнятий кореспондентом ORF в Україні Крістіаном Вершютцем (Christian Wehrschütz) сюжет, у якому розповідається, зокрема, про проблеми з мобілізацією в країні.

"Ці українські відео користувачів є лише деякими прикладами того, що не всі чоловіки готові воювати за свою країну. Ухилення від мобілізації є джерелом для корупції", – говорить на початку сюжету цей багаторічний кореспондент в Україні, якому раніше СБУ забороняла в’їзд.

На доказ його слів про те, що "не всі чоловіки готові воювати за свою країну", в сюжеті демонструються два короткі відео з начебто силовим затриманням військовозобов’язаних працівниками військоматів.

У першому відео чоловіки у формі здійснюють жорстке затримання у парку чоловіка у цивільному.

У другому відео, поширеному в ТікТок з підписом "Ukraine Mobilization in University" ("Українська мобілізація в університеті"), чоловіки у форменому одязі та зі зброєю намагаються силою вивести молодого хлопця з будівлі.

Утім, обидва відео не мають жодного відношення до мобілізації в Україні.

Так, відео про "мобілізацію в українському університеті" є доволі відомим та вже давно розвінчаним фейком. Зокрема, про нього розповідав 2 травня 2023 року Центр протидії дезінформації при РНБО.

Як повідомляв центр, ворожі телеграм-канали почали поширювати відео з TikTok польського користувача із заголовком "Українська мобілізація в університетах", на якому нібито працівники ТЦК забирають студента просто під час навчання. Зазначалося, що насправді ж відео було зняте понад сім місяців тому на пункті пропуску "Шегині" на кордоні з Польщею. Про це свідчить, зокрема, і сюжет BBC News Україна про виїзд студентів за кордон. Студент не хотів залишати пункт пропуску, тому прикордонникам довелося його вивести силоміць.

Більш детально про цей випадок писала 15 травня і фактчекінгова команда VoxCheck. Зазначалося, що мова йде про інцидент 28 вересня 2022 року, коли через заборону перетнути український кордон студент обурився та відмовився покинути службове приміщення прикордонників та пункт пропуску.

Про цю конфліктну ситуацію у пункті пропуску на Львівщині повідомляли 29 вересня 2022 року й у самій Держприкордонслужбі. Там вказали на те, що 21-річний громадянин України уже вдев’яте намагався виїхати за кордон, а отримавши чергову відмову, почав обурюватися і відмовлявся покинути територію службового приміщення Держприкордонслужби та пункту пропуску загалом.

Щодо відео із начебто затриманням працівниками ТЦК військовозобов’язаного у парку, то там взагалі йдеться про затримання працівниками Служби безпеки України російського агента в Одесі. Відповідне відео було поширено українською спецслужбою на своєму каналі у YouTube 20 березня 2023 року.

У новині про затримання СБУ повідомила, що у ході спецоперації на Одещині було викрито чергового російського агента, яким виявився колишній правоохоронець, якого після початку повномасштабного вторгнення завербував кадровий співробітник ФСБ.

Як повідомляв Укрінформ, у вересні 2022 року посол України в Австрії Василь Химинець висловлював обурення з приводу репортажу про Ізюм кореспондента австрійського телерадіомовника ORF в Україні Крістана Вершютца, який спробував применшити воєнні злочини РФ.

Текст нижче додано 18 серпня як розвиток ситуації після публікації фактчеку (вранці 17 серпня).

На факт поширення в сюжеті ORF недостовірних відеоматеріалів із зображенням начебто примусової мобілізації в Україні звернули увагу також австрійські користувачі Twitter, зокрема, з фактчекінгової платформи Mimikama. У подальшому на основі цих повідомлень новину про використання кореспондентом ORF в Україні фейкових відео про мобілізацію оприлюднила 17 серпня одна з провідних газет Австрії Der Standard, а згодом також приватний новинний телеканал Pulse24. 

У своїй першій реакції австрійський суспільний мовник не поспішав спростовувати обвинувачення у поширенні недостовірних відеоматеріалів про мобілізацію в Україні. В оприлюдненій газетою Der Standard у четвер після обіду відповіді ORF йшлося про те, що ці відеоматеріали "були отримані з надійного джерела, яке заслуговує на довіру". При цьому на телеканалі заявляли, що "додаткове вивчення наразі не залишило жодних сумнівів в автентичності зображень або змісту ". А телеканалу Pulse24 голова редакційної ради ORF Дітер Борнеманн заявив, що телеканал "дуже уважно" поставився до цього й проведе перевірку джерел. При цьому, він вказав на те, що "з репортажами про війну складно, тому що дуже швидко обидві сторони викрикують пропаганду". 

Втім, пізніше ввечері у четвер головний телемовник Австрії визнав, що у сюжеті про мобілізацію в Україні були використані відеоматеріали, які "не відповідають змісту".

"Проведене ORF подальше вивчення та ще одна перевірка показали, що згадані відеоматеріали з України не відповідають змісту, переданому в "Zeit im Bild" від 16 серпня, про що ORF глибоко шкодує", – повідомив мовник на своїй сторінці у соцмережі X. 

Телеканал заявив, що зроблені помилки треба виправляти: "ORF зробить це в "Zeit im Bild" і, звичайно, виправить матеріал з відео про Україну".

Також такий коментар ORF було отримано у п’ятницю вранці Укрінформом. 

Наразі оприлюднений на платформі ORF сюжет про корупцію в Україні, де були використані недостовірні відеоролики про мобілізацію, недоступний:

У п’ятницю, 18 серпня, відреагував у соцмережі X й сам кореспондент ORF Крістіан Вершютц. Він заявив про першу за 23 роки роботи помилку, яка, втім, "не змінює достовірності сюжету". За його словами, використані відеоматеріали він не перевірив додатково, "оскільки вони надійшли з авторитетного джерела". 

 Василь Короткий, Відень