«Корупція» і «торгівля дітьми»: напрямки атак російської пропаганди на Олену Зеленську
З перших днів повномасштабного вторгнення Москва намагається підірвати стійкість українського суспільства і держави засобами пропаганди і дезінформації.
За цей час стратегія ворога змінилася. На початку великої війни Кремль сподівався переконати українців в тому, що російські війська – не окупанти, а «визволителі», але ці спроби з тріском провалилися. Тому ворог обрав іншу стратегію, спрямовану на роз’ятрювання суперечностей всередині України. Ключове завдання пропаганди – переконати українців, що їхній головний ворог знаходиться не у Москві, а у Києві. Вершиною цих спроб стала операція «Майдан-3», здійснена навесні 2024 року. Тоді російські спецслужби розгорнули агресивну пропагандистську кампанію, щоб підірвати легітимність Президента Володимира Зеленського, який буцімто «заборонив вибори» і перетворився на «узурпатора».
Але під приціл ворожої пропаганди потрапляє не лише Президент. Не менш агресивно Москва атакує Першу леді України Олену Зеленську, яка відіграє важливу роль у системі державних комунікацій як всередині країни, так і на міжнародному рівні. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки на запит і за підтримки Управління державної служби охорони України дослідив головні наративи ворожої пропаганди і проаналізував ключові інформаційні операції проти Першої леді України.
Наративи і методи пропаганди
Загалом, інформаційні операції проти Олени Зеленської є частиною комплексних зусиль російських спецслужб, спрямованих на дискредитацію України в очах Заходу, зокрема, в рамках операції Doppleganger. Кампанія з дискредитації Першої леді України була розгорнута в перші дні повномасштабного вторгнення і триває дотепер.
Головні теми інформаційних операцій проти Олени Зеленської збігаються з загальними метанаративами російської пропаганди, виявленим раніше Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки на основі власного наративного аналізу. В цьому випадку йдеться про корупцію, злочини проти дітей і зловживання міжнародною допомогою.
«У випадку Олени Зеленської російські пропагандисти не вигадували нічого нового, а просто адаптували свої методички під конкретну особу та специфіку її діяльності», – вважає Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
«Теми корупції і злочинів проти дітей є дуже тригерними як для української, так і для міжнародної аудиторії. Будь-які негативні повідомлення на цю тему потенційно викликають надзвичайно сильну емоційну реакцію, на що й розраховує пропаганда. Те саме стосується й зловживання міжнародною допомогою. Такі звинувачення можуть розлютити і українців, бо вони цієї допомоги потребують, і західних платників податків, які цю допомогу фактично фінансують. Таким чином російські служби намагаються бити у вразливі місця, очікуючи потрібної для себе реакції», - пояснює Максим Віхров, старший аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Крім того, російські спецслужби виходять зі специфіки діяльності Першої леді України. З початку повномасштабної війни Фундація Олени Зеленської активно допомагає дітям, а сама Олена Зеленська промотує допомогу Україні на міжнародній арені.
«Механіка пропаганди дуже проста. – розповідає Максим Віхров. - Наприклад, у вересні 2023 року Володимир Зеленський і Олена Зеленська перебували з офіційним візитом у Сполучених Штатах. В рамках цього візиту відбулося багато заходів, які висвітлювалися у медіа, і наскрізною темою була, звісно ж, допомога Україні. І тут же – у перших числах жовтня – по гарячих слідах російська пропаганда розгортає інформаційну операцію і поширює фейк, що під час цього візиту пані Зеленська нібито влаштувала собі розкішний шопінг у Нью-Йорку, придбавши прикрас Cartier аж на 1,1 мільйона доларів. Меседж для американців простий: мовляв, Зеленський вимагає у вас гроші, але вони йдуть не на оборону від Росії, а на коштовні покупки його дружини. Меседж для українців ще простіший: поки ви сидите під обстрілами і гинете на фронті, керівництво України розкошує на гроші Заходу. Ось така брутальна маніпуляція».
Як свідчить наративний аналіз, а також дані моніторингу за допомогою платформи на основі штучного інтелекту для оцінки інформації та впливу наративів Osavul, більшість інформаційних операцій з дискредитації Олени Зеленської здійснюються за типовим шаблоном. Як правило, фейк вкидається в інформаційний простір через іноземні джерела (або такі, що видають себе за іноземні), після чого синхронно поширюється через російські пропагандистські мережі, як на українську, так і на глобальну аудиторію. Г
«Хороша новина полягає в тому, що Росія настільки дискредитувала себе, що більше не може транслювати будь-які повідомлення напряму. Ніхто за межами РФ не сприймає серйозно будь-яку інформацію, озвучену російськими медіа або іншими джерелами. – пояснює Максим Віхров. – Гірша новина в тому, що Росія активно розбудовує систему інформаційних проксі, тобто джерел, які видають себе за незалежні і незаангажовані для того, щоб поширювати російські вкиди як на українську, так і на іноземну аудиторію. Це можуть бути як реальні, так і фейкові іноземні медіа, блогери та інші балакучі голови, які працюють в системі російської пропаганди».
Вілли, коштовності та елітні автомобілі
В рамках даного дослідження аналітики Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки виокремили ключові інформаційні операції Росії, спрямовані на дискредитацію Олени Зеленської, у період з березня 2022 по серпень 2024 року. Далі розглянемо деякі характерні приклади, які дають уявлення про те, як працює кремлівська машина брехні.
Як згадувалося раніше, на початку жовтня 2023 року російська пропаганда поширила фейк про те, що Олена Зеленська під час офіційного візиту до США нібито витратила у Нью-Йорку $1,1 млн на прикраси Cartier. Відповідно до фейкового повідомлення, про це стало відомо від експрацівниці бутика Cartier, котра буцімто була звільнена наступного дня після конфлікту з Оленою Зеленською і оприлюднила в Instagram деталі інциденту, а також фотографії чеків на згадану суму, нібито сплачених першою леді України.
Для того, щоб приховати російський слід, вкид був зроблений через цілком реальне нігерійське видання The Nation. Сторінка в Instagram, на якій було опубліковане фейкове свідчення «експрацівниці салону Cartier», була створена за декілька днів до вкиду, а дана особа виявилась студенткою з Санкт-Петербурга, яка не має жодного відношення до нью-йоркського салону.
У вересні-жовтні 2023 року на українську аудиторію вкид найактивніше поширювався через вебсторінки й телеграм-канали, котрі мімікрували під російські та українські. З 22 джерел 2 були ідентифіковані, як пов’язані з державою (РФ), 2 – як розповсюджувачі дезінформації. 8 з них, відповідно до даних платформи Osavul, були раніше залучені в інших інформаційних операціях російських спецслужб.
У грудні 2023 року російська пропаганда поширила фейк про те, що родина Зеленських придбала віллу в Німеччині, що належала Йозефу Геббельсу. Покупка нерухомості буцімто була зроблена через компанію «Film Heritage Inc.», котра належить Олені Зеленській.
Фейк був оснований на заяві нібито ексспівробітниці консалтингової компанії BIM на ім'я Сабіна Мелс, опублікованому на її Youtube-каналі, а також у твітер-акаунті, що вівся від імені згаданої особи. Цю заяву розтиражувала низка вебсайтів, зокрема, пропагандистський англомовний сайт The Intel Drop, нігерійське видання Independent та низка інших джерел.
У російськомовному сегменті в період з кінця грудня 2023 року та у перших числах січня 2024 цей вкид найбільш активно поширювався через російські пропагандистські телеграм-канали, зокрема й ті, що мімікрують під українські. 8 з них були ідентифіковані як пов'язані з державою (РФ), 18 – як розповсюджувачі дезінформації. 24 з них, відповідно до даних платформи Osavul, були раніше задіяні в інших інформаційних операціях.
«Всі операції, описані у нашому дослідженні, виконані досить шаблонно. – пояснює Максим Віхров. – Наприклад, відомий фейк про купівлю Зеленською люксового автомобіля Bugatti Tourbillon був зроблений через фейковий вебсайт Verite Cachee France, який позиціонує себе як французьке онлайн-видання. А особу «співробітника автосалону», який нібито викрив Зеленську, взагалі створили за допомоги штучного інтелекту, опублікувавши його «зізнання» у Instagram. З одного боку, все це виглядає дуже топорно і моментально викривається. Але з іншого боку, масовість таких вкидів може створювати негативний інформаційний фон не лише навколо Олени Зеленської, але й України загалом. Тому виявляти і викривати такі операції дуже важливою. Якщо цього не робити, російській пропаганді буде простіше брехати світові і самим українцям про те, що наша держава існує виключно для збагачення її керівництва».
Українські діти для західних педофілів
Ще агресивніше, ніж наратив про корупцію, російська пропаганда просуває наратив про те, що Фонд Олени Зеленської нібито причетний до тяжких злочинів проти українських дітей.
Наприклад, у листопаді 2023 року роспропаганда поширила фейк про те, що Фонд Олени Зеленської причетний до торгівлі дітьми – нібито сироти з України під приводом порятунку від війни переправляються на Захід, де потрапляють до «мереж педофілів». Стверджується, що одним із «педофілів», до яких нібито потрапили діти з України, був французький філософ Бернар-Анрі Леві, відомий своєю проукраїнською позицією.
Вкид був зроблений за типовим шаблоном. Початкове фейкове повідомлення з’явилося на англомовному сайті The Intel Drop, який систематично поширює антиукраїнські фейки під виглядом «розслідувань». В основі даного «розслідування» - зізнання особи, представленої як ексспівробітник (водій) Фонду Зеленської. На опублікованому відео людина з закритим обличчям говорить французькою мовою.
Синхронно вкид був поширений французькою мовою через сайт NetAfrique, який переважно фокусується на новинах Буркіна Фасо, але раніше також поширював фейк про те, що Олена Зеленська придбала коштовні прикраси Cartier.
За період з 5 по 30 листопада 2023 року вкид поширили 493 джерела, з-поміж яких 5 були ідентифіковані як неавтентичні, 73 - пов'язані з державою (РФ), 110 - як розповсюджувачі дезінформації. 176 з них, відповідно до даних платформи Osavul, були раніше задіяні в інших інформаційних операціях. Найбільш активно вкид поширювався на платформі Telegram, у соцмережі Х (Twitter), через вебсайти та в російській соцмережі «ВКонтакте». Територіально більшість джерел були ідентифіковані як російські та українські (включно з ТОТ). Серед джерел, пов’язаних з державою (РФ), провідне місце займають російські державні медіа: РИА Новости, ТАСС, Украина.ру, а також афільоване з державою видання «Московский комсомолец».
У червні 2024 року роспропаганда актуалізувала фейк про причетність Фонду Зеленської до торгівлі українськими дітьми, які нібито переправляються до «європейських педофілів», найбільше – до «високопоставлених педофільських спільнот Лондона». Ця схема нібито запрацювала у грудні 2022 року, після офіційного візиту Олени Зеленської до Великої Британії. Британським «куратором» трафіку дітей нібито є 7-й герцог Вестмінстерський Х'ю Гросвенор.
В основі вкиду – «розслідування» організації «Фонд боротьби з репресіями», заснованої ще у березні 2021 року Євгеном Пригожиним. Вебсайт організації є активним ретранслятором антиукраїнських, антизахідних фейків у формі «розслідувань». Матеріал був синхронно опублікований на сайті «Рупор Ньюс», за підписом Томаса Рьопера, блогера німецького походження, який вже 20 років мешкає у РФ і активно працює в системі російської пропаганди.
Протягом червня 2024 року вкид поширили 187 джерел, серед яких 2 ідентифіковані як неавтентичні, 14 - пов'язані з державою, 35 - як розповсюджувачі дезінформації. 37 з них були раніше задіяні в інших інформаційних операціях згідно з даними платформи Osavul. Найактивніше вкид поширювався на соціальній платформі Х (Twitter), у месенджері Телеграм та через вебсайти. Більшість джерел були ідентифіковані як російські, а також такі, що мімікрують під українські. Серед джерел, пов'язаних з державою, є російське державне медіа «Украина.ру», а також низка інших видань і телеграм-каналів.
«Це далеко не вичерпний перелік фейків на «педофільську» тему, якими російські спецслужби атакують Олену Зеленську. – розповідає Максим Віхров. – Наприклад, у серпні 2024 року поширювався фейк про те, що Фонд Олени Зеленської допомагає оточенню Камали Гарріс організовувати дитячий секс-трафік до США. Звичайно, всі ці жахливі звинувачення швидко і обґрунтовано спростовуються, оскільки жодне із так званих «розслідувань» не містить достовірних доказів, а зв’язок так званих «розслідувачів» і поширювачів цих матеріалів з російськими спецслужбами очевидний. Проте потрібно мати на увазі, що даний наратив співпадає із поширеною на Заході конспірологічною теорією QAnon, згідно з якою світові еліти – це сатаністи-педофіли, які таємно експлуатують дітей. Це, звісно, повна маячня, проте Москва намагається вести пропаганду саме серед людей, у яких відсутнє критичне мислення».
Важливо зазначити, що пропагандистський наратив про вигадані злочини України проти дітей поширюється Москвою ще й з політичною метою. Йдеться про те, щоб інформаційно перекрити цілком реальні російські злочини проти українських дітей, через які Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна і Марії Львової-Бєлової.
«Звичайно, фальшиві звинувачення на адресу керівництва України не спростовують висновків суду у Гааазі та не виправдовують Путіна та його поплічників. – пояснює Максим Віхров. – Проте стратегія російської пропаганди полягає не в тому, щоб відбілити Путіна, в тому, щоб забруднити всіх інших – мовляв, злочини проти дітей чинять і керівники України, і західні еліти. Так, це химерна стратегія, але саме такою є вся ідеологія путінського режиму».
Роблячи висновки, експерти Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки підкреслюють важливість своєчасного спростування фейків російської пропаганди, а також виявлення інформаційних операцій. Особливо важливим є розвиток співпраці з іноземними фактчекерами та інституціями, що займаються протидією дезінформації, оскільки російська пропаганда спрямована не лише на українську, але й на міжнародну аудиторію.
Матеріал підготовлено Головною редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу