У чому помилковість наративу про «силу економіки РФ»: дайджест пропаганди за 13 листопада 2024
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 13 листопада 2024 року.
- За що у Вугледарі «дякують» Путіну…
- …і на що йому скаржаться у Маріуполі
- Економіка РФ в тумані війни
- У Патрушева і Захарової загострення «морської хвороби»
За що у Вугледарі «дякують» Путіну…
«Ми чекали Росію! Ми росіяни!» – дуже емоційно розповідали мешканці Вугледара, коли ми з першим заступником керівника АП РФ Кирієнком відвідали місто. Люди вже два роки живуть у підвалах, жодного цілого будинку не залишилося. Вони дякували за звільнення і просили передати привіт Путіну від вугледарців», – радісно доповів «голова ДНР» Пушилін.
НАСПРАВДІ, вже навіть пропаганда особливо не приховує, що «звільнення» стало синонімом слова «знищення». Причому останнє – не лише про українське місто, а й про російських окупантів зі 155-ої бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту РФ, яка налічувала близько 3000 військовослужбовців і була майже повністю знищена.
Що ж до самого Вугледару, то за словами очільника Донецької ОДА Вадима Філашкіна, станом на жовтень у місті із довоєнних 14 тисяч мешканців залишилося близько 100 літніх осіб.
Така ж доля спіткала Авдіївку, де станом на 2020 рік мешкало близько 33 тисяч осіб. Тепер навіть Пушилін зізнається, що у «звільненому» місті «залишилося лише кілька сотень людей».
Причому окупанти не приховують, що всі ці люди, які «були вимушені два роки сидіти у підвалах», сидітимуть в них і надалі. Бо ані Пушилін, ані Кірієнко під час своїх вояжів по зруйнованих містах сходу України навіть не обіцяли «докласти всіх зусиль, щоб їх відновити». Бо після так званого «звільнення» там вже немає чого відновлювати. Та й нема для кого.
…і на що йому скаржаться у Маріуполі
Показовим прикладом залишається окупований Маріуполь, з якого у Москві збиралися робити мало не «витрину русского мира». Ще під час боїв за місто тодішній номінальний голова партії «Єдина Росія» Турчак (зараз він потрапив у опалу і відсиджується на Алтаї) обіцяв: «Навалимось, все зробимо, все відновимо».
НАСПРАВДІ ж, мешканці розбомблених районів міста й досі залишаються без житла. Вони навіть записали відеозвернення до Путіна і заявили про крадіжку їхніх ділянок «новою владою», яка забудовує їх багатоповерхівками під продаж. З осені 2023 року з’явилося щонайменше п’ять подібних звернень маріупольців.
Для отримання нових квартир у маріупольців вимагали документи на колишнє житло, проте у багатьох папери були втрачені в період активних бойових дій. За даними радника українського мера міста Петра Андрющенка, до серпня 2023 року без житла залишалися майже 60 тисяч осіб. З огляду на численні звернення вже особисто до Путіна, їхнє становище з того часу не змінилось. І навряд чи зміниться.
За аналогічним сценарієм відбувається «відновлення житлового фонду» і на ТОТ Запорізької області. Голова Запорізької ОДА Іван Федоров повідомив, що Роскадастр розпочав масштабну «інвентаризацію», примушуючи людей оформляти нерухомість за законодавством РФ. Тепер окупанти вишукують неоформлене житло і майно, обходячи будинки й вивчаючи документацію. «Віджате» в такий спосіб житло почали продавати в іпотеку найманцям, силовикам і місцевим колаборантам.
Все це є частиною політики Москви, яка спрямована на деукраїнізацію окупованих територій, заміну місцевих жителів вихідцями з «континентальної Росії» і надання вцілілих підприємств кадировцям.
«Віджимання майна українців на ТОТ – це воєнний злочин. Усі правочини, вчинені щодо майна на окупованій території, – недійсні, українці залишаються законними власниками майна на ТОТ», – нагадує Федоров.
Економіка РФ в тумані війни
Один із російських наративів полягає в тому, що економіка РФ нібито працює краще, ніж західна. І це, на жаль, впливає на хід міжнародних дискусій щодо підтримки України й впливу санкцій на саму Росію.
Стокгольмський інститут економіки перехідного періоду (SITE) у своїй доповіді «Російська економіка в тумані війни» нагадує, що аналіз будь-якої економіки ґрунтується на статистиці, яку РФ офіційно утаємничила. Зокрема, щодо держбюджету, торгівлі та фінансових операцій. Водночас оприлюднюються фіктивні цифри з інфляції та зростання ВВП – двох ключових макроекономічних показників, які потім широко цитують західні ЗМІ та політики.
SITE робить свої висновки, які ґрунтуються на двох важливих спостереженнях. Перше: зростання реального, а не вигаданого ВВП РФ протягом останніх 30 років тісно пов’язане з грошима, які вона отримує за експорт нафти. Зростає ціна на неї – зростає ВВП. Друге: дані щодо інфляції, які надає Росія, сильно занижені. І останні дії Центрального банку РФ є новим свідченням того, що інфляція значно вища (як мінімум удвічі) за офіційно заявлену.
Крім того, вартість рубля значно знизилася за останні два роки, попри всі зусилля, спрямовані на підтримку його курсу. Альтернативні дані щодо інфляції та ВВП у доларовому еквіваленті доводять, що показники ВВП РФ НАСПРАВДІ негативні – від -2% до -10%.
Що ж стосується «подальшого зростання ВВП» (в чому регулярно запевняє Путін), воно засноване виключно на фіскальному примусі уряду РФ, який вимушений таким чином компенсувати шалені суми витрат на війну в Україні. Однак, як відомо всім першокурсникам-економістам, це прямий шлях саме до інфляції, а не до зростання ВВП. Про це й регулярно сигналізує Центробанк РФ, за що його керівницю Набіулліну Соловйов ще з серпня минулого року відправляє на фронт.
«Але найважливіше те, що у західних партнерів України є всі необхідні економічні ресурси, щоб допомогти їй виграти війну. Якщо у нас буде політична воля і ми не піддамося на помилковий наратив щодо «сили російської економіки», то зможемо перемогти. Насамперед на благо України та нинішніх і майбутніх громадян усього демократичного світу», – впевнений директор SITE Торбйорн Беккер.
У Патрушева і Захарової загострення «морської хвороби»
«Балтійське море, як би не хотіли на Заході, ніколи не перетвориться на внутрішню водойму НАТО», – заявила спікерка МЗС РФ Захарова. А голова Морської колегії Патрушев (екссекретар Ради безпеки РФ) запевнив, що «ніякого ураження нашого флоту на Чорному морі немає».
НАСПРАВДІ, «моряка» Патрушева спростовує екс«роскосмонавт» Рогозін: «Чорноморський флот змушений змінити свою прописку, оскільки наші великі кораблі стали мішенями для катерів противника». Нагадаємо, після 24 лютого 2022 року Україна пошкодила або знищила щонайменше 27 кораблів і один підводний човен ВМФ Росії. З 15 десантних кораблів і катерів, які були в Чорному морі, на ходу залишилося лише п’ять. Після крейсера «Москва» мартиролог ЧФ РФ поповнили БДК: «Оленегорский горняк», «Минск», «Саратов», «Новочеркасск» і «Цезарь Куников».
Неспокійно і в «столиці ЧФ РФ» – Севастополі (де так невдало «поїздив на машині» начальник штабу 41-ї бригади ракетних кораблів та катерів Транковський). Ось чому Патрушев у «могутності ЧФ» переконує, сидячи в Москві – за 1850 км від його «неослаблених позицій».
А щодо слів Захарової, то Балтійське море Росія фактично втратила ще під час програної битви за Чорне. Навіть Z-експерти визнають, що «можливості НАТО із блокування Балтійського флоту у Фінській затоці з приходом Фінляндії зросли неймовірно».
Північний флот РФ, який має діяти у зв’язці з Балтійським (найслабшим у ВМФ РФ), став і найбільш корумпованим. З 1 млрд рублів, виділених на ремонт ЗРК «Кинджал», «Ураган», «Форт» для його кораблів, вкрадено понад 692 млн. Неофіційно – значно більше.
Тому в здатності Росії протистояти на цьому напрямку Норвегії, Польщі, ФРН, Фінляндії та Швеції (чиї катери РФ видавала за «диво власної оборонки») російські пропагандисти можуть переконати лише одне одного. Хоча і це стає дедалі складніше.
Матеріал підготовлено Головною редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу