У Раді Європи напрацьовували бачення розвитку багаторівневого врядування в Україні
У штаб-квартирі Ради Європи в Страсбурзі відбувся діалог високого рівня щодо демократичного врядування в Україні. Його учасники працювали над спільним баченням реформи з децентралізації, відновлення місцевого самоврядування, переходу від військової до цивільної адміністрації й питанням політичних, зокрема виборчих, прав громадян в контексті повоєнних виборів та імплементації міжнародних стандартів.
Як повідомили Укрінформу в штаб-квартирі Ради Європи, за результатами діалогу його учасники підписали спільну декларацію.
У повідомленні зазначається, що 2-3 липня у Страсбурзі відбувся 3-й раунд Діалогу високого рівня «Добре демократичне врядування в Україні: досягнення, виклики та шлях вперед у повоєнний період». Організував та фасилітував діалог секретаріат Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи у співпраці з секретаріатом Парламентської асамблеї Ради Європи та Венеційської комісії.
Заступник генерального секретаря Ради Європи Бйорн Берге на відкритті заходу наголосив: «Разом ми маємо засоби та волю для реалізації реформ, які забезпечать міцні, стабільні та демократичні інститути на довгострокову перспективу в Україні на благо всього українського народу».
Зі свого боку, перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко зазначив, що діалог високого рівня з доброго демократичного врядування на майданчику Ради Європи є надзвичайно важливим на шляху України до європейської інтеграції та до зміцнення демократії нашої держави. «Це чудова нагода обговорити перспективи реформ, удосконалення та приведення у відповідність із європейськими стандартами нашої законодавчої бази. Переконаний, що спільна робота усіх зацікавлених сторін сприятиме зміцненню, покращенню прозорості та ефективності демократичного врядування. Це хороша платформа для пошуку консенсусу та рішень, що відповідатимуть потребам українського суспільства і прагненню вступу України до Європейського Союзу», – додав він.
«В усіх зазначених сферах Рада Європи та її Конгрес залишаються провідними стратегічними радниками українського парламенту, уряду та асоціацій місцевого самоврядування», – підкреслив генеральний секретар Конгресу Матьє Морі під час зустрічі. За його словами, реформа з децентралізації в Україні сприяла створенню більших, сильніших і більш стійких громад, які відіграють важливу роль у протистоянні російській агресії. «Ми цінуємо нашу співпрацю для зміцнення системи багаторівневого врядування в Україні в умовах війни та повоєнний період», – додав Морі.
Підтримку України та її народу з боку Ради Європи також засвідчила генеральна секретарка Парламентської асамблеї Деспіна Хатзівассіліу-Цовіліс, йдеться у повідомленні.
Як повідомили в Раді Європи, за результатами Діалогу було підписано спільну декларацію. Її учасники засудили широкомасштабне російське вторгнення в Україну і підтримали досягнення стійкого та справедливого миру, що ґрунтується на Українській формулі миру і повазі до незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
Підписанти декларації, зокрема, зазначили, що прогрес, досягнутий у визначенні бачення системи багаторівневого врядування в Україні у повоєнний період, відновлення місцевого самоврядування, включно з переходом від військової до цивільної адміністрації, а також більш чіткого розподілу повноважень між рівнями врядування, є важливими кроками на шляху до подальшого впровадження реформи з децентралізації в Україні.
У декларації також зазначається, що її підписанти визнають та високо оцінюють провідну роль Верховної Ради у процесі децентралізації, відзначають участь асоціацій місцевих та регіональних влад у цьому процесі та наголошують на необхідності завершення децентралізації влади, зокрема через гарантування того, що місцеві та регіональні влади вільно здійснюватимуть свої повноваження, володітимуть ресурсами, співмірними з їхніми завданнями, та буде створено правовий механізм для забезпечення законності їхніх рішень.
Підписанти переконані, що обговорення, які спрямовані на забезпечення реалізації виборчих прав, інших політичних та похідних прав у контексті повоєнних виборів, зроблять важливий внесок в організацію безпечних, вільних та чесних виборів, як тільки це стане можливим.
Вони також підкреслили цінність співпраці між Україною та Радою Європи у стабільному просуванні України на її шляху до Європейського Союзу, задекларували наміри продовжувати роботу у форматі, запропонованому Діалогом високого рівня, за підтримки Парламентської асамблеї Ради Європи та Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, об’єднуючи ключові заінтересовані сторони з українського боку у сферах багаторівневого врядування та виборів.
У Діалозі взяли участь народні депутати України, представники Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, Центральної виборчої комісії, органів місцевого самоврядування та їхніх асоціацій, експерти. Організацію заходу в частині багаторівневого врядування забезпечила Програма «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні», що впроваджується в межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки.
Як повідомлялося, від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну майданчик Ради Європи став важливим місцем протидії російській агресії, як в політичному, так і в юридичному вимірах. Нині РЄ на постійній основі продовжує сприяти розбудові та зміцненню України, підтримує її євроінтеграційні прагнення. Одним з ефективних інструментів такої допомоги стало проведення обговорень між ключовими українськими партнерами у форматі діалогів високого рівня щодо демократичного врядування, які відбуваються за модерації Ради Європи та на базі її стандартів. Практика проведення таких зустрічей була започаткована у 2022 році і показала свою ефективність задля досягнення згоди з актуальних питань розвитку України.
Матеріал розміщено згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996 та Закону України №2849-IX від 31.03.2023 та на підставі договору
п.3 ст.9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996: Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару, який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів, користувачів) щодо цих особи чи товару та який розповсюджується за грошову чи іншу винагороду, повинен ідентифікуватися як реклама з дотриманням вимог цього Закону з використанням слова «реклама».
Фото: Рада Європи