Що пережили Україна та світ у 2020 році і чого нам чекати у 2021 році

21.12.2020 11:00

21 грудня, 11:00 - публічна дискусія на тему: «Що пережили Україна та світ у 2020 році і чого нам чекати у 2021 році: політичні й економічні прогнози» (Зала 2).

Організатор: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Учасники: Ігор Коліушко - голова правління Центру політико-правових досліджень; Вероніка Мовчан - директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій; Олександр Сушко - виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»; Сергій Шаповалов - аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва; Олексій Гарань - науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор політології НаУКМА, модератор.

Питання до обговорення:

- Політичні підсумки року: як громадяни оцінюють успіхи та невдачі влади, події в Україні та світі.

- Соціально-економічні очікування українців: чи має підстави оптимізм меншості та песимізм більшості?

- Судова влада та «конституційна криза»: які кроки влади можуть здобути підтримку, а які – призвести до протестів?

Довідково. Під час заходу будуть оприлюднені результати загальнонаціонального репрезентативного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із Київським міжнародним інститутом соціології з 5 до 13 грудня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей, та експертного опитування проведеного Фондом 15 – 20 грудня 2020 року.

Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам можна за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf7lxeEhhDVUJdlhsP_WOlwhWRM9In8opDOHVdvniOM5T91iA/viewform

У зв’язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Українці мають переважно негативні очікування щодо розвитку соціально-економічної ситуації в країні у 2021 році – опитування

Українці мають переважно негативні очікування щодо розвитку соціально-економічної ситуації в країні у 2021 році. Про це сказав аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Сергій Шаповалов , презентуючи в Укрінформі результати загальнонаціонального репрезентативного опитування.

«Ми запитали в українців, як вони вважають, чи відбудеться покращення соціально-економічного становища громадян у 2021 році. Тут також подані очікування щодо подолання епідемії коронавірусу», - сказав Шаповалов.

За його словами, лише 15% вважають, що у новому році гривня стане більш стабільною, 25% очікують зростання добробуту, 12% вважають можливим зменшення тарифів. Щодо боротьби з пандемією думки розділилися, 45% українців вважають, що епідемію буде подолано, 46% - що ні.

Негативні очікування українці мають також і щодо настання миру на Донбасі, покращення ситуації з верховенством права та зниження рівня злочинності. Близько 20% вірять, що 2021 року на Донбасі запанує мир, у покарання корупціонерів вірять лише 10% громадян, стільки ж – у зниження рівня злочинності. Дещо більше, 18%, очікують у 2021 році покращення ситуації зі справедливим правосуддям.

Загальнонаціональне опитування проведене Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 5 до 13 грудня 2020 року в усіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Воно здійснене методом особистого інтерв'ю face-to-face. У рамках дослідження було проведено 2004 інтерв’ю з респондентами, які проживають у 131 населеному пункті України, вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує 3,3%.

Українці назвали Зеленського політиком року - опитування

Політиком цього року 14,5% українців назвали Президента Володимира Зеленського.

Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, які презентував в Укрінформі аналітик Фонду «Демініціативи» ім. Кучеріва Сергій Шаповалов.

«Цьогоріч українці відносною більшістю (14,5%) назвали політиком року чинного Президента, що в принципі очікувано. Чинні Президенти завжди стають політиками року, вони найбільш на слуху, їхні дії найбільше обговорюються, і позитивні,і негативні», - сказав Шаповалов.

За його словами, друге місце у цього рейтингу посів лідер «Європейської солідарності», експрезидент Петро Порошенко, якого вважають політиком року 9%. Водночас обидва політики очолюють народний рейтинг «Невдаха року» .

На думку учасників опитування, подією, яка вплинула на життя абсолютної більшості людей у 2020 році, стала епідемія коронавірусу.

Так, «подією року» епідемію назвали 43% українців, при цьому очікувано абсолютно усі оцінили її як негативну подію. Безумовно негативною подією року українці назвали і війну на Донбасі. Крім того, весняний карантин подією року назвали 12%, при цьому ця подія також одностайно оцінена як негативна.

Чи не єдиною позитивною подією назвали будівництво автошляхів у рамках «Великого будівництва» – тільки 5% вважають будівництво доріг негативом. 2020-й запам’ятається роком поганих подій. Загалом лише 16% респондентів назвали позитивними ті події, які вони вважають головними подіями року. Для порівняння, у 2019 році головну подію року (переважно це були парламентські та президентські вибори) вважали позитивною 58%.

За словами аналітика, головною подією року у світі більшість українців (38%) також називають початок епідемії коронавірусу та одностайно оцінюють цю подію негативно. Громадянські протести у Білорусі подією року назвали 16% українців, із них 19% вважають цю подію позитивною, а 71% - негативною. Війну між Вірменією та Азербайджаном українці також здебільшого оцінюють як негативною подію.

Єдиною позитивною для більшості світовою подією стала поява вакцини від коронавірусу.

Світові події 2020 року в сприйнятті українців також лишилися здебільшого негативними – тільки 17% громадян назвали позитивними ті події, які вони вважають подіями року.

Загальнонаціональне опитування проведене Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Кучеріва спільно із КМІС з 5 до 13 грудня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Методом особистого інтерв'ю face-to-face було проведено 2004 інтерв’ю з респондентами, які проживають у 131 населеному пункті України, вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше). Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує 3,3%.

Лише 23% українців стверджують, що певною мірою обізнані зі змістом судової реформи Зеленського - опитування

Лише 23% українців стверджують, що певною мірою обізнані зі змістом судової реформи Президента України Володимира Зеленського.

Про це сказав аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Сергій Шаповалов, презентуючи в Укрінформі результати загальнонаціонального репрезентативного опитування.

"Про зміст судової реформи, яку намагається втілювати Президент. Тут велике питання, в якому вона статусі. 23% українців стверджують, що вони певною мірою обізнані зі змістом судової реформи Президента Володимира Зеленського (2% добре обізнані, 21% - щось знають)», - сказав Шаповалов.

За його словами, 67% говорять, що не обізнані зі змістом реформи, ще 10% це не цікаво. Найбільше «обізнаних» серед електорату ЄС, серед електорату решти партій – близько 20%. Суттєвих демографічних відмінностей за цим питанням не виявлено.

Лише близько 3% українців у 2020 році мали справу із судами (як позивачі, відповідачі, свідки, потерпілі тощо). 27% українців певною мірою обізнані про діяльність та рішення Конституційного Суду (КС) (3% добре обізнані, 24% - дещо знають). Ще 63% погано (31%) або зовсім нічого (32%) про нього не знають навіть після збурення медійного простору у жовтні-листопаді через скасування КС електронного декларування чиновників. Найбільшу обізнаність декларують прихильники «ЄС» - 45%.

Українці не мають одностайної думки щодо того, хто повинен призначати суддів КС, аби гарантувати незалежність і професійність його рішень. 12% вважають, що призначати суддів КС мають Президент і Верховна Рада, ще 10% вважають, що, окрім Президента і парламенту, участь у призначенні повинні брати збори суддів України. Більшість громадян не має конкретної думки з цього питання, тому не підтримує якийсь із запропонованих варіантів.

39% громадян вважають, що для компенсацій людям, які виграли позов проти України в Європейському суді з прав людини, кошти потрібно стягувати з особистих доходів та статків усіх посадових осіб, суддів та правоохоронців, чиї дії порушили права позивача. 19% вважають, що ці кошти має відшкодовувати державний бюджет, ще 15% підтримують стягнення з бюджету того органу, чию дію визнано незаконною. 21% не мають чіткої думки з цього приводу.

17% українців підтримують, а 28% не підтримують підпорядкування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Державного бюро розслідувань (ДБР) безпосередньо Президенту України. Проте це питання лишається надто вузьким для більшості громадян, тому більше половини (55%) зізнаються, що не мають достатньо інформації, аби зробити висновки щодо цієї ідеї. Істотних регіональних чи вікових відмінностей у цьому питанні не виявлено, але відрізняються думки прихильників різних партій. Очікувано прихильники «Слуги народу» більше підтримують таку ідею, натомість серед прихильників «ЄС» найбільше критиків подібного рішення.

Воно здійснене методом особистого інтерв'ю face-to-face. У рамках дослідження проведено 2004 інтерв’ю з респондентами, які проживають у 131 населеному пункті України, вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує 3,3%.

Українці переважно підтримують курс країни в напрямку інтеграції з ЄС - опитування

48% українців вважають, що наша країна має прямувати в напрямку інтеграції з Європейським Союзом.

«Більшість українців (48%) вважають, що Україна має прямувати в напрямі інтеграції з Європейським Союзом», - сказав Шаповалов.

За його словами, прихильників інтеграції з РФ в Україні 13%, ще майже третина не бажає інтегруватися до жодного з союзів.

При цьому 42% українців підтримують вступ України до НАТО, військовий союз з РФ підтримують 11%, позаблоковий статус 34%.

Абсолютна більшість громадян (85%) поділяють загальнонаціональну ідентичність та вважають себе передовсім громадянами України.

Воно здійснене методом особистого інтерв'ю face-to-face. У рамках дослідження було проведено 2004 інтерв’ю з респондентами, які проживають у 131 населеному пункті України, вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує 3,3%.

Українці прогнозують кадрові зміни в органах влади у 2021 році - опитування

Українці прогнозують кадрові зміни в органах влади у новому році. Про це сказав аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Сергій Шаповалов, презентуючи в Укрінформі результати загальнонаціонального репрезентативного опитування.

«Значно більше людей вважають, що можуть відбутися дострокові вибори до Верховної Ради або зміни в уряді", - сказав Шаповалов.

За його словами, 25% вважають, що у 2021 році можливі дострокові вибори Президента, 33% вважають можливими дострокові вибори Верховної Ради, 39% вважають, що імовірною є зміна уряду протягом 2021 року.

Очікування розвитку ситуації певною мірою відрізняється у прихильників різних партій. Прихильники «Європейської Солідарності» найменше вважають можливим настання миру на Донбасі у 2021 році (12% вважають скоріше можливим, 87% - ні). Серед прихильників «Батьківщини», «ОПЗЖ» та «Слуги народу» близько 24–29% вважають можливим настання миру наступного року, близько 60% висловились, що цього не відбудеться.

Близько 21% прихильників «Слуги народу» вважають, що у 2021 році корупціонери будуть покарані та в Україні зменшиться рівень корупції. Серед прихильників інших партій лише 5–15% вважають, що це відбудеться.

Те саме стосується й зростання добробуту – зростання добробуту у 2021 році очікують 24% прихильників «Слуги народу», 67% – скоріше ні. Серед прихильників решти партій оптимістів близько 10–15%. На думку 28% прихильників «Слуги народу», у 2021 році відбудеться зміна уряду. Найбільше в цьому впевнені прихильники «Європейської Солідарності» – серед них 62% висловились про можливу зміну уряду.

Загальнонаціональне опитування проведене Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 5 до 13 грудня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Воно здійснене методом особистого інтерв'ю face-to-face. У рамках дослідження було проведено 2004 інтерв’ю з респондентами, які проживають у 131 населеному пункті України, вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує 3,3%.

Європейському вектору протидіють олігархічні групи, пропагуючи ізоляціонізм - експерт

Європейському вектору розвитку країни чинять тиск олігархічні групи, які не зможуть зберегти традиційні способи збагачення, а тому пропагують ідею ізоляціонізму.

Таку думку висловив виконавчий директор міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко на публічній дискусії в Укрінформі на тему: «Що пережили Україна та світ у 2020 році і чого нам чекати у 2021 році: політичні й економічні прогнози».

«Проросійська агітація витісняється пропагандою так званого антизовнішнього управління, і цей процес посилюватиметься, тому що олігархічні групи усвідомили, що з європейським вектором вони не зможуть зберегти традиційні способи збагачення. Олігархи з певним операційним світоглядом не можуть вписати себе в історію успіху європейської України. І вони докладають зусиль, щоб стримати європейський вектор, дискредитувати тих людей, які його просувають, і подати європейський вектор розвитку як модель зовнішнього управління в інтересах транснаціональних корпорацій. І ця, умовно, група ізоляціоністів зростає», - сказав Сушко.

Він вважає, що замість традиційних проросійських політичних сил приходять ізоляціоністські, які грають на патріотичних настроях громадян, і ця тенденція зберігатиметься.

«Це вже не проросійські сили й банальні агенти Кремля, а це значна частина внутрішніх українських еліт, яких ця модель лякає тим, що заробітки впадуть. Вони вибудовують цілу соціальну нішу з пропагандою проти так званого зовнішнього управління, граючи на патріотичних струнах громадянина. Коаліція проти європейського вектору може бути значно ширшою, ніж вона була одразу після Революції гідності», - зазначив експерт.

Економіка України в умовах локдауну показала стійкість, і тенденція зберігатиметься - експерт

Економіка виявилася значно більш стійкою, ніж чекали, коли починався локдаун; за підсумками 2020 року реальний ВВП України скоротиться на 4,8%.

Про це сказала директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан під час публічної дискусії в Укрінформі на тему: «Що пережили Україна та світ у 2020 році і чого нам чекати у 2021 році: політичні й економічні прогнози».

За оцінками експерта, в 2020 році реальний ВВП скоротиться на 4,8%, і "це краще, ніж наш найоптимістичніший сценарій".

"Як бачимо, уряд досить реалістично оцінював ситуацію. Економіка цього року виявилися значно більш стійкою, ніж ми думали навесні, коли починався локдаун", - зазначила Мовчан.

На її думку, такому результату сприяли, зокрема, стале споживання та підвищення мінімальної зарплати.

«Виявилося, що споживання домогосподарств є сталим і, за нашими оцінками, скоротиться на 1-1,5% за результатами року, і це значно краще, ніж прогнозувалося. Це пояснюється тим, що, попри кризу реальна зарплата не скорочується, інфляція залишається дуже помірною – за результатами року вона буде приблизно 3%. Також підтримало населення підвищення мінімальної заробітної плати, допомога по безробіттю», - розповіла Мовчан.

Вона додала, що, всупереч очікуванням, перекази з-за кордону хоч і скоротилися приблизно на 10%, але обвалу не сталося: "за результатами року ми очікуємо 12-13 мільярдів доларів".

Оптимістичним прогнозам щодо стабільності економіки України сприяє також досить високий рівень експорту, насамперед до Китаю, заявила Мовчан.

«Ми отримали дуже помірне скорочення експорту. За результатами року експорт товарів, швидше за все, скоротиться лише на 3-4%, і це пов’язано з тим, що Китай продовжував дуже активно споживати, а Україна туди дуже багато постачає. Так, експорт до ЄС за результатами 11 місяців скоротився приблизно на 13%, а до Китаю - зріс на 92%. Що підтримало платіжний баланс: за результатами року сальдо платіжного балансу скоріш за все буде додатним і становитиме 3-4% ВВП», - підсумувала експерт.

Як повідомляв Укрінформ, за даними Держстату, валовий внутрішній продукт (ВВП) України за третій квартал 2020 року зменшився на 3,5% порівняно з третім кварталом 2019 року.

Світовий банк прогнозував, що падіння економіки України на кінець 2020 року становитиме 5,5%.

За прогнозом Мінекономіки, падіння валового внутрішнього продукту в Україні через епідемію COVID-19 у першому кварталі 2021 року становитиме близько 3%. Відновлення зростання може розпочатися з квітня.

Нехтування гілками влади нормами Конституції призвело до конституційної кризи - експерт

Гілки влади в Україні нехтують нормами Конституції, і це призвело до конституційної кризи.

Таку думку висловив голова правління Центру політико-правових досліджень Ігор Коліушко на публічній дискусії в Укрінформі на тему: «Що пережили Україна та світ у 2020 році і чого нам чекати у 2021 році: політичні й економічні прогнози».

Одним із прикладів ігнорування Конституції експерт вважає останні рішення Конституційного суду, які Президент і Верховна Рада могли не допустити згідно з тією ж Конституцією.

«Ще один результат такої байдужості до конституційності - рішення КС, які з одного боку базовані на об'єктивних недоліках нашого законодавства. Але в останньому рішенні КС вийшов далеко за межі об'єктивних наявних недоліків і виніс дивне і в своїй мотивувальній частині абсолютно необгрунтоване рішення. З одного боку це свідчить про проблему складу КС, а з іншого - показує, що ні Президент, ні Рада не виконують свою роль в забезпеченні конституційності нашого законодавства», - сказав Коліушко.

Він також вважає, що за кілька місяців між внесенням конституційного подання та його розглядом у КС можна було проаналізувати подання і внести зміни, привівши законодавство у відповідність до Конституції й таким чином унеможливити скандальну ухвалу КС.

«Тим часом реакція на рішення КС була дуже дивною, адже це рішення було дуже спірне, і це підтвердила Венеційська комісія в своєму висновку. Та замість того, щоб швидко розглянути й виправити ситуацію, Президент Зеленський вніс у ВР абсолютно неконституційний законопроєкт про повне перезавантаження КС, на що ні він, ні ВР не мають права, і це унеможливило швидку реакцію парламенту на ситуацію, яка склалася… Таке враження, що є запит на те, щоб якусь групу осіб вивести з-під відповідальності за конкретні кримінальні діяння, які вже розслідувалися відповідними інстанціями», - зазначив експерт.

Також експерт вважає, що у виступах, коментарях, актах та указах Офісу Президента немає традиційного і необхідного для цього посилання на норми Конституції, що на його думку, теж призводить до проблем.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня КС визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачала покарання за недостовірне декларування. Також КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб'єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент України 25 листопада звернувся до Венеційської комісії із терміновим запитом щодо оцінки конституційної ситуації, яка виникла після рішення КСУ від 27 жовтня.

У висновках Венеційської комісії йдеться, що Конституційний Суд України потребує реформування і деполітизації.

Президент України пообіцяв врахувати позицію Венеційській комісії при проведенні судової реформи.

Зеленський має намір запропонувати Комісії з питань правової реформи при Президентові уважно опрацювати надані рекомендації та врахувати їх під час підготовки подальших кроків для реформування судової системи.

Водночас у КСУ заявили, що висновки Венеційської комісії свідчать про те, «рішення Конституційного Суду України №13-р/2020, попри критичні зауваження до його мотивації, є легітимним та таким, що підлягає виконанню".

Також, стверджують в КСУ, у процесі підготовки документа ці авторитетні органи Ради Європи не дійшли висновку про необхідність зміни складу суддів Конституційного Суду.

21 грудня у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт "Про конституційну процедуру", що має вдосконалити діяльність Конституційного Суду України. Його планують розглянути наступного року.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк