Повернення додому: перспективи міграційної політики в Україні
18 березня, 12:15 - пресконференція на тему: «Повернення додому: перспективи міграційної політики в Україні».
Організатор: Мережа захисту національних інтересів «АНТС».
Спікери: Елла Лібанова - директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи Національної академії наук України; Гліб Вишлінський - виконавчий директор Центру економічної стратегії; Андрій Савчук - аналітик даних Громадянської мережі ОПОРА; Юрій Ганущак - директор Інституту розвитку територій; Маріанна Онуфрик - експертка проєкту EUROSCOPE (онлайн); Ярина Ключковська - експертка з кризових комунікацій.
Модераторка: Ганна Гопко - голова правління Мережі «АНТС».
Питання до обговорення:
- Які суспільні процеси, зміни, реформи потрібні для повернення українців?
- Які пропозиції будуть в Плані заходів з реалізації стратегії міграційної політики на 2024-2025. Хто долучений до розробки заходів?
- Яких змін і заходів очікує малий і середній бізнес для повернення?
- Які є можливості та спроможності громад впливати на повернення своїх мешканців?
- Чи лише соціальні виплати приваблюють українців за кордоном?
- Якою є міграційна політика ЄС і як ми до неї вже наблизили своє законодавство?
- Якою має бути комунікація влади для повернення українців?
Чому це важливо?
За різними оцінками, після повномасштабного вторгнення від шести до восьми мільйонів українців виїхали для тимчасового прихистку або були незаконно депортовані. Більшість з них – жінки працездатного віку і діти. У 2023 році народжуваність зменшилась на 30% у порівнянні з 2022 роком і на 30% зросла кількість передчасних пологів, що в більшості випадків призводить до порушень розвитку дітей.
Організатори заходу зазначають, що жоден план відновлення не може бути реалізований без достатньої кількості та відповідної якості людського капіталу, який Україна продовжує стрімко втрачати.
Під час пресконференції будуть обговорені напрямки розвитку міграційної політики України, спрямовані на євроінтеграцію та збереження і примноження людського капіталу.
Публікації на цьому сайті здійснені в рамках Програми MATRA за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Висловлені думки належать лише авторам і не повинні розглядатися як відображення офіційної позиції Посольства.
Формат заходу – офлайн (Зала 2).
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram.
Підсумкові матеріали:
Держава має створити належні умови для повернення мігрантів — Лібанова
Україна має створити належні умови для повернення мігрантів, зокрема, йдеться про забезпечення робочих місць.
Таку думку висловила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи Елла Лібанова на пресконференції в Медіацентрі Україна - Укрінформ.
«Я думаю, що ми сьогодні маємо, по-перше, робити все, щоб вони (мігранти — ред.) не почувалися відірваними від країни. По-друге, нам потрібно спрощувати можливості повернення», — сказала Лібанова.
За її словами, держава має говорити з людьми про можливість реалізації себе в Україні, а також пропонувати їм робочі місця.
«Зрозуміло, що за кордоном люди працюють не на тих робочих місцях, які їх задовольняють. Нагадаю, що 70% жінок, які виїхали після 24 лютого 2022 року, мають вищу освіту. Певна річ, коли виїздить лікарка, то вона там працює в кращому випадку медсестрою», — зазначила науковець.
Вона підкреслила важливість і психологічного аспекту, адже мігранти мають не боятися, що після повернення їх «питатимуть, чому вони виїхали, чому не залишилися». «На мою думку, це більше психологічна, ніж економічна робота», — сказала директор Інституту демографії та соціальних досліджень.
Лібанова нагадала про нинішній поділ суспільства. «Є люди, які в ЗСУ, є ті, хто не виїздив, одні переїхали в межах України на більш безпечні території, інші — за кордон. По-перше, потрібно, щоб такий поділ не перейшов у розкол, по-друге — пояснювати населенню, яке не виїжджало зі своїх міст, що ті, хто виїхав, не є поганими людьми», – акцентувала науковець.
За її словами, люди були змушені покинути свої домівки через низку причин, серед яких загроза життю та здоров’ю, і від цього вони не перестали бути українцями.
«Ми маємо працювати з людьми, які за кордоном, і з тими, хто тут», — резюмувала Лібанова.
Як повідомляв Укрінформ, за різними оцінками, за кордоном перебувають близько 6 мільйонів українських біженців.
Частка мігрантів, які планують повернутися в Україну, скорочується – експерт
Частка мігрантів, які планують повернутися в Україну, поступово скорочується: якщо півтора року тому такий намір висловлювало близько 50% українських біженців, то нині цей показник становить 26%.
Такі дані опитування навів виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський на пресконференції в Укрінформі.
"Ми провели вже три хвилі дослідження про стан та настрої українських біженців і вплив їхнього неповернення на економіку України. Зокрема, ми бачимо суттєві негативні зміни в показнику частки українців, які планують повернутися... Так, якщо в листопаді 2022 року 50% опитаних точно планували повертатися, у травні 2023 таких було вже 41%, то за даними опитування у січні 2024 року таких людей лише 26%", - сказав Вишлінський.
Він додав, що в абсолютному вимірі ці цифри є "доволі орієнтовними", але "в динаміці на них варто зважати".
Експерт зауважив, що дедалі більшій кількості українців життя в країні перебування подобається більше, ніж до вимушеного від’їзду, зокрема йдеться про дітей.
"Також значно зросла кількість наших співвітчизників за кордоном, чий дохід відновився до того рівня, який забезпечував їхній щоденний рівень споживання до виїзду з України", - сказав експерт, додавши, що для держави в контексті повернення мігрантів "це погана новина".
Серед факторів, які симулюватимуть українців повертатися, він назвав остаточне закінчення війни або припинення бойових дій та повітряних ударів, вищий рівень життя в Україні, можливість знайти добре оплачувану роботу. Однак, на думку дослідників, навіть кінець війни не сприятиме поверненню тих, хто зможе адаптуватися в демократичних країнах.
«Ми оцінюємо кількість біженців, які залишаться за кордоном, у трьох сценаріях: оптимістичному, середньому та песимістичному. За нашими розрахунками, з тих 3,6 млн українців, які перебувають сьогодні в демократичних країнах, після закінчення війни там і залишаться 1,4 млн українців в оптимістичному сценарії, 2 млн – в середньому та 2,3 млн - в песимістичному сценарії», - сказав Вишлінський.
На його думку, одного рішення на рівні держави для розв'язання цієї проблеми не існує. Одним із варіантів могло б стати запровадження режиму «вільного руху» між країнами перебування наших співвітчизників і Україною.
«Запровадження моделі максимального спрощення руху між Україною та країною перебування, на нашу думку, є одним з найреалістичніших рішень. Але щоб створити можливості для кругової міграції, щоб українці не боялися їздити додому і назад в Європу, потрібні правові рішення. І зусилля України варто було б спрямувати саме на це», - переконаний експерт.
Як повідомлялося, за оцінками Євростату, на сьогодні у країнах ЄС перебувають 4,2 мільйона українських біженців.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк