Московський механізм ОБСЄ: навіщо його запустили та що це дасть?

4 березня, 12.00 - брифінг на тему: “Московський механізм ОБСЄ щодо свавільного позбавлення свободи цивільних українців РФ. Навіщо його запустили та що це дасть?”.

Організатори: Медіацентр Україна – Укрінформ.

Учасники: Ольга Решетилова - голова Медійної ініціативи за права людини; Єлизавета Сокуренко - координаторка напряму документування воєнних злочинів, Центр прав людини ZMINA; Андрій Яковлєв - адвокат, експерт із міжнародного права, Медійна ініціатива за права людини.

Теми для обговорення:

•  Що таке Московський механізм ОБСЄ та навіщо він потрібен?
• Як і де міжнародні експерти збиратимуть докази злочинів РФ проти цивільних українців?
• Які перспективи відкриває Московський механізм ОБСЄ для притягнення Росії до відповідальності?

Чому це цікаво?

29 лютого 2029 року ОБСЄ запустила Московський механізм щодо свавільного позбавлення свободи українських цивільних громадян РФ. Це означає, що вже найближчим часом група незалежних міжнародних експертів розпочне розслідування злочинів, які вчиняє Росія щодо цивільних українців. У широкому мандаті місії — встановити факти позбавлення свободи на окупованих територіях і дослідити супровідні злочини, такі як катування чи нелюдське поводження. Підготовлений за результатами розслідування звіт стане важливим інструментом документування і доведення злочинів Росії на міжнародному рівні.

Формат заходу – офлайн (Зала 1). 

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.

Прохання прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.

Захід транслюватиметься на ютуб-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV, а також ютуб-каналі Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.youtube.com/@mediacenterukraine-ukrinfo5672/about.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. У разі демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram.

Підсумкові матеріали:

Точна кількість цивільних українських заручників у РФ наразі невідома - представниця Центру прав людини ZMINA

Українській стороні невідома точна кількість цивільних співвітчизників, які є заручниками Російської Федерації.

Про це сказала координаторка напряму документування воєнних злочинів Центру прав людини ZMINA Єлизавета Сокуренко на брифінгу “Московський механізм ОБСЄ щодо свавільного позбавлення свободи цивільних українців РФ. Навіщо його запустили та що це дасть?” у Медіацентрі Україна - Укрінформ.

«Точна кількість цивільних заручників невідома. Остання цифра від Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який також займається питанням цивільних заручників, це 1600 людей. Очевидно, що цих людей може бути і більше. З деякими з них в принципі вже тривалий дуже час немає зв’язку, де ці люди», - сказала Сокуренко.

Вона розповіла про практику переміщення українських заручників росіянами, через що неможливо відслідкувати точно, де саме вони перебувають.

«Сподіваюся, що запровадження Московського механізму ОБСЄ в принципі якось дозволить посилити тиск на Росію щодо того, аби та надавала інформацію про людей, допускала Міжнародний комітет Червоного Хреста, щоб Міжнародний комітет Червоного Хреста, в принципі, більш активно добивався доступу до людей наших, яких утримують на території Росії», - сказала Сокуренко.

Голова Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова поінформувала, що на сайті МІПЛ є інтерактивна карта, на якій нанесені місця утримання українських заручників у Росії.

«На сьогодні понад 100 місць утримання, де перебувають українці. Дуже часто їх утримують разом із військовополоненими: і цивільних, і військовополонених разом», - сказала Решетилова.

За її словами, «чи не єдине джерело інформації для нас про утримання цивільних - це звільнені в рамках обміну військовополонені».

«Але різниця між цивільними і військовополоненими в тому, що для військовополонених існує рамка Женевської конвенції, механізму звільнення цивільних на сьогодні немає. Тому ми дуже вітаємо створення коаліції держав, яке відбулося наприкінці лютого з ініціативи української держави щодо звільнення саме цивільних. І ми дуже сподіваємося, що просто поки що така декларативна мета буде наповнена дуже конкретними кроками. У нас є ідеї, як це зробити, кого залучити до перемовин, як посилити тиск на Російську Федерацію. І, очевидно, ми ці ідеї будемо також надавати і різним державам», - розповіла Решетилова.

Адвокат, експерт із міжнародного права Медійної ініціативи за права людини Андрій Яковлєв пояснив, чому невідома точна кількість українських заручників на території Росії.

«Справа в тому, що ці люди знаходилися на окупованих територіях. А ми не маємо доступу до окупованих територій і не знаємо, хто конкретно зник… Нам говорять про те, що певна кількість людей зникла. Коли вони потрапляють на територію Російської Федерації, в них статус умовно інкомунікадо. Тобто вони із зовнішнім світом не контактують», - сказав Яковлєв.

Водночас він додав, що певна інформація «просочується» з Росії, зокрема, через звільнених із полону осіб.

«Але Росія порушує всі норми. Вона не повідомляє про затриманих осіб, не надає їм статусу. І, відповідно, ця особа сидить, вона не може оскаржити своє затримання, вона не може комусь повідомити, що затримана. Це і є один із елементів системної державної політики в РФ , який нам говорить, що це дуже серйозний злочин і він тягне на злочин проти людяності», - підкреслив адвокат.

Як повідомлялося, 29 лютого 2024 року ОБСЄ запустила Московський механізм щодо свавільного позбавлення свободи українських цивільних громадян РФ. Це означає, що вже найближчим часом група незалежних міжнародних експертів розпочне розслідування злочинів, які вчиняє Росія щодо цивільних українців. У широкому мандаті місії — встановити факти позбавлення свободи на окупованих територіях і дослідити супровідні злочини, такі як катування чи нелюдське поводження. Підготовлений за результатами розслідування звіт стане важливим інструментом документування і доведення злочинів Росії на міжнародному рівні.

Відео:

Video:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк