Побороти корупцію в Україні: зміна ставлення, гейміфікація, співдія

Українці сприймають Президента, НБУ, освітні заклади й ЦНАПи як менш корумповані – опитування

Президент, НБУ, освітні заклади, Центри надання адміністративних послуг сприймаються українцями як менш корумповані, ніж інші державні агенції чи органи влади.

Про це повідомила наукова редакторка, член редколегії ГО «Вокс Україна» Ілона Сологуб, презентуючи в Медіацентрі Україна – Укрінформ результати проведеного опитування.

«Більшість людей сприймають корупцію як дуже важливу проблему і вважають, що вона доволі поширена. Президент, Національний банк України, освітні заклади, ЦНАПи сприймаються як менш корумповані, ніж інші державні агенції чи органи влади», – сказала Сологуб.

Вона зазначила, що демографічні фактори не надто впливають на сприйняття корупції, але можна відокремити деякі: зокрема, вікові групи 18-25 та 55+ мають дещо нижче сприйняття корупції; у мешканців міст із населенням 50 тисяч + вище сприйняття корупції порівняно з мешканцями менших міст і сіл; сприйняття корупції на Заході, Півдні та в Центрі дещо вище, ніж у Києві, на Сході та Півночі; у працівників державного сектору дещо нижчий рівень сприйняття корупції, ніж у зайнятих у приватному секторі.

Також у питанні сприйняття корупції має місце “галузева солідарність” – зайняті у бюджетному секторі мають нижчий рівень сприйняття корупції в освіті, військові – у ТЦК.

Згідно з результатами дослідження, українці відносно оптимістичніші щодо прагнення уряду побороти корупцію, аніж щодо ефективності боротьби з нею.

Сологуб повідомила, що українці також оптимістичніші щодо спеціальних антикорупційних органів, але недостатньо обізнані про них. 11% вірять, що ці інституції здатні повністю покласти край корупції, 23% вважають, що вони можуть зменшити її рівень приблизно вдвічі, 55% вважають, що ці інституції могли б знизити рівень корупції на чверть або менше.

Крім того, результати опитування свідчать, що ті, хто щось знають чи щось чули про НАЗК та САП, мають нижче сприйняття корупції; ті, хто знають про НАБУ – вище.

Ті, хто має власний досвід корупції, вище оцінюють корупцію у відповідній сфері. Однак ті, хто стикався з корупцією на митниці, мають нижчі оцінки корупції в поліції та податковій.

Ті, хто отримує новини із онлайн-медіа, Телеграму та Фейсбуку, мають вище сприйняття корупції, ніж ті, хто переважно отримує новини з інших джерел.

Член ГО «Вокс Україна» також підкреслила, що толерантність українців до корупції доволі низька і не пов'язана з її сприйняттям.

Окрім цього, довіра до волонтерів, знайомих та військовослужбовців вища, ніж до посадових осіб.

Дослідження показало, що вище сприйняття корупції знижує довіру до влади.

За результатами опитування, переважна більшість українців – більше 70% - пов'язує своє майбутнє з Україною.

Особи з вищим сприйняттям корупції менше довіряють владі та з меншою імовірністю безумовно пов'язують своє майбутнє з Україною.

Чоловіки, люди віком до 55 років, мешканці міст, вихідці з Півдня та Сходу та ВПО з меншою імовірністю висловлюють безумовну готовність залишитися в Україні, працівники неурядових організацій (НУО) – навпаки.

Дослідження було проведено у лютому 2024 року методом онлайн-панелі (заповнення анкети в інтернеті). У ньому взяли участь 7008 респондентів.

Як повідомляв Укрінформ, більшість українців – 69% – вважає, що громадяни України потроху долають суперечності та йдуть шляхом до згуртованої політичної нації.

Наратив російської пропаганди щодо корупції в Україні стає для РФ стратегічним – експерт

Наратив російської пропаганди із дискредитацією української влади, зокрема щодо корупції в Україні, стає достатньо стабільним і стратегічним для РФ. Він спрямований обмежити допомогу для України.

Про це повідомила заступниця виконавчого директора ГО «Вокс Україна», керівниця VoxCheck Світлана Сліпченко під час обговорення в Медіацентрі Україна – Укрінформ «Побороти корупцію в Україні: зміна ставлення, гейміфікація, співдія».

«Як в європейському, так і в українському інформаційному просторі фейки щодо корупції в Україні і різноманітні форми дискредитації української влади, зокрема з точки зору наявності тих чи інших корупційних схем, масово почали з'являтися у листопаді-грудні 2022 року. І далі, протягом 2023 – початку 2024 року, тримаються приблизно на однаковому рівні. Цей наратив із дискредитацією української влади, зокрема, щодо корупції в Україні, у російської пропаганди стає достатньо стабільним», – сказала Сліпченко.

Вона підкреслила, що цей наратив можна вважати стратегічним, тому що він має довгострокову ціль – обмежити допомогу для України, яку ми отримуємо від наших закордонних партнерів.

За її словами, для цього Росія вкидає різноманітні фейки за допомогою різних способів – як через онлайн-медіа, так і через мережу своїх псевдоекспертів, які працюють на європейську аудиторію.

«Хочу згадати один з останніх таких кейсів. Це була стаття, яку опублікувало медіа «Global euronews» нібито від американського журналіста Сеймура Херша. Він стверджував, що директор ЦРУ Вільям Бернс нібито прилітав до Києва, щоб повідомити про занадто високий рівень корупції у владі, а також про невдоволення низки підлеглих Зеленського через його так звану «надмірну частку». Ця новина абсолютно безпідставна і не базується на жодних фактах. Справа в тому, що «Global euronews» – це фейковий російський сайт, що мімікрує під європейські медіа. Сеймур Херш – це псевдоексперт, який працює на західну аудиторію і систематично повторює наративи Кремля», – сказала керівниця VoxCheck.

Вона додала, що в українському інформаційному просторі багато російської дезінформації спрямовано на представників вищого політичного та військового керівництва.

«Наведу абсолютно свіжий кейс, який циркулював у соціальних мережах у березні. Це чергова спроба дискредитувати Залужного і Зеленського. Пропагандисти поширювали відео, яке нібито створило ВВС. У ньому йшлося, що начебто Залужний отримав 53 мільйони доларів за відмову від своїх амбіцій у політиці. Пропагандисти додавали, що нібито розслідувач Bellingcat Христо Грозев вивчив деталі цієї домовленості і підтвердив, що вона справді була. Справа в тому, що це було повністю змонтоване відео з різних елементів інтерв'ю або відео на ВВС. Христо Грозев також спростував цей фейк», – розповіла Сліпченко.

Як повідомляв Укрінформ, у китайській соцмережі TikTok виявили фейкові акаунти, які поширювали дезінформацію про російсько-українську війну.

Нетолерування проявів корупції потрібно формувати зі школи – експерти

Нетолерування проявів корупції, ідеї доброчесності, підзвітності та прозорості потрібно починати формувати в середовищах шкіл та університетів.

Про це сказав керівник компонентів «Міста доброчесності» EUACI Тарас Случик під час обговорення в Медіацентрі Україна – Укрінформ «Побороти корупцію в Україні: зміна ставлення, гейміфікація, співдія».

«Якщо ми не зможемо будувати в середовищах шкіл та університетів ідею доброчесності, підзвітності, прозорості і ідею того, що у нас не може бути жодної толерантності до будь-яких корупційних проявів, то пізніше вибудовувати інституції, шукати людей, які будуть ухвалювати рішення на національному рівні, буде набагато складніше», – заявив Случик.

Він наголосив, що вже зараз треба працювати з майбутнім поколінням, яке за 20-30 років буде керувати Україною не лише з точки зору державного управління, але з точки зору бізнесу та громадянського суспільства.

За його словами, важливо усвідомлювати, як працювати з цим поколінням, як уже на цьому етапі закладати запобіжники, щоб питання відсутності корупції, доброчесності і підзвітності було єдиним спільним стандартом для нового покоління і для нового суспільства.

Заступниця керівниці проєкту «Індекс реформ», ГО «Вокс Україна» Вікторія Агапова підкреслила, що необхідно формувати навички і сприйняття доброчесної поведінки ще зі шкільних років.

«У той період формується сприйняття корупції і розуміння та толерування корупції. Воно починається з освітнього середовища, оскільки там діти проводять більшість часу. Там вони формують навички соціальної комунікації. Наприклад, списування чи брехня про виконане домашнє завдання – це лише початок. З цього толерування починається шлях до побутової корупції. Потім ця дитина виростає і нормою, наприклад, стає заплатити медичному працівнику за якусь довідку тощо», – сказала Агапова.

Проєктна менеджерка Офісу доброчесності НАЗК Альона Хилько розповіла про поради викладачам щодо навчання доброчесності для учнів.

«Ми пропонуємо складне для дітей поняття доброчесності розбивати на декілька чеснот: справедливість, гідність, чесність, довіра, небайдужість, взаємна повага, відповідальність тощо. Найкраще діти розуміють чесноту – повага до правил та їх дотримання. Це, наприклад, поступитися місцем в громадському транспорті, привітатися, подякувати, це те, що змалечку закладається у кожній сім'ї. Також до цієї категорії відносяться правила поведінки на уроці, правила поводження на дорогах. Дітям потрібно розповідати не лише про правила, а й про наслідки їх невиконання», – зазначила Хилько.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні високий рівень корупції посідає друге місце серед основних проблем українців після збройної агресії Російської Федерації.