Весняна посівна та наслідки «зернової» блокади кордону

1 квітня, 13:00 - брифінг на тему: «Весняна посівна та наслідки «зернової» блокади кордону».

Організатори: Медіацентр Україна – Укрінформ.

Спікер: Денис Марчук - заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

Формат заходу – офлайн (Зала 1).

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.

Прохання прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.

Захід транслюватиметься на ютуб-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV, а також ютуб-каналі Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.youtube.com/@mediacenterukraine-ukrinfo5672/about, на фейсбук-сторінці Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.facebook.com/UkraineMediaCenter/.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. У разі демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram.

Підсумкові матеріали:

Аграрії пропонують збільшити до 150 млн грн кредитний ліміт для молочнотоварних ферм

Аби частка доданої вартості в аграрному секторі зростала, потрібно збільшити кредитний ліміт для молочнотоварних комплексів до 150 млн грн.

Про це сказав заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук на пресконференції в Медіацентрі Україна-Укрінформ.

“Кредитні ліміти до 90 млн гривень - замалі кошти для тих потреб, які є сьогодні у агровиробника. Тож якщо ми не можемо збільшити цю цифру для всіх аграріїв, то слід хоча б зробити це для молочнотоварних ферм, які забезпечують високу додану вартість”, - зазначив Марчук.

За його словами, сьогодні є схожа програма для переробних підприємств, які формують додану вартість. Для них ліміт кредитування підвищено до 150 тис. грн.

“Молочнотоварні підприємства - це теж про додану вартість. Вони займаються переробкою зернових культур, кормів, які споживають тварини, дають молоко. Тобто маємо натуральний продукт, продаж якого здатен підсилити бюджет України”, - розповів заступник голови ВАР.

Окрім того, молочнотоварні комплекси є одним із джерел заохочення до повернення людей в сільську місцевість, адже формують нові робочі місця.

Загалом, в умовах війни ціни на українську агропродукцію значно менші за світові, тому вітчизняні товаровиробники недоотримують кошти. Єдина програма, яка здатна сьогодні поліпшити ситуацію для виробників, - це “Доступні кредити 5-7-9%”.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів 15 вересня 2023 року вніс зміни до програми "Доступні кредити 5-7-9%", зокрема встановив ставку 13% річних на фінансування оборотних коштів (крім підприємств, що працюють на територіях зони високого воєнного ризику). Крім цього, було збільшено ліміт програми до 150 млн грн для бізнесу на територіях зони високого воєнного ризику (деокупованих територіях), для переробних підприємств та підприємств, які здійснюють діяльність з енергомодернізації.

На Херсонщині втричі збільшилися посівні площі

Триває активне розмінування територій на Херсонщині, як наслідок, посівні площі в регіоні збільшилися в 3 рази у порівнянні з минулорічними показниками.

Про це повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук на пресконференції в Медіацентрі Україна-Укрінформ.

“Завдяки роботі наших саперних груп, обсяги доступних посівних площ на Херсонщині на сьогодні фіксуються у межах понад 152 тисяч гектарів землі, на противагу минулорічній цифрі у 52 тисячі гектарів”, - зазначив Марчук.

За словами експерта, така тенденція позитивно вплине на збільшення кількості агровиробників, задіяних у посівній в регіоні, а отже і фінансова спроможність підприємств зростатиме. Проте є певні проблеми.

“У межах програми доступного кредитування “5-7-9%” держава виділила 3 млрд гривень на розмінування полів, проте деякі підприємці вже витратили власні кошти на цей процес ще до ухвалення ініціативи”, - пояснив Марчук.

Такі компанії були вимушені брати кредити, укладати офіційні договори про позики, проте повернення витрачених коштів на розмінування досі залишається недоступним для них.

“Через це представники агробізнесу мають фінансові труднощі у роботі, не здатні купувати посівний матеріал чи мінеральні добрива. Вони позбавлені можливості комфортного кредитування сьогодні, тож вимушені зупиняти чи обмежувати свою діяльність”, - додав Марчук.

Схожа тенденція прослідковується і на територіях Одещини та Миколаївщини.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство аграрної політики та продовольства України планує, що до середини травня розчистять щонайменше 30-40% замінованих сільськогосподарських земель Миколаївської, Херсонської та Харківської областей.

Відео: 

Video:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк