Як українці оцінюють реформу сектору правопорядку та підтримку з боку ЄС
28 жовтня, 9:30 - презентація результатів соціологічного дослідження на тему: “Успіх чи ні? Як українці оцінюють реформу сектору правопорядку та підтримку з боку ЄС”.
Організатор: Консультативна місія ЄС в Україні.
Учасники: Рольф Холмбо - голова КМЄС в Україні; Олексій Антипович - директор Соціологічної групи «Рейтинг»; Мар'яна Рева - директор департаменту комунікації Міністерства внутрішніх справ України; Кирило Вікторов - заступник керівника департаменту з питань протидії інформаційним загрозам національній безпеці Центру протидії дезінформації.
Модератор: Йоганнес Рюґер - керівник підрозділу зв’язків з громадськістю КМЄС в Україні.
Коротко. На заході будуть представлені результати загальнонаціонального соціологічного опитування щодо довіри громадян України до сектору правопорядку та підтримки критично важливих реформ, необхідних на шляху до членства України в ЄС. Також експерти обговорять сприйняття українцями ключових джерел інформації в умовах сучасних дезінформаційних викликів.
Довідково. Загальнонаціональне опитування громадської думки провела Соціологічна група «Рейтинг» на замовлення Консультативної місії ЄС в Україні в період з 24 по 29 вересня 2024 року.
Формат заходу – офлайн (Зала 1).
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 1).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Основними джерелами даних для більшості українців є Телеграм-канали і Ютуб - Антипович
До основних джерел інформації більшість українців наразі відносять Телеграм-канали, сюжети в Ютубі, телемарафон, розповіді очевидців і офіційні сторінки та соцмережі держорганів влади.
Про це в Укрінформі під час презентації результатів соціологічного дослідження на тему: «Успіх чи ні? Як українці оцінюють реформу сектору правопорядку та підтримку з боку ЄС» сказав директор Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович.
«Щодо того, до яких джерел переважно звертаються українці, щоб отримати надійну та перевірену інформацію про події в Україні, то 47% українців (на першому місці) — сказали, що таким джерелом для них є канали у Телеграмі. Більше чверті — це сюжети в Ютубі, потім — телемарафон (21%), розповіді очевидців (19%), офіційні сторінки і соцмережі держорганів влади (19%), телеканали, що не входять у марафон (16%), українські інтернет-ЗМІ (15%), міжнародні ЗМІ (14%)», - сказав він.
За словами директора Соціологічної групи «Рейтинг», при цьому Телеграм опинився лише на другому місці після відповідей українців на питання, у яких джерелах інформації, на їхню думку, є найбільш поширеними фейки та дезінформація.
«Українець вигородив свій вибір Телеграму і назвав лише на другому місці канали у месенджерах, зокрема у Телеграмі, джерелом, де є найбільш поширені фейки. Так вважає лише 35%. Натомість половина (опитаних — ред.) назвала такими, (де найбільш поширені фейки і дезінформація — ред.), соцмережі — Фейсбук, Інстаграм», - заявив соціолог.
Антипович поінформував, що у відповідь на питання про серйозність проблеми дезінформації та фейкових новин в Україні абсолютна більшість — майже 90% українців — сказали, що це як мінімум серйозна, а як максимум — дуже серйозна проблема в Україні.
«Водночас, половина громадян України послуговується саме Телеграм-каналами, де вона (дезінформація — ред.) і є найбільш поширеною», - зауважив він.
Речниця Міністерства внутрішніх справ Мар’яна Рева закликала громадян послуговуватися офіційними джерелами інформації.
«І якщо ви все-таки обираєте для себе Телеграм, то, будь ласка, користуйтеся цією інформацією у тих Телеграм-каналах, які є верифікованими, там, де ми дійсно можемо говорити про надійну перевірену інформацію», - зазначила вона.
Заступник керівника департаменту з питань протидії інформаційним загрозам національній безпеці Центру протидії дезінформації при РНБО Кирило Вікторов сказав, що наразі Україна не налагодила якихось певних (визначених — ред.) відносин з офісом Телеграму.
«І зважаючи на це, ми у ЦПД пропонуємо - поки ця вся ситуація триває - розглядати Телеграм як інструмент, як можливість, щоб наповнювати наш інформпростір корисною для нас інформацією. Тобто поширювати там інформацію про реформи, проводити там певну роз’яснювальну роботу», - заявив Вікторов.
Представник ЦПД поінформував, що, відповідно до їхніх нещодавніх досліджень, українці є достатньо резистентними до дезінформації, до відкритих фейків, які походять з РФ, але і досі є чутливими саме для маніпуляцій.
«Тому ми пропонуємо використовувати Телеграм для наповнення нашого інформпростору корисною, правдивою інформацією, щоб якщо людина зацікавиться чимось, наприклад, у сфері правопорядку — щоб вона могла зайти у Телеграм і знайти для себе правдиву інформацію (щодо — ред.) тих чи інших реформ», - пояснив він.
Окремо Вікторов закцентував увагу на потребі у підвищенні рівня медіаграмотності громадян.
«Це має бути постійний процес. Усі мають розвиватися, розуміти, як працюють соцмережі, інтернет, як узагалі працює держава, відкривати для себе певні нові горизонти. І це якраз допоможе державі захиститись від деструктивних інформвпливів з боку інших держав», - вважає представник ЦПД.
Загальнонаціональне опитування громадської думки провела Соціологічна група «Рейтинг» на замовлення Консультативної місії ЄС в Україні в період з 24 по 29 вересня 2024 року. Вибірка склала 2000 респондентів, що представляють доросле населення України (за винятком тимчасово окупованих територій та територій, на яких відсутній український мобільний зв’язок). Похибка становить не більше 2,2% з довірчою ймовірністю 0,95.
Опитування проводилося методом CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв’ю із застосуванням комп’ютера).
Як повідомлялося, голова Національної ради України із питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк сказала, що в Україні наразі не йдеться про повну заборону популярної соцмережі Телеграм, але його потрібно регулювати.
Українці найбільше сподіваються на підтримку ЄС у боротьбі з корупцією і розслідуванні воєнних злочинів - соцопитування
Українці вважають найбільш актуальною підтримку Європейського Союзу у боротьбі з корупцією, допомогу деокупованим територіям, у розслідуванні воєнних злочинів, підтримка справедливого правосуддя.
Про це сказав директор Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович на презентації в Укрінформі результатів соціологічного дослідження «Успіх чи ні? Як українці оцінюють реформу сектору правопорядку та підтримку з боку ЄС».
«Щодо того, чого, на думку українців, держава потребує найбільше, то звичайно, номер один — це те, що ми потребуємо від ЄС допомоги щодо боротьби з корупцією. На другому місці — це допомога деокупованим територіям, потім - супровід у судовому розслідуванні воєнних злочинів, підтримка справедливого правосуддя та верховенства права, чесних судів, консультації щодо вступу України у ЄС тощо», - сказав Антипович.
Він зауважив, що опитані вважають допомогу ЄС у цих сферах не настільки ефективною, як вона могла б бути.
«Опитування також показує, що серед цих пріоритетів підтримка ЄС на деокупованих територіях вважається найбільш ефективною – 48% респондентів оцінюють її позитивно, а підтримку у розслідуванні воєнних злочинів вважають ефективною 38% опитаних», - сказав Антипович.
Загальнонаціональне опитування провела Соціологічна група «Рейтинг» на замовлення Консультативної місії ЄС в Україні в період з 24 по 29 вересня 2024 року. Вибірка склала 2000 респондентів, що представляють доросле населення України (за винятком тимчасово окупованих територій та територій, на яких відсутній український мобільний зв’язок). Похибка становить не більше 2,2% з довірчою ймовірністю 0,95.
Опитування проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю із застосуванням комп’ютера).
Українці вважають найважливішими реформами судову, антикорупційну і оборонну - опитування
Українці вважають найважливішими реформи у сферах боротьби з корупцією, національної безпеки і судової системи.
Про це повідомив директор Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович на презентації в Укрінформі результатів соціологічного дослідження «Успіх чи ні? Як українці оцінюють реформу сектору правопорядку та підтримку з боку ЄС».
«На першому місці з величезним відривом — 74% - українці вказали, що боротьба з корупцією є найбільш важливою реформою в Україні. Звичайно, говорили вони і про реформу нацбезпеки і оборони, і про реформу судової системи — вони отримали по 36% підтримки. Решта реформ набрали значно менше, бо, у принципі, всі наші реформи мають або можуть зводитися до боротьби з корупцією», - сказав Антипович.
Водночас, за його словами, 84% українців не вважають ефективною боротьбу з корупцією.
«Те саме ми говоримо про реформу судової системи та прокуратури - понад 70% не задоволені нею. Реформа нацбезпеки і оборони... на третій позиції з дуже рівними показниками, тобто, наскільки українець задоволений, настільки ж він і незадоволений її проведенням», - пояснив Антипович.
Соціолог зазначив, що реформою поліції задоволені майже 40% українців, незадоволені - 57% опитаних. При цьому реформа поліції, як і реформа митниці, є пріоритетними для 10% респондентів.
Речниця Міністерства внутрішніх справ Мар’яна Рева, коментуючи ці результати, зауважила, що за час проведення реформи поліції зроблено дуже багато, однак визнала, що «потрібно зробити більше». «Звісно, в умовах воєнного стану всі ці процеси не так швидко проходять... Працюємо у цьому напрямку, залучаючи у тому числі міжнародних партнерів», - запевнила вона.
Щодо реформи митної системи, то, за даними соціологів, нею задоволені близько 30% українців, незадоволені понад 50% респондентів.
Водночас дві третини українців позитивно оцінюють цифрову трансформацію в країні, а в контексті забезпечення гендерної рівності змінами задоволена половина опитаних, зазначив Антипович.
Загальнонаціональне опитування провела Соціологічна група «Рейтинг» на замовлення Консультативної місії ЄС в Україні в період з 24 по 29 вересня 2024 року. Вибірка склала 2000 респондентів, що представляють доросле населення України (за винятком тимчасово окупованих територій та територій, на яких відсутній український мобільний зв’язок). Похибка становить не більше 2,2% з довірчою ймовірністю 0,95.
Опитування проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю із застосуванням комп’ютера).
Найбільше серед структур правоохоронного сектору українці довіряють НГУ і СБУ – опитування
Серед структур, які мають відношення до правоохоронного сектору, українці найбільше довіряють Нацгвардії України, Службі безпеки України і прикордонникам.
Про це в Укрінформі під час презентації результатів соціологічного дослідження на тему: «Успіх чи ні? Як українці оцінюють реформу сектору правопорядку та підтримку з боку ЄС» сказав директор Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович.
«Ми запитали українців про довіру до різних інституцій, які мають відношення до правоохоронного сектору. І тут номер один із показником 86% є Нацгвардія, 73% довіряють СБУ. І ДПСУ довіряє майже половина українців», - поінформував він.
За його словами, деякі інші організації — Нацполіція, МВС, ДБР тощо - мають дещо нижчий показник довіри, але при цьому він (нижчий показник — ред.) не є критичним, бо скільки людей довіряють цим структурам, стільки їм і не довіряють приблизно.
За даними соціологів, Нацполіції довіряє 48% опитаних, не довіряє — 51% респондентів. Міністерству внутрішніх справ довіряє теж 48% опитаних, не довіряє — 38% респондентів. Державному бюро розслідувань довіряє 45%, а 50% респондентів — висловлює недовіру.
Антипович додав, що якщо говорити про Державну митну службу, НАБУ, Офіс генпрокурора і суди, то ці інституції, відповідно до даних соціологів, мають все-таки швидше негативну оцінку їхньої діяльності (відносна більшість українців не довіряють їм).
Як зазначають у «Рейтингу», Національне антикорупційне бюро, Офіс генпрокурора та Державна митна служба мають приблизно однаковий рівень довіри (близько 33%), тоді як понад 60% не довіряють цим інституціям.
«Найнижчий рівень довіри до судової влади: лише 25% висловлюють довіру, а 72% – недовіру», - заявили соціологи.
Антипович поінформував, що наразі можна говорити про деяке зниження з 2023 до 2024 року рівня довіри до Нацполіції.
«Але воно є незначним — довіра зараз до них знизилася з 56 % до 48. По решті інституцій показники (за останні роки — ред.) або виросли, або не змінилися. У динаміці ми бачимо, наскільки українці краще почали оцінювати власну правоохоронну систему, я б сказав навіть так», - констатував він.
Загальнонаціональне опитування громадської думки провела Соціологічна група «Рейтинг» на замовлення Консультативної місії ЄС в Україні в період з 24 по 29 вересня 2024 року. Вибірка склала 2000 респондентів, що представляють доросле населення України (за винятком тимчасово окупованих територій та територій, на яких відсутній український мобільний зв’язок). Похибка становить не більше 2,2% з довірчою ймовірністю 0,95.
Опитування проводилося методом CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв’ю із застосуванням комп’ютера).
Як повідомлялося, відповідно до результатів соціологічного опитування, яке провела соціологічна служба Центру Разумкова із 20 по 26 вересня 2024 року, 83% опитаних висловлюють довіру Державній службі з надзвичайних ситуацій, волонтерським організаціям (80%), Нацгвардії України (74%), Державній прикордонній службі (70%), Службі безпеки України (64%).
Відео:
Video:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк