В Україні досі діє «радянська норма» для ув’язненого у камері - суддя ЄСПЛ
В Україні досі діє стара радянська норма у 2,5 кв. м для ув’язненого у камері, яка вважається неприйнятною в Європі і свідчить про порушення прав людини.
Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатовський.
«Простий приклад: є усталений підхід, який ґрунтується на практиці ЄСПЛ щодо всіх без винятку європейських країн, який говорить, що коли на особу припадає менше ніж 3 кв. м житлової площі у камері, розрахованій на кілька осіб, то це створює сильну презумпцію того, що умови тримання такої особи порушують заборону поводження, що є нелюдським або принижує гідність, а отже, йдеться про порушення статті 3 Конвенції. В Україні стосовно слідчих ізоляторів дотепер на нормативному рівні діє радянська норма у 2,5 кв. м на особу. Це створює ілюзію законності умов, які з точки зору європейських стандартів є нелюдськими», - сказав він.
Гнатовський додав, що перенаселеність у камерах створює проблеми з гігієною, санітарією, вентиляцією та багатьма іншими питаннями.
«І в цьому випадку ЄСПЛ не має жодних підстав ухвалювати інше рішення, ніж задовольнити скаргу. Тож уже тривалий час такі скарги Суд розглядає у спрощеному форматі, рішення накопичуються, держава змушена витрачати суттєві кошти, які можна було б використати корисніше для суспільства», - зазначив він.
За словами судді, Європейський комітет із запобігання катуванням уже понад 25 років у своєму діалозі з Україною наполегливо рекомендує включити в закон норму житлової площі для слідчих ізоляторів у 4 кв. м – саме таку, що існує наразі в законі для виправних установ.
Гнатовський нагадав, що через проблеми у пенітенціарній системі України європейські країни відмовляють нам в екстрадиції фігурантів кримінальних справ.
Суддя наголосив, що наразі кількість скарг на умови тримання під вартою, що надходять до ЄСПЛ проти України, не зменшується.
Однією з проблем є те, що в Україні на національному рівні немає органу, куди можна поскаржитися на умови тримання у пенітенціарних закладах, перш ніж звертатись до ЄСПЛ. А це означає, що все одразу йде в Страсбург, де мусять розглядати ці заяви і вирішувати, чи в кожному конкретному випадку порушена стаття 3 Конвенції.
Відповідаючи на запитання, чи дає результати Стратегія реформування пенітенціарної системи, Гнатовський зазначив, що як суддя ЄСПЛ не має можливості давати загальні оцінки результатів виконання цього документа. Проте до свого обрання до ЄСПЛ, у ролі експерта Ради Європи, він долучався до консультацій щодо змісту цієї Стратегії під час її остаточного узгодження.
На думку судді, у Стратегії Міністерство юстиції заклало чимало позитивних ідей, спрямованих на розв’язання проблем, визначених у рішеннях ЄСПЛ та рекомендаціях ЄКЗК.
Як повідомлялося, на розгляді ЄСПЛ перебуває 8 тис. скарг проти України.
Протягом 2023 року ЄСПЛ ухвалив 130 рішень, у яких було встановлено як мінімум одне або більше порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з боку України.
За рішеннями ЄСПЛ минулого року Україна виплатила з держбюджету понад 2 млн євро.