Україна щомісяця виплачує за рішеннями ЄСПЛ від €100 до 200 тисяч
Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатовський.
«У середньому одне рішення ЄСПЛ кожному окремому індивідуальному заявнику – це тисячі євро. Комусь – 2 тисячі євро, комусь – 5, а комусь, може, і 10 тисяч. Таких людей, які отримують щомісяця компенсації від ЄСПЛ, приблизно десяток, а то і більше. Тобто, грубо кажучи, залежно від місяця порядок цифр такий, що десь 100 тисяч євро, десь 200 тисяч євро на місяць держава винна людям», - сказав він.
За словами Гнатовського, статистику щодо присуджених сум веде Департамент виконання рішень ЄСПЛ. Згідно з нею у 2023 році сума становила понад 2 мільйони євро.
«Я розумію, що для людей це і добре, але головне завдання суду полягає у тому, щоб системні проблеми з правами людини розв’язувалися. А іноді складається враження, що серед тих, хто ухвалює рішення, є посадовці, які вважають, що краще заплатити по рішеннях ЄСПЛ, ніж витратитися більш капітально і розв’язати проблему. Але це, чесно кажучи, шлях в нікуди», - вважає суддя ЄСПЛ.
На його думку, держава може знайти гроші для реформування пенітенціарної системи.
«Іншим державам це вдавалося, адже варіанти є. Комусь допомогли пільгові кредити Банку розвитку Ради Європи, а комусь – безпосередньо Європейський Союз», - зазначив Гнатовський.
Він наголосив, що у розв'язанні проблем у пенітенціарній системі зацікавлена насамперед Україна, оскільки це є перешкодою для подальшої європейської інтеграції.
За словами судді, торік ЄСПЛ ухвалив 130 рішень, у яких було встановлено щонайменше одне або більше порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з боку України. Але дуже часто в одній справі об’єднані однотипні заяви, тож насправді порушень встановлено у значно більшій кількості заяв, сказав він.
Як повідомлялося, у рішеннях проти України у 2023 році ЄСПЛ констатував низку проблем, що призводять до порушення країною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема: неналежні умови тримання заявників під вартою; жорстоке поводження працівників правоохоронних органів із заявниками; ненадання належної медичної допомоги під час тримання під вартою в установах пенітенціарної системи; непроведення органами влади ефективного розслідування випадків жорстокого поводження, вчиненого приватними особами; примусове годування заявника в установах ДКВС; надмірна тривалість перебування заявників під вартою під час досудового розслідування; недоліки у провадженні щодо перегляду законності тримання під вартою; надмірна тривалість кримінальних і цивільних проваджень.
