Безбар’єрне середовище намагаються створювати самостійно 24% українців – Зеленська
Безбар’єрне середовище навколо себе намагаються створити 24% українців, майже четверта частина населення.
Про це, посилаючись на соцопитування, заявила перша леді Олена Зеленська під час засідання Ради з прав людини, гендерної рівності та різноманіття при Міністерстві закордонних справ України на тему: «Інклюзивність та безбар’єрність в Україні: відданість, співпраця та міжнародна підтримка в умовах війни», передає Укрінформ.
Згідно із соцопитуванням, вже не 10%, як перед вторгненням, а 24, майже четверта частина населення, каже, що вже створює як може безбар'єрність навколо себе», - підкреслила Зеленська.
Стосовно даних цього соцопитування перша леді також наголосила, що 83% українців називають безбар’єрність новою цінністю для країни.
Відео: Олена Зеленська, Facebook
«Щоправда, 63% вважають, що це - завдання держави. Правда в тому, що безбар’єрність ми маємо створювати всі разом, свідомо, суспільство і держава, окремо ніхто не впорається. Драматизм ситуації у тому, що ми маємо це робити дуже швидко і під час війни. Бо кожна зруйнована лікарня - це не просто втрата у медицині, це втрата безбар’єрності, бо знижує право доступу до надання медичних послуг» - сказала дружина Президента.
Вона також наголосила, що в Україні почали розмову про безбар’єрність задовго до великого російського вторгнення, однак зараз над цим питанням доводиться працювати у прискореному темпі.
«Уряд, регіональна та місцева влада, експерти з безбар’єрності та інклюзивності - всі змушені працювати прискорено. Одночасно і відбудовувати зруйноване, і будувати нове. Бо ми, як країна, обрали не спиняти розвиток навіть під час оборони. Ми хочемо рости, як суспільство, навіть в той момент, коли ворог намагається цьому перешкодити», - зазначила Зеленська.
За її словами, допомагає у розвитку безбар’єрного середовища закордонний досвід.
«Минулого місяця в Парижі з мером Анн Ідальго мала можливість подивитися на підготовку до Олімпіади і Паралімпіади. Їм для цього потрібно було змінити іноді цілі квартали, і вони змінили. Такий приклад великих комплексних змін дуже вражає. Минулого тижня вже в США ми мали нагоду побачити як розбудовані сервіси підтриманого проживання для молоді з дуже складними випадками інвалідності, вивчити як для молодих і старших людей розвиваються ці сервіси, і ми дуже хотіли б розвивати їх в Україні», - розповіла Зеленська.
Команді уповноваженої Президента України з безбар’єрності цікавий досвід Канади та Литви. Центр зайнятості України співпрацює з колегами з Естонії, які допомагають зрозуміти систему повернення людей, які набули інвалідність, на роботу.
Окрема тема, яка особливо хвилює у контексті безбар’єрності, на думку першої леді, – це дитяча реабілітація і підтримка дітей з інвалідністю, набутої у війні, через хворобу, чи навіть вроджену. І підтримка їхніх родин.
«Дуже хочеться, щоб ці діти уже входили в життя без бар’єрів. Щоб хоча б вони не мусили боротися за свої права, жили без перешкод і повноцінно. У нас ще є час зробити їхнє життя саме таким», – підсумувала Зеленська.
Під час засідання вона подякувала партнерам, всім країнам, урядам, дипломатичному корпусу, експертам, які допомагають в тому, щоб зробити Україну безбар’єрною в усіх сенсах.
Як повідомляв Укрінформ, 2020 року Президент Володимир Зеленський підписав Указ «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні», ухвалено Національну стратегію безбар'єрності, План заходів із подолання бар’єрів, з’явилася Рада безбар’єрності при Кабінеті міністрів.
На основі запропонованого дружиною Президента бачення безбар’єрного суспільства великі компанії-працедавці об’єднались у спільноту «Бізнес без бар’єрів»; із громадськими організаціями було розроблено електронний «Довідник безбар’єрності» – перший посібник із коректного спілкування. Реалізовано також кілька інфраструктурних проєктів, щоб безбар’єрними ставали простори в громадах і культурних закладах.