Україна отримає перші гроші від заморожених активів РФ цього літа - Єврорада

Європейська рада вже цього літа має намір направити в Україну перші надходження з нарахувань на активи російського Центробанку, що були заблоковані в Європі після початку агресії РФ проти України.

Крім того, Єврорада доручила виконавчим структурам ЄС опрацювати законодавчу основу для надання Україні до кінця року, разом із партнерами по G7, додаткового кредиту у 50 млрд євро, який буде обслуговуватися за рахунок цих надходжень. Про це йдеться в тексті підсумкового документу саміту, передає Укрінформ.

«Після ухвалення правових актів ЄС щодо спрямування надзвичайних доходів, що мають походження від заблокованих активів Росії, для подальшої військової допомоги для України, для (розвитку) спроможностей її оборонної промисловості та для її відновлення, Європейська рада сподівається, що перші перерахування будуть здійснені цього літа», - зазначається в документі.

Лідери країн ЄС доручили виконавчим структурам, зокрема Європейській комісії, високому представнику ЄС та Раді ЄС продовжити роботу з метою надання Україні додаткового фінансування на 50 мільярдів євро у формі кредиту, який буде обслуговуватися та виплачуватися за рахунок надходжень від заблокованих російських активів. Для реалізації цього проєкту, який був ініційований ЄС разом із партнерами по G7, мають бути враховані всі правові та фінансові аспекти.

Ресурси, що надходитимуть з цього джерела, будуть спрямовані на поточну та майбутню підтримку України у військовій сфері, для потреб забезпечення бюджетної стабільності та для зусиль із відновлення країни.

«Відповідно до законодавства ЄС, російські активи мають залишатися заблокованими до того, як Росія зупинить свою агресивну війну проти України і компенсує їй шкоду, що була спричинена цією війною», - наголошується у висновках Європейської ради.

Як повідомлялося, у четвер, 27 червня, Європейська рада розглянула продовження військової, фінансової, економічної та політичної підтримки України та обговорила це питання з Президентом Володимиром Зеленським. Другий блок тем на саміті стосувався вирішення інституційних питань, зокрема визначення Стратегічного порядку денного ЄС на наступні п’ять років та номінацій на ключові керівні посади в європейських інституціях.