Остання війна російської імперії: їм є кого наслідувати

Вона теж проіснувала більше за півтисячоліття, поклала під свою владу величезні території, досягла найвищого злету у 16-му столітті при султані Сулеймані, у якого коханою жінкою й була наша Роксолана, але й потім ще довго визначала багато що в загальносвітовому масштабі.

Османська імперія, подібно до Російської, теж була імперією континентальною – тобто підкорювала саме сусідні землі і народи (без заморських територій, як Британія, Франція, Іспанія, Португалія…) і тому швидко розросталася на всі боки. Вона теж розглялася на трьох континентах - Азія, Європа, Африка – і теж – воювала, воювала, воювала…

Але в результаті останньої своєї війни – Першої світової – Османська імперія перетворилася на Туреччину, «просто країну», яка, звісно, робить свої часом незрозумілі нам і навіть неприємні решті світу кроки, претендує на лідерство в своєму регіоні і не лише в ньому, але залишається в межах загальнолюдської цивілізації.

Генерал Мустафа Кемаль (1880-1938) – той, хто задумав і забезпечив Османській імперії цей надважкий і ризикований перехід, коли вона стала принципово іншою, зменшившись територіально у рази, названий у себе на батьківщині - Ататюрком - батьком всіх турок у перекладі, і вшановується досі на рівні символу нації.

Сталося це у 1918-1920 роках, після поразки у Першій світовій війні. Втім, облаштування країн та націй, які постали на територіях, на яких лежала Османська імперія, не закінчилося досі.

Тож мій прогноз – не 100-відсотковий, звісно, але дуже ймовірний: Така сама доля чекає на Російську імперію найближчим часом.

До речі, територія сучасного Ізраїлю - теж належала османам протягом, як мінімум, п'яти століть. Відчуваєте, до чого я веду? Українців з євреями пов'язує дуже багато, це така особлива пара народів у світовій історії і про це говорити можна довго.

А я скажу коротко: коли в Украіні розмірковують про необхідність переймати долю і досвід Ізраїлю - це не прекраснодушні фантазіі, а обгрунований історією імператив: передусім, роби те, що вважаєш за потрібне для твоєї країни, не надто зважаючи на те, що думають і кажуть про це інші.

…Це – щодо підбиття підсумків 100 днів останньої війни Російської імперії.

Сергій Тихий

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства