Безпілотна авіація. Як «пташки» рятують життя на фронті

Дрони - "очі" військових у небі. Для того, аби чітко визначити позиції ворога, відкоригувати удар артилерії і при цьому зберегти життя бійців, треба не лише мати безпілотник, а й уміти ним керувати.

ОПЕРАТОР БЕЗПІЛОТНИКА - ЦІКАВА ЦІЛЬ ДЛЯ ВОРОГА

На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну чимало волонтерських організацій оголошували збір грошей і купували безпілотники для армійців. Проте вже зовсім скоро на фронті зрозуміли, що військовим не вистачає знань, аби керувати "пташками".

"Кожен дрон рятує життя. Чим більше їх на фронті, тим більше бійців ми врятуємо. Оператор дрона для ворога виглядає дуже цікавою ціллю. Раніше казали, що снайпер є пріоритетною ціллю і на нього не було шкода часу, техніки, ракет, а зараз, якщо відома точка, з якої працює оператор, ворог сміливо випустить туди цілу касету з  "Града". Оператори дронів є дуже ефективною одиницею на фронті", - розповідає викладач школи операторів безпілотників Денис Пасько.

Ми розмовляємо з ним під час практичних занять на полігоні, в умовах, максимально наближених до бойових, - хлопці стрибають в окопи, "літають" і розвідують.

"На фронті у військового є три завдання: вижити, зберегти техніку та виконати бойову місію", - так говорить своїм учням під час заняття інструктор.

Школа, яку відкрили у Запоріжжі волонтери благодійної організації БФ "Паляниця", працює з квітня. Вона входить у ТОП-5 найкращих шкіл, які пройшли атестацію у Міністерстві цифрової безпеки. Загалом в Україні їх близько 20.

Інструктор Денис, він же і директор школи, каже, що до 2014 року не мав нічого спільного з безпілотниками. Його робота була пов'язана з комп'ютерами. Але все змінилось після того, як він познайомився з військовими, вони, за словами Дениса, є дуже крутими операторами.

"Вони мене заразили інтересом до дронів і жагою до перемоги. Я навчався в них, в інших інструкторів і тепер можу навчати сам", - говорить хлопець.

НАВЧИТИСЬ "ЛІТАТИ" ЗА 5 ДНІВ 

Школа з'явилась не одразу. Спочатку навчання більше скидалося на курси підвищення кваліфікації для вже досвідчених операторів. Тривалість таких курсів була 2-3 дні. За цей час інструктори давали короткі базові знання.

Водночас на фронт лише волонтери "Паляниці" передали понад сотню дронів, серед них - і "Вектор", вартістю 250 000 доларів.

"Ми отримали такий фідбек від бійців, що дронів багато, а от інструкторів не вистачає і гарних пілотів, які б могли ефективно працювати. Тобто, літати є на чому, але нема кому. Так прийшли до того, що нам потрібна школа", - розповідає Пасько.

Навчання у школі триває 5 днів. За цей час хлопці відпрацьовують теоретичну і практичну частину. Інструктори говорять, що безпілотники постійно вдосконалюються, з'являються нові програми, тож навіть досвідчені аеророзвідники мають постійно оновлювати знання.

У школі працює 9 інструкторів, серед них є ті, хто має досвід ще з 2014 року, набували його на Донеччині, ще певна кількість викладачів є військовослужбовцями і часто виїжджають на бойові завдання.

"Коли в них є можливість, вони приїздять і діляться найсвіжішою інформацією. Вони розповідають, що актуально, що працює, а що ні. Ми даємо їм інформацію про нові програми, які можна перевірити. Тож у нас завжди оновлення курсу", - говорить директор школи.

БЕЗ ВТРАТ ЗАЙТИ В ТИЛ ДО ВОРОГА

Цю війну все частіше називають "війною дронів", адже "пташки" можуть зробити те, що не завжди під силу військовим.

Питаю в інструкторів, що власне вміють дрони та що можуть військові розгледіти за допомогою таких "очей".

"Це "очі" не тільки попереду себе. Пташка, наприклад, за 3000 доларів може злітати на 15,5 км в одну сторону і подивитись, що відбувається у противника в тилу. Плюс дрон із гарною оптикою може ще наблизити на 4-6 км. Тобто можемо визначити ворожі цілі. Чи є це ефективним? Так. Адже для того, аби звичайна розвідгрупа потрапила в тил ворог на 15 - 16 км нам треба ризикнути життям військових. А тут ми цього уникаємо. Максимум ризикуємо "пташкою", - пояснює Денис.

Але за умови, що служба радіоелектронної розвідки противника не знайде точку вильоту. Простіше кажучи - не вирахує місце перебування оператора. 

Дрон може піднятись у небо і подивитись, наскільки відкриті чи замасковані власні позиції. При зачистці сіл і міст замість того, аби ризикувати групою, військові можуть відправити дрон, який подивитися, де саме перебуває противник. 

"Птах" може скидати "подарунки" і нищити ворожу силу і техніку, не наближаючись до них. Може виконувати коригування вогню. Але і це не все.

"Якщо, наприклад, в сусідньому підрозділі відбувся обстріл і є поранені, то треба відправити групу, яка б це перевірила. А це знову ризик для життя. Можна взяти найменший дрон, який коштує 640 доларів, - злітати і подивитись. На дрони, які коштують трохи більше, можна прив'язати рацію і доправити в підрозділ, можна скинути аптечку пораненому бійцю", - пояснюють інструктори.

Вони знову і знову повторюють: дрони - це врятовані життя наших бійців.

ЩО ПОТРІБНО АРМІЇ ДРОНІВ

За актуальною інформацією, запорізька школа підготувала трохи більш ніж 200 пілотів. На питання: "Чи задоволені результатом?" - хлопці кажуть, що це круто. Але, якщо запитати, чи достатньо цього? Кажуть, можна і треба більше. 

Найстаршому оператору, який проходив навчання, 64 роки. Інструктори говорять, що він "усе хапав на льоту", бо дуже хотів навчитись "літати".

Один із молодих військовослужбовців з позивним "Гога" каже, що в цивільному житті ніколи дронами не цікавився, у руках їх не тримав і не розумів, як дорослі люди можуть витратити сотні доларів на ці "іграшки".

Зараз він проходить навчання у школі операторів. Разом із друзями вони оголосили збір на "пташку". Купили її за кілька тисяч доларів й уже мріють про більш дорогого "птаха".

"Назбирали на дрон, а тут вже відточуємо наші навички. Наше основне завдання - проводити розвідку. Ми на це "заточені", нас цікавить саме пошук координат, цілей, а вміти скидати "подарунки" - це приємний бонус. Крім того, ми розбираємося з різними новими програмами", - каже "Гога".

У школі є традиція: найкращий студент курсу отримує дрон. Волонтери зізнаються, що дуже б хотіли й надалі мати можливості продовжувати таку традицію. Для цього потрібні донати - підтримка небайдужих громадян. А ще їм завжди потрібні кваліфіковані викладачі, бо така наука як "дронологія" на місці не стоїть, а українська "армія дронів" має бути потужною.

Ольга Кудря, Запоріжжя

Фото: Дмитро Смольєнко