Мін'юст збирає для Євросуду докази воєнних злочинів росії в Ізюмі
Про це вона сказала в ефірі телемарафону, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Так, вона відповідатиме... Зараз проводиться робота з вивчення того, що відбувалося, зі збору доказів. Ми збираємо матеріали для того, щоб доповнити той позов, який є. Тому що ті порушення, які там мали місце, вони дійсно мали місце до 16 вересня. І це так само стосується й індивідуальних позовів”, - зазначила Сокоренко, відповідаючи на запитання, чи буде росія відповідати за дії, вчинені в Ізюмі до 16 вересня, якщо позови до ЄСПЛ подати зараз.
Вона підкреслила, що “за останні півтора тижня Європейський суд кілька разів наголосив, що має юрисдикцію і буде розглядати справи і скарги, не тільки міждержавні позови, це стосується й індивідуальних позовів, в яких іде мова про порушення до 16 вересня”.
“Наразі Європейському суду треба визначитися з подальшим порядком розгляду таких справ, враховуючи, що російська федерація вже не є учасницею Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Ведеться відповідна робота всередині секретаріату суду для того, щоб повідомити про наступні рішення - як він буде розглядати, яку процедуру застосує при розгляді справ. Але ми очікуємо доволі позитивних рішень у цьому напрямку”, - повідомила Сокоренко.
Уповноважена у справах ЄСПЛ нагадала, що клопотання про приєднання до справи «Україна проти росії (Х)» подали 23 держави-сторони Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
“Але ми ще очікуємо рішення двох країн - це Велика Британія та Ісландія. Вони попросили додатковий час для того, аби завершити всі внутрішні процедури погодження перед тим, як поінформувати Європейський суд про своє рішення приєднатися до нашого позову”, - сказала Сокоренко.
За її словами, “це важливо для України в тій частині, що європейські країни висловилися за те, що готові підтримувати Україну і наголосили, що ті порушення прав людини, про які ідеться в позові України, є кричущими і не просто іде мова про порушення прав людини, а іде мова про підрив того правопорядку, який сформований у Європі”.
Сокоренко зауважила, що кілька країн послалися на те, що в позові «Україна проти росії (Х)» ідеться про підтримання миру й безпеки в Європі.
“Зараз буде перший етап - це так званий етап прийнятності, тобто - в якому обсязі буде російська федерація відповідати за ті порушення прав людини, які мають місце в Україні. І на цьому етапі країни, які висловили бажання бути третьою стороною, можуть надавати свої письмові аргументи і письмові докази. Крім того, якщо будуть усні слухання у справі, то так само країни, які висловлять відповідне бажання, зможуть і брати участь, і давати позицію під час слухань по справі”, - розповіла Сокоренко.
Як повідомлялося, у червні 2022 року Європейський суд з прав людини отримав позовну заяву щодо міждержавної справи України проти росії стосовно звинувачень у серйозних та масових порушеннях прав людини, які були вчинені рф під час її воєнних операцій на території України з 24 лютого 2022 року.
16 вересня 2022 року російська федерація перестала бути високою договірною стороною Європейської конвенції з прав людини, що стало наслідком виключення росії з Ради Європи 16 березня 2022 року через агресію проти України.
